Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Тема XI. ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ



Види та функції засобів масової інформації

Засоби масової інформації (мас-медіа)— інститути та форми публічного й відкритого поширення інформації для широкого кола користувачів, що здійснюють за до­помогою технічних засобів.

Інформація— відомості про навколишній світ, які підвищують рівень обізнаності людини. Інформація має нести людині нові знання.

Інформаційний процес— процес, унаслідок якого відбу­вається приймання, обмін та використання інформації.

Типи ЗМІ:

•друковані (преса);

• електронні (радіомовлення, телебачення, кінопродук-ція, аудіопродукція, Інтернет).

Види інформації

1. Офіційна (державні рішення, резолюції з'їздів і конфе­ренцій, промови політичних та державних діячів, заяви політичних партій, громадських організацій чи окре­мих осіб). Публікують засоби масової інформації. Вона не редагується і має бути опублікована дослівно.

2. Подієва щоденна інформація про різноманітні події (новини, факти й події внутрішнього та міжнародного життя).

3. Публіцистична — різні аналітичні матеріали, комента­рі, оглядові статті чи нариси.

4. Ділова — матеріали з різних галузей знань (медицини, освіти, агрономії тощо, як створені самими спеціа­лістами, так і взяті в них журналістами у вигляді пові­домлень).

5. Довідкова - програми радіо і телебачення, театральні та кіноафіші, розклад руху транспорту тощо.

6. Рекламна — виконує функцію повідомлення та фінан­сового забезпечення видань.

7. Естетична — різноманітні літературні твори, репро­дукції живопису й художні фотографії, видрукувані в ЗМІ; музика, вистави, теле- й художні фільми. За режимом доступу інформацію поділяють на:

• відкриту, доступну для бажаючих одержати її;

• з обмеженим доступом (відомості становлять держав­ну чи іншу таємницю, розголошення якої завдає шкоди державі, суспільству чи окремій особі).

Функції ЗМІ— це сукупність обов'язків перед суспіль­ством і характер виконання їх. Вони залежать від спосо­бу життя та інформаційних потреб аудиторії.

Функції ЗМІ

1. Комунікативна— полягає у формуванні світогляду й громадської думки.

2. Освітньо-пізнавальна- ЗМІ є джерелом ознайомлен­ня з відкриттями у різних галузях знань, новими тео­ріями, концепціями.

3. Ідеологічна— пов'язана з пропагандою певних життє­вих цінностей та їх популяризацією.

4. Організаційна— ЗМІ слугують знаряддям структурної організації суспільства.

5. Культурна— ЗМІ здійснюють пропаганду й поширен­ня культурних надбань.

6. "Сторожового собаки"— боротьба ЗМІ із суспільними вадами чи хворобами, захист законності й правопо­рядку від тих, хто намагається їх порушувати, від ко­румпованого чиновництва та бюрократії.

7. Рекламна- важливий чинник фінансового забезпе­чення ЗМІ.

8. Розважальна— публікація на сторінках преси крос­вордів, анекдотів, гумористичних творів, розважаль­них програм тощо.

Основні принципи інформаційних відносин:

• гарантованість права на інформацію;

• її відкритість;

•доступність; .

• свобода обміну інформацією;

• об'єктивність, вірогідність інформації;

• повнота і точність;

•законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації.

ЗМІ як засіб формування громадської думки

ЗМІ відіграють вирішальну роль у формуванні гро­мадської думки.

Громадська думка формується ЗМІ на основі прав­дивої інформації. ЗМІ формують погляди на ті чи інші проблеми.

Процес формування громадської думки проходить такі етапи:

• одержання інформації про подію чи факт;

• осмислення її на основі власного досвіду, потреб та інтересів, внаслідок чого формуються індивідуальні позиції та погляди на події й факти;

•обговорення подібних і відмінних індивідуальних позицій;

• обмін думками, завдяки чому відбувається зближен­ня певної частини громадян.

ЗМІ в демократичному суспільстві

ЗМІ необхідні розвиненому демократичному сус­пільству, які є передумовою його існування й існують як самостійна сила, не залежна від держави. Вони відобра­жають різноманітні погляди. Тільки в такому разі вони здатні виконувати свої функції.

Недержавні засоби масової інформації— це інститути та форми публічного й відкритого поширення інформа­ції для широкого кола користувачів, які є незаперечним лідером за впливом на громадськість.

У демократичній державі немає контролю над ЗМІ, які намагаються якомога повніше інформувати насе­лення про всі явища внутрішнього і зовнішнього життя.

У демократичному суспільстві вони відкриті для спів­праці. Співпрацюючи з мас-медіа, громадяни мають змогу дієво та ефективно впливати на процеси в нашому суспільстві.

ЗМІ є незаперечним лідером за впливом на громад­ськість. Важлива їх рольуборотьбізсуспільними вадами, у захисті законності й правопорядку від тих, хто намага­ється їх порушувати, від корумпованого чиновництва та бюрократії, у забезпеченні свободи слова. Вони відігра­ють вирішальну роль у становленні громадської думки і громадянського суспільства.

Демократичне суспільство зацікавлене в перетворен­ні ЗМІ на "четверту владу" як одного з чинників полі­тичної і соціальної стабільності, як важливого каналу вираження суспільних настроїв.

Участь ЗМІ у формуванні суспільної думки та громадянського суспільства

Почали поширюватися нові інформаційні технології, які розширили обізнаність населення й створили мож­ливості для маніпулювання свідомістю людей:

1. Телекси.

2. Телефакси.

3. Комп'ютерні системи й мережі.

ЗМІ відіграють вирішальну роль у формуванні гро­мадської думки і становлення громадянського суспіль­ства. Величезна роль журналістів. Міжнародна феде­рація журналістів визначила такі принципи поведінки журналістів:

• повага до правди;

• право громадськості знати правду;

• журналісти повинні вважати найтяжчими професій­ними злочинами:

— плагіат,

— навмисну дезінформацію,

— кляузи, обмови, наклеп,

— необгрунтовані обвинувачення,

— хабар за публікацію чи обминання якихось фактів.

Свобода слова та цензура

Свобода слова — це право громадян та їхніх організацій вільно викладати й обстоювати свої погляди через га­зети, журнали, електронні засоби масової інформації.

Свобода слова — це умова:

• загальносуспільної свободи;

• забезпечення вільного розвитку людини;

• побудови демократичного суспільства.

Основні засади свободи слова в ЗМІ закріплено в та­ких міжнародних правових документах:

• Загальній Декларації прав людини (1948 р.);

• Резолюції Ради Європи 1994 р. щодо свободи преси та прав людини.

Свобода слова тісно пов'язана зі свободою ЗМІ.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.