Операції, за якими ПДВ не стягується

Тема 3 «Податок на додану вартість»

План

1. Суть, призначення, ставки ПДВ.

2. Платники ПДВ, об’єкт та база оподаткування.

3. Пільги з ПДВ.

4. Порядок обчислення і сплати ПДВ.

5. Податкова документація з ПДВ.

Рекомендована література: 3, 15, 53

На сьогоднішній день податок на додану вартість (ПДВ) в Україні регулюється Податковим Кодексом України, прийнятим Верховною Радою і який діє з 01.01.2011р.

1. ПДВ –різновид непрямого оподаткування, що є обов’язковим платежом загальнодержавного значення з універсальними ставками і однаковими податковими зобов’язаннями платників податків перед державою. Він нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Податкового Кодексу України.

Як й інші непрямі податки, він входить до ціни товарів (робіт, послуг) і сплачується покупцем продавцю у складі вартості придбаного товару.

Постачання товарів –це будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Податковим періодом з ПДВ є один календарний місяць або один календарний квартал в залежності від обсягу оподатковуваних операцій платника податку за минулі дванадцять місячних оподатковуваних періодів.

Ставки ПДВ в Україні складають 20% та 0% від об’єкта оподаткування. З 2014 року ставка становитиме 17% та 0%.

2. Перш ніж визначити об’єкт оподаткування та базу оподаткування доцільно встановити платника податку.

Платником ПДВ являється будь-яка особа, яка:

Ø здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

Ø зареєстрована або підлягає обов’язковій реєстрації як платник цього податку;

Ø ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

При визначенні належної до сплати в бюджет сум податку з’являється необхідність чітко встановити об’єкт оподаткування.

Об’єктом оподаткування є операції платників податків з:

Ø Поставки (продажу) товарів та послуг, на території України;

Ø Ввезення товарів на територію Украіни;

Ø Вивезення товарів за територію України.

Подальшим кроком буде встановлення бази оподаткування податком на додану вартість. Важливою складовою для обчислення ПДВ є база оподаткування.

База оподаткування операцій з подажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів, за винятком ПДВ, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг).

За чинним законодавством в Україні визначення бази оподаткування з ПДВ здійснюється як по товарах, вироблених в Україні, так і по імпорту.

2. В процесі розрахунку сум ПДВ протягом звітного періоду слід пам’ятати, що існує ряд операцій, за якими ПДВ не стягується. Тобто українське законодавство передбачає три види пільг щодо ПДВ:

1. Операції, які не виступають об’єктом оподаткування;

2. Операції, що звільнені від оподаткування;

3. Оподаткування за нульовою ставкою.

Операції, за якими ПДВ не стягується

На відміну від осіб, які не сплачують ПДВ нульова ставка дає право на відшкодування сум податкового кредиту. Фактично з операцій, які обкладаються нульовою ставкою, держава гарантує повернення ПДВ в межах сум, які надійшли від попередніх учасників.

4. ПДВ –це складний податок, який передбачає існування податкових зобов’язань щодо ПДВ і сум, що підлягають сплаті ПДВ до бюджету.

Механізм обчислення ПДВ базується на співставленні сум податкового зобов’язання і сум податкового кредиту.

Податкове зобов’язання -загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному податковому періоді.

Податковий кредит –сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.

Таким чином: Сума ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет(відшкодуванню з бюджету) за підсумками податкового періоду, дорівнює розміру податкових зобов’язань платника податку, яка зменшена на суму податкового кредиту такого періоду. (Або іншими словами – це різниця між нарахованою сумою податкових зобов’язань по ПДВ та сумою ПДВ податкового кредиту).

ПДВ = ПЗ – ПК,

де ПЗ – податкові зобов’язання;

ПК – податковий кредит.

Якщо за звітний період сума податкового кредиту перевищує суму податкових зобов’язань, то в декларації з ПДВ відбивається сума ПДВ до відшкодування з бюджету.

(Наприклад- як зрозуміти, з чого складається ПЗ та ПК?)

Податкове зобов’язання складається з сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у звітному податковому періоді у зв’язку з продажем товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься у валові доходи виробництва або початкову вартість основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Податковий кредит складається з сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у звітному періоді у зв’язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься у валові витрати виробництва або початкову вартість основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Важливим елементом у механізмі сплати ПДВ є дата виникнення податкових зобов’язань і права платника на податковий кредит.

Датою виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку; у разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України.

У деяких випадках дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ визначається таким чином:

Приклад:

Необхідно визначити розмір податкових зобов’язань, які нараховані продавцем за результатами виконання договору купівлі-продажу.

Вихідні дані:

Відповідно до договору купівлі-продажу №155 від 02.12.09р. підприємство «День» реалізує товар (продукти харчування) підприємству – покупцю «Південь». Операції виконано в такому порядку:

05.12 – відвантаження товару на загальну суму 1800 грн.(з ПДВ)

15.12 – отримання оплати від покупця – 1800 грн.

Розв’язання

У процесі реалізації товару у підприємства – продавця «День» виникають податкові зобов’язання з ПДВ.

05.12 – ПЗ = 1800 х 20% : 120% = 1800 : 6 = 300 грн. (відбулась перша подія – відвантаження товару).

(Оскільки вартість товарів надана з урахуванням ПДВ, то необхідно взяти до уваги, що така сума складає 120% реалізаційної вартості товарів (100% реалізаційної вартості + 20% ПДВ).

15.12. – податкові зобов’язання не виникають, оскільки покупцем здійснено оплату того товару, який було поставлено раніше, тобто завершено процес реалізації (відбулася друга подія процесу реалізації – отримання оплати за товар, який було відвантажено раніше).

Висновок: розмір ПЗ за результатами виконання договору складає 300 грн.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит у разі придбання товарів вважається дата здійснення одної з подій:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У разі, коли платник придбає товари, вартість яких не відноситься до складу витрат виробництва і не підлягає амортизації, податки сплачені з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) – актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі, якщо різниця між загальною сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту має позитивне значення, вона підлягає сплаті в бюджет в установлені законодавством строки. А саме: до 15 числа наступного звітного місяця.

Кожний платник самостійно визначає належну до сплати суму податку і зобов’язаний своєчасно її перерахувати.

5. Продаж товарів здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням ПДВ. Основним первинним документом з ПДВ в Україні є податкова накладна.

Податкова накладна –це по-перше, первинний документ, що підтверджує виникнення податкового зобов’язання у платника податку в зв’язку з продажем товарів і одночасно підтверджує право на податковий кредит у покупця – платника податку у зв’язку з придбанням таких товарів;

по-друге, звітний податковий документ і одночасно розрахунковий документ з ПДВ.

Згідно з підпунктом 7.2.3, ст..7 Закону продавець товарів виписує податкову накладну в двох примірниках і видає покупцю перший примірний (оригінал), залишаючи собі другий примірник (копію).

Порядок складання та заповнення всіх реквізитів податкової накладної викладено у Наказі ДПА України «Про затвердження форм податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.97 р. №165 зі змінами та доповненнями. Всі примірники податкових накладних підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж таких товарів, та скріплюється печаткою продавця.

Не дозволяється внесення у податковий кредит сум ПДВ у разі відсутності у покупця податкової накладної. Проте існують випадки, коли не виписується податкова накладна:

- якщо обсяг разового продажу не перевищує 240 грн (в т. ч. ПДВ);

- у разі надання транспортних послуг населенню з видачею транспортних квитків;

- при виписуванні готельних рахунків (квитанцій) фізичним особам – неплатникам ПДВ.

- при здійсненні операцій, що не включаються до об’єкта оподаткування;

- при імпорті товарів (робіт, послуг).

У такому разі сплачений (нарахований) продавцю податок покупець відносить до податкового кредиту на підставі інших підтверджуючих документів (касових чеків або вантажних митних декларацій).

Поиск по сайту: