Під способом захисту права на комерційне найменування розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюють відновлення (визнання) порушеного (оспорюваного) права на комерційне найменування і вплив на порушника.
У сфері захисту права на комерційне найменування можуть бути застосовані вимоги:
• про визнання права на комерційне найменування;
• про відновлення положення, існуючого до порушення права на комерційне найменування, і про припинення дій, що порушують це право або створюють загрозу його порушення;
• про визнання недійсним акта державного органу;
• про відшкодування завданих збитків.
Вибір конкретного способу захисту з цих можливих надають самому потерпілому, він залежить від характеру вчиненого злочину.
Кримінальна відповідальність за порушення права на комерційне найменування.
Відповідно до ст. 229 Кримінального кодексу України незаконне використання фірмового найменування (комерційного найменування) або інше умисне порушення права на зазначений об'єкт, якщо воно завдало матеріальної шкоди у великому розмірі, карають штрафом у розмірі від 200 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виправними роботами строком до 2 років або позбавленням волі на той самий строк із конфіскацією відповідної продукції, а також знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення.
Ті ж самі дії, якщо їх вчинено повторно або за попередньою змовою групи осіб, а також якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, карають штрафом від 1 тис. до 2 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виправними роботами строком до 2 років або позбавленням волі строком від 2 до 5 років із конфіскацією відповідної продукції, а також знарядь і матеріалів, які спеціально використовували для її виготовлення.
Зазначені дії, вчинені службовою особою з використанням службового становища щодо підлеглої особи, карають штрафом у розмірі від 500 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом строком до 2 років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до 3 років. Розмір завданої матеріальної шкоди вважають великим, якщо він у 200 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а особливо великим - якщо він у 1 тис. і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Питання 2. Поняття та види торговельної марки
У ЦК вжито термін “торговельні марки” (дослівний переклад англійського терміна trademark). На відміну від комерційних найменувань, за допомогою торговельних марок ідентифікують не сам суб'єкт економічної діяльності, а його товари або послуги.
Відповідно до ст. 492 ЦК торговельною маркою може бути будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що їх виробляє (надає) одна особа, від товарів (послуг), що їх виробляють (надають) інші особи. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображальні елементи, комбінації кольорів. Приклади торговельних марок: «Оболонь» (для пива), «Росинка» (для безалкогольних напоїв), АБП (Агробудпереробка).
Торговельна марка виконує наступні функції:
· Інформаційна (інформування споживачів щодо виробників товарів, послуг, джерел походження продукції, їх якісних характеристик тощо).
· Розрізняльна (вирізнення виробників та продукції серед аналогічної, подібної, що пропонується на ринку).
· Гарантійна (гарантування споживачам певного набору корисних властивостей та рівня якості товарів і послуг ).
· Рекламна (привертання уваги споживачів, стимулювання збуту маркованих товарів, послуг).
· Захисна (захист від недобросовісної конкуренції).
Ідентифікацію товарів і послуг можна здійснювати різними способами. Відповідно, за формою товарні знаки можуть бути поділені на:
- Словесні товарні знаки - оригінальні слова, назви, словосполучення, короткі фрази, які використовуються для позначення товарів та послуг. Як словесні знаки можуть використовуватись власні імена (Dior, Ford), назви предметів (Apple), астрономічні назви (Марс), імена історичних особистостей (Наполеон), найменування географічних об'єктів (Волга), штучні слова - неологізми, фантазійні слова, що не мають смислового змісту (Соса-Соla, Хегох, Коdак), поєднання букв (ВМW), цифрові значення ("№ 5" для парфумів Сhanel або 777" для портвейну), лозунги "Fly with Ме" тощо.
- Образотворчі знаки - конкретні й абстрактні малюнки, зображення живих істот, предметів, інших об'єктів, фігур, композицій ліній, плям, які слугують для позначення товарів і послуг. Як зображувальні знаки, зазвичай, використовують орнаменти, зображення тварин, птахів, персонажів казок (наприклад, зображення крокодила на одязі фірми "Лакост", зображення слона з піднятою лапою на продукції Азовського заводу ковальсько-пресового обладнання). Особливим видом зображувальних знаків є логотип - словесні позначення, виконані в оригінальній графічній манері. Зображувальні знаки менш вигідні з погляду реклами, оскільки сприймаються лише за допомогою зору. Водночас вони широко використовуються фірмами, оскільки прикрашають вироби і привертають увагу покупців.
- Об'ємні знаки - тривимірні позначення, фігури та їх комбінації, які забезпечують оригінальне оформлення виробу (форма пляшки "Соса-Соlа", флакони для парфумів "Сальвадор Далі", фігурне мило, упаковки для цигарок тощо). Однією з основних вимог, які стосуються об'ємних знаків, є вимога щодо оригінальної форми виробу, упаковки, які мають вказувати на конкретного виробника і не визначатися виключно функціональним призначенням продукції. У деяких випадках об'ємні позначення можуть бути зареєстровані не як товарні знаки, а як промислові зразки. Водночас необхідно відрізняти тривимірний товарний знак від промислового зразка. На відміну від промислового зразка, який є художньо-конструкторським рішенням, що визначає зовнішній вигляд виробу і невіддільне від нього, товарний знак є лише засобом індивідуалізації того чи іншого виробу.
- Комбіновані знаки - знаки, які включають словесні, зображувальні та об'ємні позначення товарів і послуг (слова, символи малюнки, фігури тощо), сюжетно та композиційно поєднані між собою. Прикладом комбінованих товарних знаків можуть бути етикетки, композиція яких, як правило, включає зображувальні і словесні елементи у кольоровому виконанні.
- Нетрадиційні знаки - звукові, світлові, запахові позначення товарів і послуг (музичні мелодії, шумові, світлові ефекти, оригінальний звук тощо). Необхідно зазначити, що проблема виокремлення нетрадиційних знаків є дискусійною, оскільки спеціалісти вказують на неоднозначність розрізняльної здатності таких позначень, нормативну невизначеність, складність забезпечення правової охорони, реєстрації, експертизи та публікації заявок тощо. Водночас практиці відомі окремі випадки активного використання таких знаків, зокрема позивних радіостанцій. Широко відомою звуковою торговельною маркою є рінгтон компанії Nokia – Nokia Tune (музикальна фраза з композиції Grande Valse авторства Францизко Таррега). Рух – ще один вид торгових знаків, що не користуються великою популярністю. Одним з відомих прикладів жесту-марки є товарний знак компанії Nokia для мобільних телефонів та телекомунікаційних послуг (з’єднання двох рук – Connecting People).
У межах кожної із груп існують свої підгрупи, пов'язані зі специфікою охорони відповідного позначення.
Залежно від чисельності користувачів розрізняють такі знаки для товарів і послуг:
1.Індивідуальні знаки - позначення, зареєстровані на ім'я окремої юридичної або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, який одноособово вирішує використовувати знак самостійно чи передати право на його використання іншим особам.
2.Знаки, що перебувають у спільній власності - знаки, що належать кільком особам, взаємовідносини між якими визначаються відповідною угодою. У разі відсутності угоди між співвласниками кожен з власників такого знаку може користуватись і розпоряджатися ним на свій розсуд. Водночас жоден зі співвласників не має права видавати ліцензію на використання цього знака або передавати право власності на нього без згоди решти власників.
3.Колективні знаки - знаки, що позначають товари і послуги, які виробляються і (або) реалізуються особами, які входять у певне добровільне об'єднання (спілку, асоціацію). На відміну від знаків, що перебувають у спільній власності, та незважаючи на широке коло потенційних користувачів, колективні товарні знаки належать об'єднанню, і реєструються, як правило, на ім'я однієї особи. Право на використання такого знака виникає в інших осіб з моменту входження в об'єднання за умови єдності якісних характеристик усіх товарів, послуг, які будуть позначатись цим знаком.
