Список використаних джерел. Список використаних джерел включає перелік використаної в курсовій роботі

Список використаних джерел включає перелік використаної в курсовій роботі літератури згідно з алфавітним порядком. В переліку потрібно наводити тільки дійсно використану літературу. Якщо список використаних джерел обмежений і застарілий, це свідчить про неповне розкриття теми.

Додатки

До додатків включають матеріали, вміщення яких в основний текст курсової роботи переобтяжувало б та надто збільшувало б його обсяг: частину ілюстративного матеріалу, що є допоміжним, громіздкі таблиці з об’ємним цифровим матеріалом, масивні розрахунки, документи, що є джерелом даних для аналізу.

РОЗДІЛ 3

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Загальні вимоги

Курсова робота має бути виконана державною (українською) мовою і оформлена відповідно до ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».

Текст курсової роботи може бути написаний від руки або надрукований за допомогою комп’ютерної техніки на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм). Шрифт Times New Roman, 14 пт, через 1,5 інтервали. Таблиці та ілюстрації можна подати на аркушах формату А3.

Текст курсової роботи слід розміщувати на сторінці, додержуючись таких розмірів берегів: верхній, лівий і нижній – не менше 20 мм, правий – не менше 10 мм.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.

Заголовки

Розділи, підрозділи, пункти і підпункти повинні мати заголовки, що чітко й корот­ко відображають їхній зміст.

Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів звіту слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту звіту і дорівнювати п’яти знакам.

Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.

Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути:

- за машинописного способу ­– не меншу, ніж три інтервали;

- за машинного способу – не менше, ніж два рядки.

Відстань між основами рядків заголовку, а також між двома заголовками приймають такою, як у тексті.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини курсової роботи, як «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» список не мають порядкового номера.

Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах роботи («РОЗДІЛ 1», «РОЗДІЛ 2», «РОЗДІЛ 3»). Після номеру розділу в тексті роботи крапку не ставлять. З нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна крапку не ставлять, наприклад: «2.3» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера крапку не ставлять, наприклад: «1.3.2» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти, наприклад, «1.2.3.2».

Ілюстрації

Ілюстрації (рисунки, графіки, схеми, діаграми) слід розміщувати у курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці, у разі необхідності — у додатку. На всі ілюстрації мають бути посилання.

Ілюстрація позначається словом «Рис.», яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад: «Рис. 2.1 Структура джерел формування майна підприємства „Фотон”».

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад «Рис 2.1» (перший рисунок другого розділу). Назва рисунка розміщується після його номера. Приклад подання рисунка наведено нижче.

Ілюстрації кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка, наприклад «Рис. В.1» (перший рисунок Додатку В).

Рис. 1.2 Структура джерел формування майна підприємства „Фотон”

Таблиці

Таблиці застосовують для уточнення та зручності порівнювання показників. Назва таблиці має точно і стисло відображати її зміст. Назву слід розміщувати над таблицею.

У разі перенесення частини таблиці на наступну або інші сторінки назву ставлять тільки над першою частиною таблиці.

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць.

Таблиці (за винятком таблиць у додатках) слід нумерувати арабськими цифрами в межах розділу, наприклад, «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). Приклад побудови таблиці подано нижче.

Таблиця 1.2

Структура джерел формування запасів підприємства

„Фотон” у 2005 році

Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка, наприклад, «Таблиця В.1». На всі таблиці мають бути посилання в тексті,які складаються зі слова «таблиця» із зазначенням її номера.

Заголовки стовпців і рядків таблиці слід друкувати з великої літери, підзаголовки стовпців — з малої, якщо вони є продовженням заголовка, або з великої, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять, заголовки і підзаголовки стовпців друкують в однині. Заголовки стовпців, як правило, друкують паралельно рядкам таблиці. За необхідності допускається перпендикулярне розміщення заголовків стовпців. Головку таблиці треба відокремлювати лінією від тексту таблиці.

Допускається розміщення таблиці вздовж довгого боку аркуша.

Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за формат сторінки, то таблицю ділять на частини, які розміщують одна під одною або поряд, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку й боковик.

У разі поділу таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами стовпців і рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами стовпці і (або) рядки першої частини таблиці.

Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, то в першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не креслять.

Слово «Таблиця» зазначають один раз над першою частиною таблиці, над іншими частинами друкують слова «Про­довження таблиці» або «Закінчення таблиці» із зазначенням номера (позначення) таблиці.

Переліки

У тексті пунктів або підпунктів можуть бути переліки. Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс або (за необхідності послатися в тексті на один із переліків) малу літеру, після якої ставлять дужку. Для подальшої деталізації переліку необхідно використовувати арабські цифри, після яких ставлять дужку.

Перелік першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

Приклади:

а)____________________________________________________

б)____________________________________________________

1)_________________________________________________

2)_________________________________________________

а)____________________________________________________

Формули

Формули нумерують у межах розділу арабськими цифрами. Номер формули складається з номера розділу і номера формули в розділі, між якими ставиться крапка. Номер формули у круглих дужках друкують біля правого поля сторінки у тому ж рядку, наприклад, (2.3) – третя формула у другому розділі.

Посилання на формулу в тексті роботи виконується за таким зразком: «...у формулі (2.3)...»

Формули в додатках нумерують окремо арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед цифрою позначен­ня додатка, наприклад, «(В. 1)».

У формулі як символи величин слід застосовувати позначення, встановлені відповідними стандартами або іншими документами.

Рівняння і формули повинні бути відокремлені від тексту. Вище і нижче формули залишають інтервал не менший одного рядка. Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.

Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснювалися в тексті, мають, бути наве­дені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Перший рядок пояснення має починатися словом «де».

Наприклад:

FV = PV (1 + i) ⁿ (1.3)

де FV – майбутня вартість грошей;

PV – теперішня вартість грошей;

i – ставка складних процентів;

n – період нарахування процентів.

Поиск по сайту: