Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Основні якості політичного лідера



1. Здатність отримувати задоволення від влади.

2. Впевненість у собі, у власній правоті, цілеспрямова­ність.

3. Вміння виражати інтереси тієї чи іншої групи.

4. Наявність власної політичної програми і бажання бо­ротися за її здійснення.

5. інтереси суспільства вищі за особисті.

6. Політична культура.

7. Політична поінформованість — знання про різні ас­пекти життя людей, проблем країни тощо.

8. Політична інтуїція — здатність відчувати політичну ситуацію.

9. Політичний досвід.

10. Інноваційність — здатність придумувати нові ідеї, концепції, програми.

11. Прогностичні навички - вміння аналізувати і про­гнозувати.

12. Комунікативна майстерність - вміння спілкуватися з різними категоріями населення.

13. Арбітражні задатки — вміння знаходити рішення в конфліктних ситуаціях.

14. Організаторські здібності - вміння підібрати коман­ду, визначити пріоритети своєї діяльності.

15. Ораторська майстерність.

16. Почуття відповідальності за свої слова, вчинки, за долю тих, хто йде за лідером.

Взаємодія політичної еліти й народу

Історія людської цивілізації свідчить, що тільки те суспільство йшло прогресивним шляхом, яке мало сво­їм проводирем політичну еліту, що зуміла максимально наблизити свої власні інтереси й потреби до інтересів і потреб народу.

Народ є спільнотою, об'єднаною державою, голов­ним суб'єктом суспільно-історичного розвитку, творцем і споживачем матеріальних і духовних благ. Народ вису­ває зі свого складу політичну еліту, яка повинна обирати шлях розвитку, близький до прагнень народу, вести за собою народ за тією ідеєю, яку вона породила і яка є на­родові близькою, зрозумілою і рідною.

Політична еліта в Україні

1. Формування політичної еліти України розпочалося лише зі здобуттям Україною незалежності.

2. На думку політологів формування політичної еліти в Україні перебуває на початковому етапі.

3. В Україні не склалося єдиної загальнонаціональної еліти.

4. Ті еліти, що склалися в Україні, характеризуються неоднорідністю, великою кількістю груп, протисто­янням, не завжди компетентними діями.

5. Джерелами для формування політичної еліти в Укра­їні є:

• представники старої партійно-державної номенклату­ри;

• нові прошарки, що не пов'язані зі старим режимом, ні з боротьбою проти нього;

• промислові та фінансові кола.

6. В Україні визріває нова підприємницька й адміністра­тивна еліта, здатна по-сучасному мислити й діяти, діяти в інтересах суспільства й народу, а не тільки у власних інтересах.

Необхідні риси, які мають бути притаманні політичній еліті України:

• професіоналізм;

• високий інтелектуальний рівень;

• відсутність корисливої мети;

• відданість загальнолюдським і національним ідеалам;

• активна участь у розбудові незалежної держави.

Творчі завдання Прокоментуйте визначення політики

• Політика є мистецтво можливого.

• "Політика - наука державного управління". (В. Даль).

• "Політика - це економіка в дії" (Р. Лафоллет).

' " Політика — це прагнення до участі у владі або до спри­яння впливу на розподіл влади, незалежно від того, як вона здійснюється - між державами або всередині держави між групами людей, які вона в собі обіймає" (М. Вебер).

• "Якщо ви не цікавитесь політикою, то політика заці­кавиться Еами" (В. Піховшек, журналіст).

Дайте визначення

На основі знань з історії та правознавства дати визна­чення понять "політика", "влада".

Запитання

1. Які найхарактерніші ознаки політики? Можлива відповідь:

* функціонування і розвиток певних структур у суспіль­стві;

• управління суспільством.

2. Що ви думаєте про сучасне політичне життя в Україні?

Робота в парах

Висловте власне ставлення до громадських рухів і громадських організацій в Україні.

Завдання

1. Добрати аргументи "за" й "проти", щоб довести, що "багатопартійність — необхідна умова демократії".

2. Оцінюючи роль партій:

•одні дотримуються думки, що діяльність партій — це прагнення окремих осіб прийти до влади і задо­вольнити свої власні економічні та інші потреби за рахунок суспільства, використати владу в особистих інтересах. Партіям характерна низька культура полі­тиків, скандали, що їх супроводжують, відносна за­критість внутрішньопартійного життя від контролю.

Доходять висновку, що партії в суспільстві не потрібні; • інші твердять, шо багатопартійність є необхідною рисою демократичного суспільства, що партії є най­ефективнішим способом впливу населення на владу, що вони здійснюють прямий та зворотний зв'язок між державою й суспільством і що через партії відбу­вається залучення пересічних громадян до політики.

Доходять висновку, що партії в суспільстві потрібні.

Яка ваша точка зору?

Мозковий штурм

Які заходи в політичній, економічній та соціальній сферах зможуть консолідувати суспільство? Ваші про­позиції.

Дискусія

• Яку роль, на вашу думку, відіграє політична еліта в Україні?

• Побудова правової демократичної держави в Україні не має історичної традиції. Можливо, досвід розвитку політичних систем західноєвропейських держав нам не придатний?

Чи згодні ви з думкою?

1. " Володарювати здатний лише той, хто володіє собою"

(М. Бердяев).

2. "Той, хто набуває хоч би частину влади іншими шля­хами, ніж це передбачено законами спільноти, не має права на те, щоб йому корилися..., а відповідно — не є тією особою, на яку дав згоду народ" (Дж. Локк, ан­глійський філософ).

3. "Влада розбещує, абсолютна влада - розбещує абсо­лютно" (Дж. Актон, громадський діяч). Підтвердіть або спростуйте

" Перша гідність народного правителя полягає в тому, щоб завжди говорити істину. Істину потрібно бачити голою, а брехня покриває себе одягом. Поважайте самі себе! Народ, який поважає себе, не може бути невільни­ком" (Піфагор).

Учнівський проект

Розробити проект на тему: "Якими рисами повинен володіти сучасний лідер, щоб вивести Україну в передо­ві країни Європи й світу".

Роздуми

1. Чи могли б націонал-демократичні еліти провести реформи, якби здобули владу на початку державного відродження?

2. У якому разі Україна може стати розвиненою демо­кратичною правовою державою: якщо вона надасть перевагу європейській інтеграції чи інтеграції в євро-азійський простір?

Дебати

Хто відіграє провідну роль в українському державо­творенні — національна еліта чи народні маси? У класі утворюються дві команди: команда ствердження: "Національна еліта відіграє провідну роль в українському державотворенні". • команда заперечення:"Національна еліта не відіграє провідної ролі в українському державотворенні, а віді­грають народні маси ".

Кожна команда, використовуючи знання з історії України, наводить відповідні аргументи.


Тема X. ДЕМОКРАТІЯ

Поняття, форми та принципи демократії

Демократія— форма державно-політичного устрою сус­пільства, що заснована на визнанні народу джерелом влади, послідовному здійсненні принципів свободи й рівності людей і грунтується на принципах: влада більшості, рівноправність громадян, захищеність їх прав і свобод, верховенство закону, поділ влади, ви­борність глави держави, представницьких органів. Демократія грунтується на багатоманітності інте­ресів різних соціальних груп і дає можливість гармонійно поєднувати їх. Велику роль у демократизації суспільно-політичного життя відіграють партії, асоціації, суспільні рухи та інші інститути громадянського суспільства. Демократичні інститути- норми права, організації, об'єднання, що гарантують існування демократич­них основ у державі.

Ідея демократії з'явилася ще за античних часів. Цей термін уперше вжив давньогрецький філософ Геродот.

Форми демократії

• Представницька демократія— сукупність форм органі­зації державної влади, за якої певні важливі рішення щодо управління справами суспільства й держави при­ймають виборні установи (парламенти тощо).

Обрані народом органи й особи (наприклад, депута­ти Верховної Ради) керують країною від імені й для на­роду.

•Безпосередня (пряма) демократія- сукупність форм організації державної влади, за якої основні рішення щодо управління справами суспільства й держави схва­люються безпосередньо всіма громадянами на рефе­рендумах, виборах, загальних зборах громадян тощо.

Таким чином, громадяни можуть виражати й захища­ти свої інтереси, брати участь у вирішенні державних і суспільних справ особисто.

Пряма демократія максимально враховує інтереси на­роду, сприяє подоланню вщчуження громадян від влади.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.