Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Тема 2. Виробництво і його основні чинники. Суспільний продукт

План лекції:

1. Суспільне виробництво і його основні чинники.

2. Виробничі можливості і потреби суспільства.

3. Виробнича система та її типи.

4. Суспільний поділ праці й технологічний спосіб виробництва

 

1. Суспільне виробництво і його основні чинники.

Суспільне виробництво є вихідною і вирішальною сферою життєдіяльності людини. Це основа життя і джерело прогресивного руху людського суспільства, розвитку всієї цивілілзації.

Суспільне виробництво – це сукупна організована діяльність людей із перетворення речовин і сил природи з метою створення матеріальних і нематеріальних благ, необхідних для їх існування та розвитку.

Будь-якому виробництву притаманні певні загальні ознаки.

По-перше, виробництво завжди виступає як суспільне виробництво. Воно, починаючи із первіснообщинного суспільства, здійснюється як сумісний суспільно-кооперативний процес з участю великої кількості людей. Існування виробництва, в якому бере участь великої кількості людей так само безглуздо, як і існування і розвиток мови без спілкування людей, що спільно живуть і спілкуються між собою.

По-друге, в процесі виробництва між людьми виникають виробничі відносини, соціально-економічний зміст яких визначається формою власності на засоби виробництва.

По-третє, суспільне виробництво має безперервний характер, тобто воно постійно повторюється, відновлюється. Суспільство не може припинити виробляти, так як не може припинити споживати. Відтворювальний аспект суспільного виробництва включає чотири стадії (фази) щодо створенного суспільного продукту: власне виробництво, розподіл, обмін і споживання.

По-четверте, суспільне виробництво є важливою складовою тієї чи іншої соціально-економічної системи, яка функціонує і розвивається на основі властивих їй об’єктивних законів.

Найважливішими елементами процесу виробництвау будь-якому суспільстві є праця, предмети праці і засоби праці.

Праця виступає як процес функціонування робочої сили.

Робоча сила – це сукупність фізичних та інтелектуальних здібностей людини, які вона використовує у процесі праці. Іншими словами, робоча сила – це здатність до праці, а праця є процесом функціонування робочої сили.

Предмети праці – всі речовини природи, на які спрямована праця людини і які становлять матеріальну основу майбутнього продукту.

Засоби праці – це річ або комплекс речей, якими людина діє на предмети праці.

Сукупність предметів та засобів праці складають засоби виробництва, які є одним з елементів продуктивних сил.

Оскільки результатом процесу суспільного виробництва є створення матеріальних і нематеріальних благ, то структурно воно поділяється на дві великі сфери: матеріальнета нематеріальне виробництво.

Відповідно, благо, як засіб задоволення потреб, теж може бути матеріальним (товар) і нематеріальним (послуга).

Для здійснення процесу виробництва необхідні певні умови – фактори виробництва.

Фактори виробництва – це всі необхідні елементи, які використовуються для виробництва матеріальних і нематеріальних (духовних) благ.

В економічній літературі поряд з поняттям “фактори виробництва” використовується і така категорія як “ресурси виробництва”. Фактори виробництва – це “працюючі ресурси”.

Сучасна вітчизняна і світова економічна наука до складу факторів виробництва відносить наступні:

- праця– є фізичною та інтелектуальною діяльністю людини, спрямованою на виробництво економічних благ і надання послуг;

- капітал– це економічний ресурс, що визначається як сукупність усіх технічних, матеріальних і грошових засобів, використовуваних для виробництва товарів та послуг;

- земля – включає в себе землю, лісові й водні ресурси, родовища корисних копалин та інші природні багатства, що використовуються у виробничому процесі;

- наука– це специфічна форма людської діяльності, спрямована на отримання та систематизацію нових знань про природу, суспільство і мислення;

- інформація– система збирання, обробки та систематизації різноманітних знань людини з метою використання їх у різних сферах життєдіяльності й насамперед в економічній сфері;

- екологічний фактор– можна визначити як сисему спеціалізованих видів трудової діяльності та витрат, спрямованих на раціональне використання природних ресурсів, охорону навколишнього середовища, а також на його відтворення;

- підприємницькі здібності– діяльність людини стосовно поєднання та ефективного використання всіх факторів виробництва з метою створення благ.

 

2. Виробничі можливості і потреби суспільства.

Потреби, які можна задовольнити за допомогою товарів та послуг називаються економічними.

Економічні потребице бажання споживачів придбати і використати різні товари і послуги, які приносять їм корисність.

Корисність– це суб’єктивна (індивідуальна) цінність, яку споживач надає певному товару або послузі.

Існують декілька класифікацій потреб:

- матеріальні та нематеріальні;

- первісні та породжені розвитком людини;

- класифікація згідно з пірамідою потреб Альфреда Маслоу.

Внаслідок рідкісності ресурсів обсяг виробництва є обмеженим. Суспільство не здатне виробляти і споживати той обсяг товарів і послуг, який воно бажало б отримати. Тому суспільство прагне використовувати наявні ресурси ефективно, тобто бажає виробляти максимальну кількість товарів і послуг з обмежених ресурсів. Для досягнення ефективного використання ресурсів суспільство повинно забезпечити повну зайнятість і повний обсяг виробництва.

Повний обсяг виробництва досягається при наявності двох видів ефективності – розподільної та виробничої.

Розподільна ефективністьозначає, що ресурси скеровуються на виробництво тих товарів та послуг і в такому їх співвідношенні, як найбажаніше для суспільства.

Виробнича ефективністьпередбачає використання сучасної технології, яка забезпечує максимальну віддачу від залучених ресурсів.

Ефективність у виробництві– це така ситуація, у якій за існуючого обсягу економічних ресурсів неможливо виробити більшу кількість одного товару, не зменшуючи кількість іншого товару.

Це ілюструє крива виробничих можливостей.

Крива виробничих можливостей відображає різноманітні комбінації двох товарів або послуг, які можуть бути вироблені в умовах повної зайнятості і повного обсягу виробництва в економіці з постійним обсягом ресурсів і незмінною технологією. Таблично КВМ можна виразити сукупністю точок, координати яких показано в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Альтернативні можливості виробництва роботів і булочок

Альтернатива Булочки (млн.штук) Роботи (тис.штук)
А
Б
В
Г
Д
Е

 

3. Виробнича система та її типи.

Виробнича система – це сукупність певних механізмів, способів і методів трансформації економічних ресурсів в економічні блага. Основою виробничої системи є процес виробництва.

Виробничі сисеми розвиваються в просторі та часі внаслідок складної взаємодії економічних, соціальних, природно-ресурсних, культурно-історичних, суспільно-політичних факторів під впливом активізації прогресивних форм суспільної організації вироництва, розширення використання досягнень НТП.

Залежно від розвитку технічноїі технологічної основи ВС вони поділяються на три фундаментальні типи:

- доіндустріальними називають ВС, які базуються на ручній праці. Технічна основа: прості знаряддя праці. Трудова основа: фізична праця. Матеріальна основа: природні матеріали. Енергетична основа: механічна енергія. Капітальна основа: землеробський капітал. Людська основа: людина – активний елемент процесу виробництва;

- індустріальниминазивають ВС, які базуються на механізованій праці. Технічна основа: машини і системи машин. Трудова основа: механізована праця. Матеріальна основа: природні і штучні матеріали. Енергетична основа: парова і електрична енергія. Капітальна основа: промисловий капітал. Людська основа: людина – пасивний елемент процесу виробництва;

- постіндустріальними називають ВС, які базуються на автоматизованій праці. Технічна основа: автоматизовані системи виробництва. Трудова основа: автоматизована праця. Матеріальна основа: природні і штучні матеріали. Енергетична складова: електрична і атомна енергія. Капітальна основа: фінансовий або корпоративний капітал. Людська основа: пасивний елемент процесу виробництва.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.