Методи (показники) оцінки диференціації доходів та типи розподілу доходів

Одним із показників є так званий децильний коефіцієнт, який характеризує співвідношення між середніми доходами 10 % найзаможніших громадян і середніми доходами 10 % найменш забезпечених. Цей самий показник можна розрахувати і для окремих категорій населення.

Для характеристики розподілу сукупного доходу між групами населення застосовується індекс концентрації доходів (коефіцієнт Джині). Що більший цей коефіцієнт, то сильніша нерівність громадян за доходами.

Міру нерівності доходів демонструє крива Лоренца, де на осі абсцис позначено кількість сімей (у % до загальної кількості), а на осі ординат — їхню частку в загальному обсязі особис­тих доходів. Крива Лоренца демонструє фактичний розподіл доходу.

Розрізняють функціональний розподіл доходів та особистий розподіл доходів. Функціональний означає, що грошовий дохід країни поділяється на заробітну плату, ренту, процент і прибуток. Тобто сукупний дохід суспільства розподіляється відповідно до функцій, які виконують отримувачі доходів. Заробітна плата виплачується за роботу; рента і процент — за ресурси, що перебувають у чиїйсь власності; прибуток надходить до власників підприємств.Особистий розподіл доходів пов’язаний зі способом, за допомогою якого сукупний дохід суспільства розподіляється серед окремих домогосподарств.

29. Методика ("технологія") оцінки стану матеріальної мотивації праці в організації

Технологія оцінки стану матеріальної мотивації персоналу організації має включати декілька етапів. Першою складовою "технології"" оцінки, що розглядається, є аналіз рівня і динаміки заробітної плати в організації, який має включати: а) аналіз номінальної заробітної плати працюючих та її динаміки; б) аналіз реальної заробітної плати працюючих та її динаміки; в) порівняння номінальної заробітної плати в організації з аналогічними показниками по регіону, галузі, економіці в цілому; г) порівняння номінальної заробітної плати з такими соціальними індикаторами (стандартами), як прожитковий мінімум, мінімальний споживчий бюджет, межа бідності, державна, регіональна і галузева гарантії мінімальної заробітної плати; визначення співвідношення показників номінальної, реальної заробітної плати та показників, що характеризують основні результати виробничої діяльності. Другою складовою "технології" оцінки стану матеріальної мотивації в організації є аналіз диференціації заробітної плати в організації, який здійснюється з розрахунку показників, які використовуються для характеристики відмінностей в оплаті праці різних категорій працюючих (децильного коефіцієнту, коефіцієнту Джіні, побудови кривої Лоренца). Третій етап оцінки стану матеріальної мотивації персоналу передбачає визначення структури доходів працюючих в організації (заробітної плати, соціальних трансфертів, доходів від підсобного господарства, доходів від підприємницької діяльності, у т.ч. в тіньовому секторі економіки тощо). Змістом наступного, четвертого, етапу оцінки стану матеріальної мотивації є визначення ефективності, діючої в організації оплати праці. Оцінці підлягає мотивуючий потенціал усіх складових організації заробітної плати, у тому числі тарифної системи, нормування праці, системи заробітної плати. П'ятий етап оцінки матеріальної мотивації включає аналіз стану заборгованості з виплати заробітної плати в організації. Аналізу підлягають такі показники, як динаміка заборгованості з виплати заробітної плати в цілому по підприємству, сума заборгованості у розрахунку на одного працюючого, сума заборгованості з виплати заробітної плати по відношенню до місячного фонду заробітної плати тощо. Наступний, шостий, етап оцінки стану матеріальної мотивації, має включати аналіз показників, що характеризують співвідношення (та бажаність) виплати заробітної плати працівникам організації у грошовому та у натуральному виразі, тобто надання товарів у рахунок виплати заробітної плати.

Поиск по сайту: