Існують добре розроблені рекомендації відносно потенційної корисності мета-сімейств і сімейств методів для різних гносеологічних типів задач СППР і контекстів прийняття рішень. На рис. 2 дев’ять сімейств упорядковані за критерієм придатності до типу відкритих ситуацій, що потребують прийняття рішень, який за своєю суттю є дедуктивним (у своїй епістемологічній основі) і тяжіє до використання ймовірних (а не детермінованих) суджень і суб’єктивних (а не об’єктивних чи емпірично-кіль-кісних) процедур прийняття рішень.
Перше місце займають структуровані якісні методи, які є переважно дедуктивними, ймовірними і суб’єктивними. З іншого боку найменш доречною для відкритих ситуацій є група часового ряду (екстраполяція), яка характеризується індуктивністю, детермінованістю і об’єктивністю. Інші сімейства методів знаходяться в проміжному положенні між цими двома.
Сімейство методів штучного інтелекту займає друге місце, тому що в ньому закладені великі потенційні можливості для розв’язування «відкритих» задач. На третьому рівні єрархії релевантних методів для відкритих задач знаходиться група із трьох сімейств: стохастичні (ймовірні), причинне моделювання і комбіновані. Під цим рівнем розміщені два сімейства, які мають дещо обмежену корисність для підтримки прийняття рішень у разі відкритих ситуацій: методи суб’єктивного оцінювання і методи оброблення інформації. На шосте місце поставлено сімейство статистичних (на основі дослідження операцій) методів, які (так само, як і часові ряди (екстраполяція)) є епістемологічно індуктивними, об’єктивними і детермінованими. Це абсолютно несумісне з характером предметної галузі і свідчить про те, що СППР на основі останніх двох сімейств методів будуть некорисними або навіть призводитимуть до прийняття неадекватних рішень у відкритих ситуаціях.
Рис. 2. Рейтинг сімейств методів для відкритих ситуацій, що потребують прийняття рішень