Паризька конвенція про охорону промислової власності (1883) зобов'язує країни-учасниці реєструвати та охороняти колективні товарні знаки, існування яких не суперечить законам країни походження, навіть за умови, коли ці колективи не є власниками підприємств. Підприємства — учасники об'єднання можуть використовувати колективний знак як єдиний для позначення своїх товарів і послуг або поряд з індивідуальним товарним знаком. Відтак основним призначенням колективного знака є вказівка на належність особи, яка його використовує, до певного колективу, об'єднання, яке має право контролювати використання цього знака.
4.Сертифікаційні (гарантійні) знаки - знаки, що виступають як юридична гарантія певного рівня якості товарів і послуг, які вони позначають. На відміну від колективних знаків, якими користуються лише члени конкретного об'єднання, сертифікаційні знаки можуть використовуватися будь-якими суб'єктами за умови дотримання ними певних вимог (стандартів) щодо якості, безпеки та екологічної чистоти продукції. Водночас власникам сертифікаційних знаків забороняється брати участь у торговельних операціях і здійснювати торговельну діяльність із використанням цих знаків. Наприклад, блакитна квітка Генерального товариства виробників тканин у Франції є гарантією того, що позначений нею товар вироблений з натурального льону; червона вівця Генеральної конфедерації виробників овечого молока та промисловців Рокфору вказує на якість та екологічну чистоту представленої на продаж продукції тощо. На думку багатьох дослідників, сертифікаційні товарні знаки відіграють важливу роль у сучасній ринковій економіці, оскільки слугують інтересам споживачів і стимулюють виробників до впровадження інновацій з метою підвищення якості, конкурентоспроможності та екологічної чистоти продукції.
За ступенем відомості розрізняють такі знаки:
1.Звичайні знаки - будь-яке нове та оригінальне позначення товару чи послуги, яке відповідає умовам охороноздатності певної країни, зареєстроване і охороняється на її території;
2.Загальновідомі товарні знаки - позначення, відомі широкому колу осіб, і такі, що асоціюються у їхній свідомості з конкретним товаром, послугою. Згідно з визначенням Міжнародної асоціації з охорони промислової власності, загальновідомим вважається знак, відомий широкому колу зацікавлених осіб, які мають стосунок до виробництва, збуту чи використання позначеної цим знаком продукції (дійсним або потенційним споживачам цього товару, особам, що беруть участь у його розповсюдженні, оптовикам, ліцензіатам, користувачам за договором франчайзингу тощо), якщо він сприймається ними як такий, що вказує на особливе джерело походження зазначеної продукції. Внаслідок широкої поінформованості зацікавленої частини населення охорона загальновизнаних товарних знаків здійснюється незалежно від факту їх реєстрації. Так, згідно зі ст. 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності, у державах - учасницях конвенції загальновідомим знакам для товарів і послуг надається правова охорона без реєстрації у відповідних національних відомствах.
3.Знамениті знаки - знаки, які мають виняткову цінність та самостійну привабливість, що виявляється незалежно від товарів і послуг, які ними позначаються (наприклад: Diог, Коdак, Соса-Соlа, Rolls-Royce та ін).
За розрізняльною здатністю виокремлюють такі:
· Знаки з високою розрізняльною здатністю - довільні, чудернацькі позначення (Коdак, Хегох), або слова, що не стосуються безпосередньо товару (послуги), який позначають (Саmel).
· Навіювальні знаки, що мають певне відношення до товару (послуги), який позначають, і "навіюють думку" про нього.
· Описові знаки, які акцентують увагу на певних рисах, атрибутах, властивостях маркованого товару або послуги.
Торговельна марка може бути створена шляхом скорочення комерційного найменування, використання прізвища людини тощо. Українське законодавство не створює перешкод для реєстрації такої торговельної марки. Аналогічна ситуація склалася і в ряді інших країн (наприклад, у Франції). У той же час у деяких країнах (Великобританії, США) включення прізвища до торговельної марки можливе тільки якщо його вживають відокремлено від конкретної людини, як вказівку на певну продукцію, а не на певну людину (прізвище набуває «вторинного значення»), наприклад “Макдональдс”.