Для студентів усіх спеціальностей підготовки фахівців

освітньо-кваліфікаційного рівня - бакалавр

Політична еліта.

Тема 1. Поняття еліти.

Природна елітарність людського суспільства. Поняття “еліта”. Підходи до тлумачення еліти. Еліта як соціальна меншість. Еліта як духовна якість. Ознаки еліти. Об’єктивні умови існування еліти.

Література [3; 15; 21; 37; 38; 40; 43]

Тема 2. Історичні аспекти формування політичної еліти.

Етапи формування політичної еліти в античності. Влада найкращих — аристократія. Басилеї, євпатриди у Стародавній Греції, патриції у Стародавньому Римі. Еліта в період грецької рабовласницької демократії. Панівна верхівка Римської республіки. Політична еліта середньовічної Європи: від рицарства до дворянства. Старе і нове дворянство. Формування політичної еліти в ХІХ–ХХ ст. Характеристика джерел влади.

Література [1; 8; 10; 15; 16; 31; 33; 37; 38]

Тема 3. Історія формування політичної еліти в Україні.

Проблема дослідження історичної спадковості української еліти. Історичні етапи формування політичної еліти в Україні. Особливості зародження політичної еліти в період існування Київської Русі та Галицько-Волинської держав (князь, “княжі мужі”, династії бояр). Піраміда влади Литовсько-Руської доби: великі князі, пани, бояри- шляхта, бояри-опричники. Структура панівної еліти в Україні середини ХV — середини ХVІІ ст.: князі-пани (магнати), зем’яни-шляхта, шляхта-голота, панцирні бояри, їх риси. Національна еліта в ХVІІ–ХVІІІ ст. Українське дворянство у ХІХ ст.

Література [16; 37; 40; 41]

Тема 4. Особливості політичної еліти за радянських часів.

Етапи розвитку української політичної еліти в умовах радянської влади. Ліквідація старої політичної еліти, української шляхти як частини російського дворянства, зародження номенклатуроутворення. Період українізації, формування пролетарської інтелігенції, утворення низової і середньої ланок радянської влади. Особливості верхнього ешелону влади: пролетарсько-українського (20-ті роки). Утвердження радянської української номенклатури у 30–60-х роках. Етап апатії й ерозії номенклатури у 70–80-х роках. Занепад номенклатури і початок формування національної політичної еліти в 90-х роках.

Література [5; 16; 37; 38; 40; 41]

Тема 5. Ідеї елітарності від стародавніх до нового часів.

Проблема елітарності суспільства в поглядах Геракліта, Сократа, Платона, Арістотеля. Ф. Аквінський “О правлении государей”. Концепція політичної влади сильної ініціативної меншості Н. Макіавеллі (“Державець”). Проблема аристократії в працях Т. Гоббса, Ш. Монтеск’є, Г. Гегеля. Ідеї елітарності в поглядах Ф. Ніцше.

Література [1; 8; 10; 15; 16; 31; 33; 37; 38]

Тема 6. Політичні концепції елітарності ХХ ст.

Ідеї В. Парето щодо рушійних сил соціальної системи. Дериваційні і резидуальні мотиваційні імпульси людської діяльності. Закон про постійну зміну (циркуляцію) еліт. Г. Моска про елітарність суспільства. Основні варіанти зміни еліти: збільшення еліти без її оновлення, “увінчення” еліти без її оновлення, чисте оновлення. Р. Міхельс “До соціології партійності”. Концепція елітарності Х. Ортега-і-Гасета (“Повстання мас”). Спроби абсолютизації окремих аспектів концепцій елітарності італійськими теоретиками (Г. Преццоліні, Г. Папіні), теоретиками фашизму (Ф. Ерколе, А. Монті, А. Гітлер). Абсолютизація елітарних ідей в СРСР.

Література [1; 8; 10; 15; 16; 37; 38; 41]

Тема 7. Проблема політичної еліти в політичній думці України.

Піраміда влади С. Яворського. Ідеї елітарності в поглядах Г. Сковороди. характеристика досліджень дворянської еліти ХІХ ст. Концепції української елітарності ХХ ст. (В. Липинський, Д. Донцов). Сучасні дослідження феномену політичної еліти.

Література [6; 16; 37; 40; 41]

Тема 8. Сутність політичної еліти.

Основні підходи до розуміння політичної еліти: кількісний, якісний. Основа феномену політичної еліти — поняття політичної влади та організації суспільства. Нерівність як першооснова політичної влади, види нерівності. Поняття соціальної пристосованості і формування еластичної еліти. Етапи ускладнення суспільства, виділення політичної, керівної еліти.

Література [6; 10; 15; 19; 21; 37; 38; 40; 41]

Тема 9. Основні підходи до вивчення політичної еліти.

Ірраціональне обґрунтування еліти (томізм, неотомізм, персоналізм). Біологічний напрям обґрунтування політичної еліти (О. Аммон, Ж. де Ляпуж). Характеристика організаційного підходу (Р. Міхельс, Г. Моска, Л. Саністебан). Психологічниий підхід (В. Парето, Г. Тард, З. Фрейд, Е. Фромм, К. Юнг). Економічний підхід (Дж. Берн-хем). Інституційний підхід (Р. Мілс). Функціональний підхід.

Література [1; 3; 7; 10; 15; 19; 34–36; 47; 49]

Тема 10. Напрями дослідження політичної еліти у ХХ ст.

Ціннісний підхід, його постулати і представники. Технократичний підхід: концептуальні засади і представники.

Література [1; 3; 15; 19; 23; 36; 37; 43]

Тема 11. Структура і принципи діяльності політичної еліти.

Поняття “політична еліта”, “правляча еліта”, “контреліта”, “бюрократія”. Підсистеми політичної еліти: внутрішнє коло влади, коло політично-урядової еліти, коло суспільно-господарської еліти, коло груп тиску, коло регіонально-локальних керівників, активісти політичних партій, суспільно-політичних рухів. Характеристика даних підсистем. Принципи діяльності політичної правлячої еліти у високоорганізованому суспільстві (за М. Вебером).

Література [6; 10; 15; 19; 21; 36; 37; 41; 43; 48]

Тема 12. Типологія політичних еліт.

Ієрархізованість політичної еліти. Відкриті і закриті еліти. Легітимні і нелегітимні еліти. Фрагментовані, нормативно інтегровані еліти та еліти, інтегровані ідеологічно, їх характеристика. Еліти демократичні, ліберальні, авторитарні, тоталітарні.

Література [6; 10; 15; 19; 21; 36–38; 43; 48]

Тема 13. Формування національної політичної еліти.

Поняття національної політичної еліти. Національна політична еліта і національна державність. Національна політична еліта в Україні: історичний аспект. Склад сучасної правлячої еліти. Шляхи формування національної політичної еліти: створення національної державної програми формування політичної еліти, політичне виховання молоді.

Література [21; 22; 37; 41]

Розділ ІІ.

Політичне лідерство.

Тема 14. Сутність поняття політичного лідера.

Лідери трьох рівнів: лідер малої групи (“діловий” лідер, “інтелектуальний” лідер і “лідер спілкування”); лідер суспільного руху, організації, партії; політичний лідер. Феномен лідера як визнання природних відмінностей людей. Принцип лідерства як правило діяльності суспільних груп, що формує тип владних відносин між групами. Інститут лідерства як ієрархічний спосіб організації політичного життя суспільства. Умови виникнення лідера. Фази-функції лідера за Р. Такером. Загальні характеристики лідера: біологічні, психологічні, потяг до влади, джерела керівництва, політична активність, ставлення до власної компетенції.

Література [4; 7; 9; 13; 15; 20; 23; 35; 38; 41; 44]

Тема 15. Психологічні особливості лідерства.

Компоненти діадичних відносин політичного лідерства. Домінування і підкорення як основа лідерства. Влада, вплив і механізми впливу лідера на відомих. Індивідуальний стиль і функціональні варіанти лідерства: лідер-“організатор”, лідер-“демонстратор”, лідер-“аксиолог”, їх ознаки. Структура і психологічні риси особистості лідера (біологічний, психологічний, соціально-психологічний, політико-психологічний, соціальний рівні).

Література [4; 7; 9; 19; 21; 34–36; 44]

Тема 16. Функції політичного лідера.

Визначення мети (планування діяльності відомих). Забезпечення відомих засобами досягнення мети (делегування повноважень). Координація дій відомих. Збереження цілісності відомої групи. Поняття авторитету лідера. Види авторитету: істинний та хибний, їх риси. Політичний “образ” світу як стрижень психології лідера.

Література [4; 7; 9; 13; 15; 20; 23; 35; 38; 44]

Тема 17. Ідеї лідерства в європейській політичній думці.

Культ героя в міфах, образах різних богів, їх ототожнення із земними представниками — монархами, правителями. Ідеї лідерства у спадщині Платона, Аристотеля, їх втілення у практиці Афін та Риму. Ідеї лідерства в епоху Середньовіччя. Н. Макіавеллі про політичне лідерство.

Література [1; 31; 36; 37]

Тема 18. Концепції лідерства в політичній думці нового і новітнього часів.

Проблеми верховної влади в поглядах Т. Гоббса, Дж. Локка, Ш. Монтеск’є, Вольтера. Ідеї лідерства у спадщині Г. Гегеля, А. Шопенгауера. Т. Карлейль про людину-героя. Концепція надлюдини Ф. Ніцше.

Література [1; 9; 16; 17; 33; 27]

Тема 19. Теорії політичного лідерства.

Теорії “героїв” (Т. Карлейль, Дж. Дауд, Е. Дженнінгс) і “теорії рис” (Л. Бернард, В. Бінхам, С. Кілбоурн). Класифікація лідерів за М. Вебером (традиційні, харизматичні, раціонально-легальні, бюрократичні). Теорії середовища (Е. Богардус, В. Хоккінг). Ситуаційно-особистісні теорії, їх сутність. Теорії взаємодії-очікування (Дж. Хоманс, Дж. Хемфілд, Р. Стогділл, М. Еванс, Р. Хау, Б. Басс). “Гуманістичні” теорії (Д. Мак-Грегор, Р. Блайк, Дж. Моутон). Теорії обміну (Дж. Хоманс, Дж. Марч, Х. Саймон, Х. Келлі). Мотиваційні теорії (В. Стоун, Дж. Штерн, Дж. Аткінсон, А. Маслоу).

Література [4; 7; 9; 13; 15; 20; 23; 35; 38; 41; 43; 44; 48]

Тема 20. Психологічні дослідження феномена політичного лідера.

Основні напрями психологічних досліджень: диференціально-психологічний, онтогенетичний, загально-психологічний. Диференціально-психологічний напрям: визначення типів нервової діяльності, індивідуальних особливостей особи. Темперамент. Дослідження типів темпераменту (І. Кант, К. Юнг, Є. Кречмер, І. Павлов). Типи поведінки, темпераменту і психологічні портрети на основі питань Д. Кейрсі.

Література [4; 7; 9; 18; 36; 37; 39; 49]

Тема 21. Соціоніка і психологічні типи політичних лідерів

Соціоніка як галузь пізнання. Екстраверти та інтроверти, сенсорики та інтуїтики, етики і логіки, раціоналісти й ірраціоналісти. Типи людей в соціоніці, їх характеристика. Поняття квадри. Квадри Альфа, Бета, Гамма, Дельта. Закон змінності квадр. Соціоніка і політичний лідер.

Література [11; 36; 37; 48]

Тема 22. Онтогенетичний напрям дослідження політичного лідера.

Онтогенетичний напрям дослідження: формування особистості від дитячого до зрілого віку. Історія зародження цього напряму дослідження. Внесок З. Фрейда, А. Адлера, В. Райха, Г. Лассуелла, К. Юнга. Загально-психологічний підхід вивчення феномена політичного лідера.

Література [19; 34–36; 48; 49]

Тема 23. Загальні типологічні підходи до політичного лідерства.

Ранні типології лідерства (Е. Богардус, Ф. Бартлетт, Ф. Редл, Дж. Гетцель, Е. Губа, В. Белл, Р. Хілл, С. Міллз, М. Конвей). Основні політико-психологічні типології лідерів (психопатологічна типологія Г. Лассуелла, типологія Д. Рісмана, типологія “макіавеллістської особистості”, типологія президентів Дж. Барбера, типологія Д. Барнса. Психіатричній підхід О. Коблянської, О. Лабковської, клініко-психологічний підхід (М. Глобот), тестологічний підхід (тест Люшера), психо-семантичний підхід (В. Петренко, О. Мітіна, І. Шевчук). Типологія відомих (М. Басс, Г. Дантеман, Ф. Фрай). Інтегративний підхід (Д. Катц). Узагальнена типологія М. Германн. Культурологічний підхід А. Вілдавського. Ринкова типологія В. Джоунса.

Література [9; 15; 18; 19; 23; 28; 34; 38; 41; 43; 48]

Тема 24. Вожді і лідери.

Поняття вождизму. Вождизм як тип владних відносин. Вождизм як владний інститут. Співвідношення понять лідера і вождя. Матриця Ю. Мілованова, її складові елементи: функції лідера (вождя) в пев-ній системі влади, суспільне призначення інституту, місце і роль лідера в системі влади, суб’єктивні уявлення лідера (вождя) і його оточення про цілі і завдання діяльності.

Література [5; 9; 10; 19; 32; 35–38; 48]

Тема 25. Стилі політичного лідерства.

Поняття стилю політичного лідерства. Поділ лідерів за стилем їх діяльності. Моделі взаємовідносин лідера з групою за К. Левіним, Р. Ліппітом, Р. Уайтом (авторитарний, демократичний, ліберальний), їх ознаки.

Література [2; 6; 19; 20; 23; 26; 36]

Тема 26. Авторитарні лідери.

Риси авторитарного лідерства: одноособова політична влада, монополізм у визначенні стратегії і тактики, прийнятті політичних рішень та здійсненні всебічного контролю над політичними процесами в суспільстві. Авторитарний лідер і право. Етапи розвитку авторитарних лідерів: тирани, автократи, абсолютні монархи, “авторитарні особи”(Е. Фромм), диктатори. Умови появи авторитарних лідерів. Авторитарне лідерство за Т. Адорно.

Література [2; 4; 9; 15; 19; 20; 22; 25; 38]

Тема 27. Демократичні лідери.

Передумови виникнення демократичного типу лідерів (пряма демократія, виборність влади, колегіальність прийняття рішень, звітність посадових осіб. Особистісні якості демократичного політичного лідера. Вимоги до виділення демократичних політичних лідерів на сучасному етапі.

Література [2; 4; 9; 15; 19; 24; 35–37; 41]

Тема 28. Імідж політичного лідера.

Іміджмейкінг. Поняття політичного іміджу (антропологічний, антологічний, ціннісний, етичний підходи). Класифікації основних факторів іміджу політичного лідера. Психологічна природа іміджу. Компоненти моделі іміджу політичного лідера. Принципи побудови іміджу політичного лідера. Засоби формування іміджу політичного лідера.

Література [7; 13; 19; 20; 36]

Робочий тематичний план курсу «Політична еліта та лідерство»

Тематика лекцій

Назва теми і зміст

РОЗДІЛ I. Політична еліта.

Лекція 1.

Поиск по сайту: