1. Поняття, основні рис та зміст юридичної діяльності.
2. Юридична діяльність та професійна діяльність юристів. Професія юриста.
3. Система юридичної діяльності.
Ключові терміни і поняття: юридична діяльність, види юридичної діяльності, юрист, суб’єкти, об’єкти, форми, методи, функції.
Юридична діяльність – це вид соціальної діяльності, який здійснюють юристи з використанням юридичних засобів, дотримуючись в установлених законом випадках юридичних форм з метою розв’язання різних юридичних проблем.
Основними рисам юридичної діяльності є :
1. Юридична діяльність здійснюється у сфері права;
2. Юридичну діяльність здійснюють юристи-фахівці на професійній основі;
3. Юридична діяльність спрямована на організацію діяльності інших суб’єктів права;
4. Впорядкування та узгодження суспільних відносин;
5. Юридична діяльність використовується як у правових, иак і не правових засобах;
6. правова регламентація юридичної діяльності;
7. Юридична діяльність здійснюється у формі практичної, наукової та освітньої діяльності.
До змісту юридичної діяльності відносяться: складання документів, консультування, участь у судовому засіданні, попередження, припинення та розслідування правопорушень, притягнення до юридичної відповідальності, виконання покарань, підготовка та прийняття нормативно-правових актів, здійснення право виховної та науково-дослідної діяльності, реєстрація та статистичний облік правових явищ, результатів юридичної діяльності тощо.
• ведення юридичної справи як здійснення певного комплексу процесуальних юридично значущих дій, пов'язаних із вирішенням конкретної життєвої ситуації, — винесення рішення про прийняття до свого провадження, обшук приміщення, допит підозрюваного, проведення експертного дослідження та дача щодо нього висновку, перевірка доказової інформації, побудова версії щодо справи тощо;
• складання юридичних документів, в яких відображається або по-свідчується інформація, що має правове значення (позов до суду, протест прокурора, протокол про адміністративне правопорушення, нотаріально завірений договір дарування або купівлі-продажу);
• юридичне консультуваннящо передбачає надання порад, рекомендацій, визначення обсягу повноважень, роз'яснення правового статусу, перспектив судового вирішення справи тощо. Таким чином, здійснюється передача необхідної інформації зацікавленій особі, виходячи з наявності спеціальних правових знань юриста-фахівця та практичного досвіду правової роботи в нього;
• виступи в юридичних установах.,у яких в офіційній формі оголошують заяви, клопотання, вимоги, висновки аналітичної та експертної роботи, які мають безпосереднє значення для вирішення юридичної справи;
• тлумачення текстів нормативно-правових актів та інших юридичних документів, за текстуальною формою яких криється істинний зміст норми або воля законодавця. Шляхом роз'яснення окремих теоретичних конструкцій, термінів їх словосполучень конкретизують вимоги правової норми або рішення уповноваженого органу, визначають коло суб'єктів певного правовідношення, що стало предметом розгляду у справі тощо;
• правове виховання, правова агітація та пропаганда правових знань.
За допомогою цих дій справляють бажаний вплив на свідомість суб'єктів права, а отже і на поведінку їх, яка націлюється у русло правомірних дій;
• правове навчання в юридичних навчальних закладах.Це окремий вид дій, пов'язаних із процесом набуття спеціальних правових знань, навичок практичної діяльності, формування юридичного світогляду та з іншими процесами, передбаченими навчальними програмами, кваліфікаційними характеристиками, які дають змогу готувати на професійному рівні юриста — фахівця своєї справи.
Виділяють такі основні види юридичної діяльності:
• за змістом:консультування, тлумачення, виступи в юридичних установах, ведення юридичної справи тощо;
• за професійною спеціалізацією або за суб'єктами здійснення: адвокатська, слідча, прокурорська, судова, консультативна, виконавча, нотаріальна;
• за соціальними сферами:юридична діяльність у сфері економіки, політики, в духовній сфері;
• за кількістю уповноважених осіб, що здійснюють розгляд юридичної справи:Індивідуальна (одноособова), колегіальна (колективна);
• за змістом інтелектуальної роботи:пізнавально-пошукова, організаційна, реконструктивна, реєстраційна, комунікативна.
Юрист – це професіонал, який має фундаментальні та спеціальні правові знання, кваліфіковано користується юридичним інструментарієм при розв’язанні юридичних проблем в ім’я захисту прав і законних інтересів громадян.
Професія юриста характеризується такими основними рисами:
- масовість юридичної професії;
- елітність;
- особлива відповідальність;
- конфліктність;
- інтелектуальна привабливість;
- колективність праці.
Система юридичної діяльності складається з таких елементів: суб’єкти, об’єкти, засоби, форми, методи, функції.
• Суб'єкти юридичної діяльності — це професійні юристи, їх об'єднай ня та установи державного й недержавного походження. У реальному жит ті — це спеціалісти певного профілю, які володіють відповідними знаннями, досвідом, наділені компетенцією приймати рішення або давати поради, мають певні навички та вміння юридичної роботи.
• Об'єкти юридичної діяльності — це явища, процеси та предмети навколишнього світу, щодо яких здійснюється правовий вплив. Серед об'єктів слід виділити загальний та безпосередній. До загального відносять відповідність норм права наявним суспільним відносинам, а до безпосереднього — дії суб'єктів права, їх правовий статус, правові свідомість та культуру, правові документи, процеси, стани тощо.
• Засобами юридичної діяльностіє перш за все норми права, правові категорії, юридична техніка та різноманітні предмети матеріального світу, які допомагають у досягненні мети юридичної діяльності, забезпеченні високого рівня її ефективності. Ці предмети є засобами збирання та обробки інформації, засобами захисту, охорони та нападу (ПЕОМ, зброя, аудіо- та відео-техніка, речові докази).
• Форми здійснення юридичноїдіяльності - освітня, наукова, практична; усна (вербальна), письмова, конклюдентна (мовчазна змова, або фізичне волевиявлення); виділяють також установчу, правотворчу, правоохоронну, правозастосовну, профілактичну. Слід водночас зазначити, що юридична діяльність може відображатись як у правових, так і в неправових формах — інформування, виховання, фінансування, організація співробітництва та взаємодії тощо.
• Методи здійснення — це способи та прийоми, що використовуються для досягнення наміченого результату. Розрізняють два основних методи впливу на суспільні відносини — примус та заохочення. Проте зрозуміло, що в кожному конкретному випадку у зв'язку з тими чи іншими обставинами можна говорити про метод попередження, індивідуального впливу, фотографування, проведення допиту або обшуку, перевірки інформації, попереднього обговорення.
• Функції юридичної діяльності.Традиційним є підхід поділу функцій на загальносоціальні та спеціально-юридичні з метою виявлення більш значущих, цілеспрямованих та відносно значущих, побічних напрямів впливу.
До загальних функцій відносяться економічні, соціальні, політичні, ідеологічні, культурні, організаційно-управлінські. А до спеціально-юридичних функцій відносять регулятивну і охоронну.