Методична розробка лекційного заняття №2

Тема: Інформаційно-комунікаційні технології та їх вплив на особистісні якості учня початкової школи в умовах навчального процесу.

Мета: визначити особливості використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі початкових класів загальноосвітньої школи. Показати залежність результатів формування психічних якостей учнів молодших класів від якості дидактично орієнтованих засобів ІКТН та різнорідність формування ряду мисленнєвих процесів в учнів молодшого шкільного віку з використанням названих засобів у навчальній діяльності.

Актуальність теми: в умовах навчальної діяльності особистість молодшого школяра піддається цілому комплексу впливів та знаходиться у середовищі, насиченому дидактичними засобами, що відбиваються на її особистісному розвитку.

План лекції

1. Поняття ІКТ як засобу навчальної діяльності їх склад.

2. Класифікація ІКТ.

3. Вплив ІКТ на формування особистісних якостей учнів початкової школи.

Зміст лекції

Інформаційно-комунікаційні технології або ІКТ — технології, пов'язані зі створенням, збереженням, передачею, обробкою і управлінням інформації. Цей широко вживаний термін включає в себе всі технології, що використовуються для спілкування та роботи з інформацією.

Використання ІКТ у навчальному процесі початкових класів загальноосвітньої школи має широкий спектр, від використання як засобу, що дозволяє вчителю впливати на організацію педагогічної праці, використовуючи у підготовці до проведення уроків, до використанням ІКТ у навчанні самими учнями початкових класів, що дозволяє під час опанування роботи з комп’ютером вправлятися у вивченні низки навчальних предметів початкової школи з використанням комп’ютерних програм. Робота з комп’ютером учнів початкових класів, зважаючи на вищезазначені аспекти, може бути, чинником впливу на його особистісні якості.

Концепція інформаційних технологій була додана до елементу комунікації і виникла у 1980-ті роки.

Україна за рівнем розвитку інформаційних технологій у світі посіла 75 місце. Такі дані оприлюднила міжнародна громадська організація Всесвітній економічний форум у своїй шостій щорічній доповіді. У попередньому рейтингу Україна займала 76 позицію за розвитком IT-технологій. Єдина конкурентна перевага, якою володіє наша країна в цьому аспекті, це традиційно сильні IT-кадри, тобто в Україні дуже високий рівень підготовки програмістів. Україна є одним зі світових центрів офшорного програмування.

У складеному рейтингу лідирує Данія — завдяки зразковій нормативно-правовій базі і чіткій політиці держави з поширення інформаційних технологій.

Друге місце зайняла Швеція, яка за 2006 рік піднялася на шість позицій, ставши однією з країн із найбільш зростаючим ІТ — сектором економіки. Також у першу трійку потрапив Сінгапур. У першу десятку увійшли Фінляндія, Швейцарія, Нідерланди, США, Ісландія, Великобританія і Норвегія.

США — лідер рейтингу минулого року — опустилися на 7 місце. Росія зайняла лише 70 місце, піднявшись, у порівнянні з торішнім рейтингом, на дві позиції. Найнижчий рівень розвитку інформаційних технологій спостерігається в африканських країнах.

Всього розглядалося більше 122 країн, які оцінювалися за впливом інформаційних і комунікаційних технологій на їх розвиток і конкурентноздатність.

Наразі ІКТ включають апаратні засоби (комп'ютери, сервери, тощо) та програмним забезпеченням (операційні системи, мережеві протоколи, пошукові системи, тощо). ІКТ також використовується в переносному значенні. В українській освіті також почали поступово використовувати ІКТ.

Використання ІКТ в навчальному процесі зумовлено:

1) інформатизацією суспільства. Це означає, що у будь-якому навчальному закладі (від школи до вищого закладу освіти ІІІ-ІV рівня акредитації) педагоги та учні повинні мати доступ до “електронної” інформації з предмета, що вивчається;

2) інформаційною культурою. Це передбачає, що викладачі володітимуть методами пошуку необхідної інформації, матимуть певний рівень культури для відбору інформації, навчаться її переробляти та пропонувати учням у друкованому вигляді;

3) гуманізацією освіти через інформатизацію. Такої мети можна досягнути з появою мультимедійних комп'ютерів, за допомогою яких можна представити не тільки текстову, а й графічну, аудіо- та відеоінформацію, а також із розповсюдженням таких програмних продуктів, як комп'ютерні енциклопедії, електронні книжки, довідники з літератури тощо.

Нині необхідність використання сучасних комп'ютерних засобів у навчальному процесі є незаперечним фактом. Проте постає актуальна проблема, як реально підвищити ефективність навчання в його головних видах? Це пов'язано з відносно повільною та тривалою трансформацією сучасної освіти, яка неминуче відставатиме від прогресу технічних засобів.

Аналіз факторів як позитивних, так і негативних, що супроводжують, на думку дослідників, використання ІКТ, свідчить про те, що вони надають можливості вчителям та батькам для розвитку загальних здібностей дітей із використанням широкого спектру досягнень світової культури.

Є велика кількість комп'ютерних енциклопедій, досконалих навчаючих програм, ілюстрованих комп'ютерних книг, навчальних ігор, що розвивають здібності дитини. Але саме по собі це багатство без участі старших, без праці дорослої людини, залученої до процесу виховання дитини, без консультацій з фахівцями, не навчить дитину .

Залучення учнів 1–4-их класів до процесу вивчення елементів комп'ютерної грамотності є, за своєю суттю, досить важливим та актуальним. Чимало психологів у своїх роботах стверджують, що основні логічні структури мислення, а також операційні навички формуються у віці 5–11 років Саме в молодшому шкільному віці відбувається перше знайомство учнів із шляхами вивчення властивостей і явищ навколишнього світу, зокрема, у математиці вони (властивості та явища навколишнього світу) знаходять відображення в геометричних фігурах, у числових характеристиках величин, що вивчаються, та їхніх відношеннях.

2. ІКТ класифікують в залежності від способу їх використання:

1. програмні засоби навчального призначення

· системи комп’ютерного тестування

· електронні підручники

· комп’ютерні тренажери

· програмно-методичні комплекси

2. пошук інформації в мережі Інтернет

3. освітні ресурси мережі

4. технології інтернет-комунікацій

5. новітні освітні технології

·Унікальні властивості програмних засобів навчання

·Види програмних засобів навчання

·Системи комп'ютерного тестування

·Електронні підручники

·Середовища підтримки предметної діяльності

·Комп'ютерні тренажери

·Програмно-методичні комплекси

Елементи інформаційних технологій є нині суттєвим компонентом навчання, що формує «нову» грамотність, а тому важливо, щоб кожен учень уже з початкових класів оволодів інформаційними технологіями — ефективним засобом удосконалення й розширення пізнавальної діяльності.

Серед умінь, що набувають учні, виявлені зокрема такі, як:

· виділяти загальне в аналізі конкретних задач;

· конкретизувати загальні положення в заданій ситуації;

· проводити дедуктивні міркування;

· переводити текстову задачу на мову інформаційної моделі;

· правильно застосовувати поняття й означення;

· проводити умовні систематизації .

Інформатика — один з інноваційних і затребуваних предметів шкільної підготовки, що роблять школу сучасною і наближають її до життя й вимог суспільства. На нинішній день вона є одним з основних шкільних курсів, що сприяють формуванню змістовно-логічного мислення [12].

Вважається, що, наприклад, опанування учнями методології комп'ютерного моделювання є ефективним засобом розвитку продуктивного мислення, який сприяє підвищенню мотивації учня й формуванню стійкого інтересу до пошукової дослідницької діяльності. Найбільш природними щодо оволодіння учнями середовищем моделювання для початкового вивчення зазначеного курсу є електронні таблиці. Необхідним фактором успішного опанування курсу комп’ютерного моделювання є забезпечення кожному учневі свободи вибору способів діяльності.

Доведено можливість використання комп'ютера і фрагментів навчальних комп’ютерних програм у процесі вивчення учнями спеціальних шкіл предметів природничого циклу (біології, фізики, географії), їх вплив на підвищення якості знань та психічний розвиток учнів.

Звертається увага на необхідність спеціального відбору програмного змісту його відповідного конструювання на основі врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів і структури їхньої пізнавальної діяльності на кожному з етапів навчання.

Математичні основи інформатики здебільшого є природним полем формування загальнонавчальних навичок і розвитку загальних мисленнєво-комунікаційних здібностей дитини.

Аналіз педагогічного досвіду виявив також і деякі, обумовлені переважно низьким технічним рівнем, негативні тенденції використання ІКТ у початкових класах, а саме:

· швидка зорова і загальна втомлюваність під час більш як 15-хвилинної роботи за комп’ютером;

· загроза розвитку фотоепілепсії, пов’язаної з миготінням екрану й частотою зміни кадрів;

· негативна сюжетна лінія деяких комп’ютерних ігор;

· жорстке нав’язування діалогу програмою спрямовують на сприйняття дітьми ІКТ як партнера у грі, а не як засобу гри, що значно знижує інтелектуальну активність школяра;

· захоплення індивідуальними формами роботи на противагу колективним.

Невід’ємними умовами вивчення дидактичних особливостей застосування комп’ютерно орієнтованих засобів навчання є такі:

· урахування особистісних якостей учня молодшої школи;

· вивчення рівня керівної компетентності вчителя в умовах навчального середовища у системі «учень – учитель – засіб навчання».

Результати попередніх досліджень вказують на вплив ІКТ на особистість школяра, що є користувачем названих засобів, та спонукають до необхідності подальшого вивчення особистості дитини молодшого шкільного віку в даному контексті.

Вивчення індивідуально-психологічних особливостей молодших школярів є повсякчас актуальним компонентом, що сприяє якісній побудові педагогічної праці та організації проведення навчально-виховного процесу.

Серед індивідуальних особливостей молодших школярів щодо даної проблеми нами виділено такі:

· велика амплітуда в зовнішніх темпераментних проявах (одні експансивні, інші стримані, одні швидкі й поривчасті, інші сповільнені);

· істотні характерологічні відмінності молодших школярів: (з точки зору вольових рис особистості учні даної вікової категорії поділяються на більш рішучих, енергійних і наполегливих, і навпаки – на менш вольових, менш самостійних, таких, які більше піддаються впливу); емоційні риси характеру (імпульсивність, яскравість виявлення почуттів, їх більше чи менше багатство й сила можуть бути досить відмінними);

· особлива категорія рис характеру, яка пов’язана з розумовою діяльністю (серед молодших школярів зустрічаються більш або менш розсудливі, більш схильні все обдумувати і про все розповідати, а також інші, схильні не надто багато роздумувати, а більше діяти);

· у молодшому шкільному віці здібності у більшості випадків ще не бувають чітко вираженими. Тому невдачі учня в тому чи іншому навчальному предметі не слід приймати за відсутність здібностей до нього. Завдання полягає не стільки в тому, щоб встановлювати здібності й нездібності учня, а в тому, щоб по можливості розвивати всі необхідні для засвоєння знань здібності;

· відносно добре розвинута у молодшого школяра наочно-образна пам’ять, але вже є передумови для розвитку словесно-логічної пам’яті;

· ефективність осмисленого запам’ятовування в учнів початкових класів відіграє переважну роль: експериментально доведено, що діти молодшого шкільного віку значно краще (швидше і міцніше) запам’ятовують зрозумілі їм слова та вирази, ніж ті, які їм незрозумілі;

· учень початкової школи вже може в достатньо широких межах здійснювати елементарні розумові операції – порівняння, узагальнення, пробує робити висновки. Дослідження свідчать, що молодші школярі можуть проводити елементарне оперування наочно представленими множинами, розв’язувати і складати найпростіші приклади й задачі;

· особливої уваги потребує організація навчальної праці учнів початкових класів. Їх фізичний розвиток дозволяє їм без перенапруження й особливої втоми займатися 3–5 годин);

· необхідно врахувати, що у навчанні учнів початкових класів дуже різко виявляється протиріччя між постійно зростаючими вимогами, які висуває навчальна робота, учителі, колектив до особистості дитини, її уваги, пам’яті, мислення, і наявним рівнем психічного розвитку, розвитку якостей особистості .

Одним із провідних засобів [6] активізації навчальної діяльності дітей є відповідна система нестандартних знань, що вимагають гнучкості, критичного підходу, раціонального мислення.

З метою уточнення змісту тестових завдань проводилась їх експертна оцінка у співпраці з лабораторією початкової освіти Інституту педагогіки АПН України за безпосередньої участі її наукових співробітників І.В. Пономарьової та В.С. Шпакової.

Випробуваними, що брали участь у виконанні тестових завдань, були учні третіх класів загальноосвітніх шкіл Голосіївського району м. Києва. Завдання виконувалися безпосередньо на індивідуальних картках та заносилися на окремі аркуші. (див. Методики №1–4) [9].

Аналіз результатів пройшов математичну обробку (використовувались методики: Е.В. Сидоренко. Методы математической обработки в психологии. – М.: Речь, 2000, Г.В. Суходольский. Основы математической статистики для психологов. – СПб.: СпбУ, 1998).

Отже, в результаті певних психолого-педагогічних досліджень виявлено низку відмінностей у результатах: висновки, які можна зробити на основі результатів експериментального дослідження та їх математичного опрацювання надають можливості констатувати, що використання засобів ІКТН:

впливає позитивно на формування рівня здатності до абстрагування (статистичні відмінності спостерігаються на рівні досягнень 0,57 за максимального рівня 3,0 з вірогідністю понад 95% );

впливає негативно на швидкість протікання процесів мислення (статистичні відмінності спостерігаються на рівні досягнень 0,85 за максимального рівня 1,0 з вірогідністю понад 95% );

впливає позитивно на формування ступеня здатності до побудови внутрішнього плану дій (статистичні відмінності спостерігаються від рівня досягнень 0,25, за максимального рівня 1,0 з вірогідністю понад 95

впливає позитивно на рівень розвитку мовних якостей, що супроводжують процес мислення (статистичні відмінності спостерігаються від рівня досягнень 1,00 за максимального рівня 3,0 з вірогідністю понад 99% )

У процесі експериментального дослідження була визначена залежність результатів формування психічних якостей учнів молодших класів від якості дидактично орієнтованих засобів ІКТ, методики їх, використання та ступеня майстерності вчителів. Можна казати про суттєву різнорідність формування низки мисленнєвих процесів в учнів молодшого шкільного віку під час використання у навчальній діяльності засобів ІКТН [9].

Поиск по сайту: