І.6. Методи психологічних досліджень

Кожна наука має свій предмет і використовує певні методи, які дозволяють пізнати закономірності вивчаючих нею явищ. Психологія як наука також має свої предмет та методи вивчення закономірностей, механізмів та психічних факторів. Треба знати методи та вміти за допомогою їх вивчати особливості психічного розвитку людини.

Метод –шлях наукового пізнання явищ та процесів об’єктивної дійсності.

Існує низка вимог до методів:

· об’єктивність (полягає у вивченні об’єктивних умов виникнення та функціонування, об’єктивних проявів психічних явищ);

· генетичний підхід (полягає у вивченні психічних явищ у динаміці, при переході у філогенезі та онтогенезі з одного рівня розвитку на інший);

· системність (передбачає вивчення психічного явища як своєрідної системи, що має свої специфічні закономірності);

· особистий та особистісний підхід (передбачає вивчення конкретної особистості в конкретній соціальній ситуації);

· індивідуалізація (полягає у розкритті своєрідності кожної особистості, притаманного їй індивідуального стилю діяльності та поведінки, у визначенні психологічних проблем конкретної особистості та засобів їх розв’язання);

· єдність теорії і практики (передбачає здійснення корекції, реабілітації, вдосконалення розвитку особистості на основі розкритих закономірностей психіки).

“Метод – це шлях пізнання, це спосіб, за допомогою якого пізнається предмет науки” (С.Л. Рубінштейн).

Методи психології поділяються на дві групи:

1. Дослідницькі або пізнавальні методи.

2. Методи активного впливу на особистість.

Будь-яке дослідження можна поділити на етапи:

· підготовка;

· збирання матеріалів (діагностика);

· попередня обробка даних;

· інтерпретація фактичних даних;

· перевірка вірогідності;

· математична, статистична обробка;

· формулювання висновків і рекомендацій.

Класифікація методів:

1.Емпіричні методи

Спостереження – передбачене систематичне сприйняття предметів і явищ з метою вирішення будь-якої пізнавальної задачі. В науковому спостереженні методи кількісного аналізу (шкалювання, факторізація даних та ін.). Результат спостереження значною мірою залежать від установок та очікувань спостерігача.

Самоспостереження (інтроспекція) виступає як засіб вивчення, аналізу та синтезу власних учинків і дій, порівняння своїх думок з думками інших людей. У процесі самоспостереження людина спирається на рефлексію, тобто на розмірковування та переживання щодо власних психічних станів і якостей особистості. Однак при цьому слід ураховувати схильність людини до суб’єктивізму і додатково застосувати інші методи.

Тестування – метод психологічної діагностики, який використовує стандартизовані питання та задачі (тести), які мають належну шкалу значень. Використовується для стандартизованого дослідження індивідуальних типологічних особливостей. Основною вимогою до якості тестів є валідність – спроможність тесту виявити належні психічні властивості.

Соціометрія – психологічний тест, який використовується для вияву міжособистісних (емоційних) зв’язків в малій групі; розробив його американський психолог і соціолог Джекоб Морено.

Аналіз продуктів діяльності як метод дослідження можливий за наявності об’єктивних наслідків діяльності людини, таких як архівні матеріали, чернеткові записи, щоденники, креслення, варіанти ескізів ті малюнків. Їх аналіз дає підстави ретроспективно відтворювати закономірності психічної діяльності особистості, її психічні властивості.

Анкета – методичний засіб отримання первинної соціологічної та соціально-психологічної інформації вербальним засобом, опитуванням; набір запитань пов’язаних з задачею дослідження.

Особистісний опитувальник – тестові методики вивчення та оцінки окремих властивостей та проявів особистості. Кожна з методик складається з стандартизованої анкети, яка включає в себе набір речень, з змістом яких піддослідний може згодитись чи ні. Питання формуються та групуються таким чином, щоб відповіді на них дали можливість виявити та оцінити будь-яку властивість та стан особистості. Такі групи запитань називаються шкалами (шкали тривожності, нейротизму, агресивності, відвертості тощо). Результати опитування статистично обробляються.

Бесіда та інтерв’ю – методи здобуття інформації про особистість, її погляди, ціннісні установки, психічні властивості спираються на попередньо розроблену програму, гнучку стратегію формування запитань залежно від очікуваних та отриманих відповідей. Вони вимагають значної підготовки інтерв’юера, певної майстерності, зокрема здатності викликати довіру до себе, налаштувати людину на відвертість тощо.

Експеримент – загальнонауковий метод отримання в керованих та котролюємих умовах нових знань про причинно-наслідкових відношень між явищами.

Експеримент може бути лабораторним та природним.

Лабораторний експеримент – науковий експеримент, який здійснюється в спеціально обладнаному приміщені за допомогою приборів та установок, які дозволяють точно реєструвати хід експерименту та його результати. Лабораторний експеримент широко застосовується у психофізичних та психофізіологічних дослідженнях, в дослідженні пізнавальних процесів, ефективності діяльності в різноманітних умовах, в процесі взаємодії з технікою тощо.

Природний експеримент – науковий експеримент, який здійснюється в звичайних для піддослідного умовах його життєдіяльності та при його неінформованості про поведінку експерименту, але при цілеспрямованому впливі на його поведінку та точної реєстрації визначених психологічних характеристик по відповідним критеріям. Природний експеримент дозволяє уникнути психічної напруженості піддослідного та його конформних реакцій, наблизити експериментальне дослідження з життєвими проявами індивіда або соціальної групи.

Варіантом природного експерименту є психолого-педагогічний експеримент – експериментальне навчання з метою виявлення ефективності різноманітних систем, методів та прийомів навчання (навчальний експеримент). Поняття природний експеримент та його методика розроблені О.Ф. Лазурським.

2.Методи обробки даних – це кількісні та якісні методи.

До кількісних методів належать: визначення середніх величин та міри розсіювання, кореляційний аналіз, факторний аналіз, побудова графіків, гістограм, схем, таблиць, матриць тощо.

Кореляційний аналіз – метод математичної статистики, який дозволяє виробляти кількісну обробку результатів досліджень; використовується для виявлення кореляційних залежностей, при яких значенню одного показника відповідають значення інших показників, а зміна одного показника викликає закономірну зміну інших показників.

Факторний аналіз – математичний метод для обробки та оцінки результатів психологічних проб (тестів). Факторний аналіз дозволяє виявити насиченість об’єкта дослідними факторами, вага кожного фактору в дослідній структурі ( мультіфакторний аналіз Терстона, монофакторна модель Спірмена, біфакторна модель Хользінгера та ін.)

Якісний метод передбачає аналіз та синтез отриманих даних, їх систематизацію та порівняння з результатами інших досліджень.

3.Інтерпретаційні методи

До інтерпретаційних методів належать:

· Генетичний метод ( з виділенням стадій, критичних моментів, суперечностей тощо).

· Структурний, системний метод.

Генетичний метод –засіб вивчення психічних явищ, який складений в аналізі процесу їх виникнення та розвитку від нижчих форм до вищих.

Системний методпередбачає встановлення зв’язків між усіма психічними якостями індивіда; полягає у реалізації особистісного підходу, коли всі психічні властивості розглядаються у цілісній системі.

Поиск по сайту: