Завдання 1. Побудова, аналіз й удосконалення виробничої (і/чи загальної) структури підприємства та його підрозділів

Умова завдання. Підприємство охоплює виробничі підрозділи із кількістю робітників, що наведені у таблиці 7 вихідних даних (див. графи 1-3).

Таблиця 7

Примітки:

Тип підприємства – машинобудівне з повним виробничим циклом.

Цех поєднує, як правило, 100 робітників та більше.

Необхідно:

1. Виконати класифікацію типу виробництва для кожного підрозділу (заповнити графу 4 табл.7).

2. Розрахувати кількість робітників основного, допоміжного й обслуговуючого виробництв (і господарств) та їх питому вагу (по відношенню до загальної чисельності З.Ч. робітників підприємства).

3. Дати пропозиції до можливої реорганізації виробничої структури підприємства і його підрозділів (заповнити графу 5 табл. 7).

Розв’язання:

1. У графі 4 таблиці 7 “Типи виробництва” вказуємо типи виробництва кожного підрозділу :

– основні цехи – виробничі підрозділи підприємства, які беруть участь у виготовленні продукції, що є основною для підприємства;

– допоміжні цехи – виробничі підрозділи, котрі виготовляють про­дук­цію для забезпечення нормальної роботи основних цехів підприємства;

– обслуговуючі цехи і господарства – підрозділи підприємства, які надають відповідні послуги цехам основного та допоміжного виробництв.

2. Кількість (чисельність ) робітників ( ):

– основного виробництва = п.1+п.2+…+п.9=2030 робітників;

– допоміжного – =п.10+п.11+п.12=320 робітників;

– обслуговуючого – =п.13+п.14+п.15= 150 робітників.

3. Питома вага ( )

– для основного виробництва:

;

– для допоміжного:

;

– для обслуговуючого:

.

4. Пропозиції до реорганізації (поєднання і ліквідації) виробничих підрозділів.

Поєднуємо (укрупнюємо) споріднені за технологічною ознакою цехи (див. гр. 5 табл. 7):

а) цех металоконструкцій (п.6) + цех розкрою металу ( п.2 див. табл. 7) = новий цех (а) розкрою металу й виготовлення металоконструкцій, до складу якого входить дільниця розкрою металу (цех повинен мати понад 100 робітників):

робітників;

б) ливарний цех (п.1) + модельний цех (п.9) = новий ливарний цех (б) із модельною дільницею:

робітників;

в) тарний цех і склади готової продукції (п.13 табл. 7) + типографія з переплітальним відділенням (п.15) = новий цех підготовки готової продукції (в):

робітників;

г) електромеханічний цех ( п. 10) + електроремонтний цех (п.11) = новий електромеханічний цех (г) із електроремонтною дільницею:

робітників.

Поєднання (укрупнення) цехів дозволяє скоротити чисельність адміністративного апарату і поліпшує управління виробництвом.

Завдання 2. Комплексний аналіз необхідності зміни спеціалізації окремих дільниць цеху при переході на випуск нової продукції (або при освоєнні нової системи технології її виробництва)

Умова завдання. В механічному цеху є дві дільниці (№1 та №2, вихідні дані див. табл. 8), які до переходу на випуск нової продукції мали технологічну спеціалізацію. У зв’язку з потребою освоєння випуску нової продукції планується поглиблення спеціалізації при виробництві корпусних деталей (перехід однієї з дільниць на предметну спеціалізацію, див. вихідні дані до завдання – гр. 7 табл. 8).

Необхідно проаналізувати ситуації:

1. Залишити виробничу структуру цеху без змін.

2. Організувати роботу дільниці, що задана за вихідними даними, за предметною спеціалізацією, залишивши технологічну на другій.

3. Прийняти інше рішення.

Розв’язання

1. Визначаємо організаційний тип виробництва цеху (або структурного підрозділу) на запланований обсяг річної програми цеху (дільниці) до й після його реорганізації. Для цього розрахуємо коефіцієнт спеціалізації робочих місць (обладнання):

.

Якщо К_сn>40 – це одиничне виробництво; К_сn = 20…40 – дрібно­серійне; К_сn = 10…20 – середньосерійне; К_сn = 2…10 – великосерійне;
К_сn =1…2 – масовий тип виробництва.

а) до реорганізації дільниць цеху:

– середньо-серійне виробництво;

б) після реорганізації дільниці 1, що задана умовами завдання:

– середньосерійний тип виробництва.

Таблиця 8

Номер дільниці цеху .

Кількість робочих місць (од. обладн). wі , штук

Кількість технологічних операцій (на дільниці) mіon, шт.

Середня тривалість технологічної операції tі, хв

Загальний час транспортних операцій Tтрі, год.

Тривалість виробничого циклу Твці, год.

Номер дільниці, для якої планується організація робіт за предметною спеціалізацією

форма спеціалізації дільниць

техно­логічна

пред­метна

техно­логічна

пред­метна

техно­логічна

пред­метна

техно­логічна

пред­метна

техно­логічна

пред­метна

2а

2б

3а

3б

4а

4б

5а

5б

6а

6б

№1

№1

№2

– до реорганізації

– після реорганізації

Пояснення до умовних позначень таблиці 8:

w_і – кількість робочих місць (або одиниць обладнання) на і-х дільницях цеху, що визначена на обсяг річної програми цього цеху
(графа 2);

m_іon – кількість технічних операцій, які закріплені за і-ю дільницею цеху відповідно до планового обсягу виробничої програми (графа 3).

2. Оцінюємо неперервність виробництва

Принцип неперервності визначає та характеризує зменшення часу перерв для виконання трудових і технічних ресурсів, а також скорочення часу й витрат при транспортуванні предметів праці в процесі виробництва.

Неперервність виробництва характеризується коефіцієнтом непе-рервності виробничого процесу

,

де – тривалість технологічної частини циклу операції за окремими переділами; яка складає

;

– тривалість загального виробничого циклу за окремими переділами (див. гр.6 табл. 8 вихідних даних);

а) до реорганізації:

б) після реорганізації:

.

Висновок №1: Коефіцієнт зростає, тобто простої обладнання зменшуються, і воно використовується більш ефективно.

Поиск по сайту: