Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Поняття «громадянське суспільство»

Тема VIII. Громадянське суспільство

Тема уроку. Поняття громадянського суспільства: суть, атрибути та функції.

Громадянське суспільство в Україні.

За сучасних умов перед нашою країною стоїть завдання стати правовою державою. Нове українське суспільство вимагає установки на взаємодію, співпрацю, відкритість. Захист власних прав і повагу прав інших. Настає час, коли необхідно творити суспільство, що дозволяє реалізувати індивідуальні потреби і здібності окремо взятої людини. Усе це можливо лише в умовах функціонування громадянського суспільства. І це зрозуміло, оскільки формування громадянського суспільства пов’язано з розвитком демократії, ринкової економіки і становлення правової держави, тобто з глобальною соціальною перебудовою. Відродження інтересу до громадянського суспільства як соціального феномену пов’язано із соціально-політичними потрясіннями, які докорінно змінили обличчя Східної Європи та України протягом останнього десятиліття.

Етапи формування громадянського суспільства:

· формування громадянського суспільства, складання економічних передумов появи буржуазії;

· Формування громадянського суспільства в найбільш розвинених країнах та США у вигляді капіталістичної та вільної конкуренції;

· Відбуваються зміни в соціальній структурі, триває процес становлення правових соціальних держав.

Передумови функціонування громадянського суспільства:

- Економічні: приватна власність, вільний ринок, конкуренція.

- Соціальні: потреба у суспільстві середнього класу.

- Політико-правові: правова рівність громадян, повне забезпечення прав і свобод людини, їх захист, децентралізація влади, політичний плюралізм.

- Культурні: забезпечення прав людини на отримання інформації, високий освітній рівень населення, свобода совісті.

Поняття «громадянське суспільство».

Ідея громадянського суспільства виникла за Нового часу на противагу всевладдю держави. Концепцію громадянського суспільства розробив Г.Ф.Гегель, який визначав громадянське суспільство як зв'язок (спілкування) осіб через систему потреб і розподіл праці, правосуддя, зовнішній порядок.

Громадянське суспільство – це сукупність між особистих, сімейних, громадських, культурних, релігійних відносин. Які розвиваються поза рамками і без втручання держави, а також розгалужена система незалежних від держави суспільних інститутів, що реалізують повсякденні індивідуальні та колективні потреби.

Громадянське суспільство – це сфера самовияву вільних громадян і добровільно сформованих асоціацій і організацій, захищених відповідними законами від прямого втручання і довільної регламентації з боку державної влади.

Громадянське суспільство – це суспільство, у якому є відповідальність влади і народу щодо виконання взаємних зобов’язань підтримувати закон і порядок, дотримувати за згоди сторін права держави, громадян та їх об’єднань.

а) Характерні ознаки громадянського суспільства:

* наявність у суспільстві вільних власників засобів виробництва;

* розвиненість і розгалуженість демократії;

* правова захищеність громадян. Рівність усіх перед законом;

* високий рівень громадянської культури.

б) Структура громадянського суспільства. (див. нижче)

3.Поняття і функції громадської думки.

Громадянська думка є одним із найдавніших феноменів суспільного життя. За словами іспанського філософа Х.Ортегі-і-Гассета (1883-1955), «закон громадянської думки – це закон всесвітнього тяжіння у царині політичної історії». Зростання її впливу на соціальні відносини пов’язане з демократизацією життя, підвищенням культурного та освітнього рівня населення, процесами глобалізації тощо. Термін «громадянська думка» вперше застосував у другій половині XII ст.. англійський державний діяч лорд Д.Солсбері на означення моральної підтримки населенням країн дій парламенту. Поступово цей термін став загальноприйнятим.

Громадянська думка –специфічний вияв масової свідомості, що виражається в оцінках (вербальних і невербальних) і характеризує ставлення людей до суспільно значущих подій і фактів, актуальних проблем суспільного життя.

Як соціальний феномен громадська думка має такісутнісні характеристики:

- вона є не арифметичною сумою думок окремих індивідів щодо певного питання, інтегративним утворенням, яке має історичні, часові, територіальні особливості, складну структуру і виконує певні функції;

- формується внаслідок висловлювання групи людей, яка є не механічним утворенням, а характеризується певною спільністю інтересів, цілісністю;

- постає лише щодо актуальних для соціальної спільноти чи суспільства проблем, ситуацій;

- її характеризують інтенсивність поширення. Стабільність, вагомість, компетентність, соціальна спрямованість;

- може виражатися як у вербальних судженнях, так і в реальній поведінці;

- часто є конфліктною.

На різних етапах розвитку суспільства, у різних типах суспільства за різних політичних режимів (тоталітарних, ліберальних, демократичних) вияв громадської думки як соціальної інституції має свої особливості. Так, за тоталітарних режимів вона є безсилою, за ліберальних – береться до уваги за можливості і тільки за демократичного правління стає дієвою силою, впливаючи на всі процеси суспільного життя.

Громадянська думка може бути використана у регулюванні багатьох сфер життєдіяльності суспільства, найважливіші серед яких:

а) соціальні процеси, відносини; (див. посібник, с.68 -69)

б) економічні процеси, відносини;

в)політичні процеси, відносини;

г) духовні, ідеологічні відносини.

Якщо розглянути сучасне громадянське суспільство в промислово розвинених країнах світу, то на перший погляд видається, що це суспільство складається з величезного числа самостійно діючих груп людей. Які мають різну спрямованість. Так, структура громадянського суспільства США є розгалуженою мережею різних добровільних асоціацій громадян, лобістських груп, муніципальних комун, добродійних фундацій, клубів за інтересами, творчих і кооперативних об’єднань, спортивних та інших товариств, релігійних, суспільно-політичних та інших організацій і союзів.

В Україні зараз відбувається поступовий процес становлення громадянського суспільства, який ще не завершено. Численні міністерства, відомства, комітети, підкомітети, комісії тощо поки що демонструють неспроможність вивести країну із системної кризи, а тому зрозумілим є динамічний процес відчуження політологів від держави, влади і політики. За висновками вітчизняних політологів і соціологів. Україна є лідером серед постсоціалістичних європейських держав за рівнем недовіри, що виявляє населення владним структурам. Нерозвиненість громадянського суспільства в Україні простежується у загрозливо низькому рівні громадян до організованої громадсько-політичної діяльності і дуже низькому рівні політичної ефективності, що пов’язано з недостатнім розвитком правової системи у державі і правової свідомості у людей. Для становлення громадянського суспільства в Україні необхідною є реструктуризація українського суспільства. До тенденції трансформації нашої держави можна віднести фактичну відсутність середнього класу й значний поступ у його формуванні, люмпенізацію численних верств населення, появу нових власників, поляризацію багатства і бідності, збереження старою номенклатурою своїх позицій. Понад 85% населення України,чиє становище визначають як нижче від середнього класу, існує в умовах крайньої невпевненості. Чинниками формування в Україні громадянського суспільства є вільні та альтернативні політичні вибори, референдуми, незалежні засоби масової інформації, розвиток місцевого самоврядування, політичні партії, спроможні репрезентувати групові інтереси, наявність ринкових відносин та економічного плюралізму.

Структура громадянського суспільства:

- економічна система –сукупність економічних інститутів та відносин, які складають матеріальну основу життя суспільства;

- політична система - сукупність економічних інститутів та відносин, у рамках яких проходить політичне життя та здійснюється державна влада;

- соціальна система – сукупність класів, соціальних груп та взаємовідносин між ними;

- інформаційна система – сукупність інформації, засобів масової інформації, підприємств, організацій, які здійснюють інформаційну діяльність;

- духовно-культурна– сукупність нематеріальних, духовно-культурних благ, відносин з приводу них, інститутів через які реалізуються ці відносини.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.