Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Основні правила еволюції



Правило незворотності еволюції, або закон Л. Долло (1893). Положення про незворотність еволюції вперше сформульовано Ч. Дарвіним: «Вид, який щезнув, ніколи не може з’явитися знову, навіть якби знову повторилися абсолютно тотожні умови життя - органічні і неорганічні» (1939, 54). Пізніше на конкретному палеонтологічному матеріалі його розвинув бельгійський вчений Л. Долло, який казав, що еволюція - процес незворотній і організм не може повернутися до попереднього стану, вже здійсненому в ряду його предків.

Дійсно, організми, які переходять в попереднє середовище існування, не повертаються повністю до предкового стану. Іхтіозаври (рептилії) пристосувалися до існування у воді, однак при цьому вони зберегли риси організації рептилій. Те ж саме можна сказати і про крокодилів. Ссавці, що мешкають у воді (кити, дельфіни, моржі, тюлені), зберегли всі особливості, характерні для цього класу тварин.

Правило незворотності еволюції має наступні докази:

1) Дані палеонтології.

2) Дані генетики: генофонд популяції постійно оновлюється процесами мінливості і тому ніколи не копіює генофонд попередніх популяцій.

3) Генетично оновлені популяції вступають у інші відносини з оточуючим середовищем, тому і результати добору будуть іншими.

Правило незворотності відображає фактичну неповторюваність еволюційного процесу, характерна риса якого не повторення старого, а утворення нової якості.

Правило прогресуючої спеціалізації, було сформульоване Ш. Депере (1876) говорить, що група, розвиток якої пішов шляхом спеціалізації, як правило, в подальшому розвитку буде йти по шляху все більш і більш глибоко спеціалізації.

Якщо в процесі еволюції одна з груп хребетних, наприклад, гілка рептилій, набула адаптації до польоту, то на наступному етапі еволюції цей напрямок адаптації зберігаються і посилюються (наприклад, птеродактилі в свій час все краще пристосовувалися до життя у повітрі).

Спеціалізація - це явище еволюційного процесу, при якому відбувається формування вузьких морфологічних і фізіологічних пристосувань окремими видами організмів до відносно постійних природних умов.

І.І. Шмальгаузен виділи в наступні види спеціалізації: телогенез, гіпергенез, гіпогенез.

Правило походження великих таксонів від неспеціалізованих предків було сформульоване Е. Копом в 1904 р. Як правило, нові групи беруть початок не від вищих представників предкових груп, а від порівняно неспеціалізованих.

Ссавці виникли не від високоспеціалізованих форм рептилій, а від неспеціалізованих, які, ймовірно, знаходилися в досить жорстких умовах боротьби за існування. Аналогічним способом голонасінні рослини виникли від неспеціалізованих палеозойських папоротеподібних. Квіткові рослини виникли не від спеціалізованих голонасінних, а від неспеціалізованих предків, що займали проміжне полодення між насіннєвими папоротями та бенетитовими.

Причина походження нових груп від неспеціалізованих предків в тому, що відсутність спеціалізації визначає можливість виникнення нових пристосувань принципово нового характеру.

Правило чергування основних напрямків еволюції. Це правило є наслідком відкритої Ч. Дарвіним закономірності про нерівномірність еволюції.

Правило зміни фаз встановив О.М. Сєверцов: в філогенезі має місце чергування періодів швидкої еволюції з періодами повільної еволюції. Швидка еволюція - це еволюція шляхом ароморфоза, а повільна - шляхом ідіоадаптацій. Тому після ароморфозу слідують ідіоадаптації, які є адаптаціями до конкретних умов існування. Внаслідок ідіодаптації виникає велика кількість близьких форм. Згідно О.М. Сєверцову, кожна велика природна група починає своє існування ароморфозами, які забезпечують захоплення нових адаптивних зон (частина біосфери з специфічним комплексом екологічних умов). Нова висота організації дозволяє групі організмів екологічно диференціюватися та розповсюдитися в різні місця існування - відбувається адаптивна радіація.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.