Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Історія виникнення паблік рилейшнз



На жаль, історія не надає відповіді щодо того, в які часи, ким і в якій країні було започатковано паблік рилейшнз. Існує припущення, що паблік рилейшнз як спосіб налагодження певного рівня злагоди у суспільстві існує із давніх часів, із виникненням цивілізації. Піраміди, статуї, храми, живопис, гасла, різноманітна символіка, промови вождів і визначних ораторів — це все приклади впливу на громадськість, на громадську думку.

Суспільство вже з давніх часів виділяє в особливий цех тих, хто служить в комунікативній сфері соціального управління. Саме в античності з'являються перші оратори. Судове красномовство тоді часто служило засобом порятунку життя людини, і багато хто тоді стали вчитися ораторському мистецтву. Комунікативні вміння людини входять до складу основних вимог практично до будь-якої професії. Це було важливо, оскільки товариства з невеликою кількістю членів могли в минулому вирішувати свої проблеми безпосередньо один з одним. Сьогоднішні типи демократії будуються на делегуванні повноважень представникам, що обираються від певного числа людей.

Цивілізація в сильній мірі визначається своєю основною комунікативною складовою. Стародавні цивілізації, які базувалися на усних каналах комунікації, природним чином були зорієнтовані на традицію, оскільки подібні канали не дають можливості модернізації. Будь-яке нововведення легко гасилось в них через доволі повільну циркуляцію інформації. Сьогодні, навпаки, виникло поняття "глобального села", коли подія навіть із віддаленої точки земної кулі може відразу стати предметом обговорення для всіх. Телевізійний канал, прийнятий в якості основного сучасною цивілізацією, змінює правила комунікативної поведінки для всіх. Навіть політики стають іншими, трансформуючи свою поведінку під норми телевізійного каналу, щоб бути достатньою мірою телегенічними. До речі, ймовірно, і епоха Л. Брежнєва "загинула" прийшовши у невідповідність з телеканалом - шамкаючий і повільний Брежнєв не міг задовольняти вимогам, створеним телевізійним каналом. Зате цим вимогам максимальним чином задовольняв інший генсек - М. Горбачов.

Радянська державна система легковажно ставилася до проблем громадської думки, просто не допускаючи появи на сторінках преси альтернативних поглядів. Тепер право голосу зробило людину більш вільною, але, разом з тим, воно ж зробило політиків і владу більш чутливими до того, що можуть сказати про них і про їх політику. Одним з нових потоків, які винесли політика на огляд народу, стало телебачення. Американці з п'ятдесятих років продають своїх президентів як рекламний товар саме завдяки телебаченню. Можна виграти або програти президентські вибори, залежно від уміння кандидата посміхатися і підкорювати аудиторію. Але, з іншого боку, телебачення зайняло місце втраченого особистісного контакту, який був у громадських системах раніше, тільки тоді треба було підкорити тих, з ким ти вступав у безпосередній контакт: посміхнутися, схилити голову або навпаки, гордо піднявши її, пройти мимо.

У процесі демократизації суспільства, яка супроводжувалась введенням загального виборчого права, появою незалежних ЗМІ, профспілок, цивільних інститутів, склалася ситуація, коли діяльність держави стала неможливою без підтримки, схвалення і участі громадськості. Як наслідок, в органах влади були створені спеціальні структури, які вели діалог з громадськістю на професійній основі.

Фактично першим, хто виступив з теоретичними розробками паблік рилейшнз і заклав основи сучасної науки, був Едуард Бернайз (племінник Зігмунда Фрейда). Він зазначив, що посилення конкуренції вимагає формування у масовій свідомості сприятливого ставлення до бізнесу (1923 p.), адже кожний бізнес існує рівно стільки, скільки йому дозволяє існувати громадськість.

Вважають, що словосполучення "відносини з громадськістю" першим вжив президент США Т.Джефферсон в 1807 році в тексті свого звернення до конгресу. Першим, хто вжив це словосполучення у професійній діяльності, був журналіст Айві Лі - особистий радник Дж.Рокфеллера-молодшого. Сталося це в 1919 році. Розвиток служб ПР отримало потужний поштовх після Першої світової війни, коли президент США В. Вільсон з подачі журналіста Д.Кріла створив комітет з суспільної інформації.

Процес запровадження ПР відбувався паралельно в різних країнах. Наприклад, Британське Казначейство (1809) та Британська поштова служба (1854) запроваджують посади прес-секретарів. У Німеччині Міська влада Магдебурга (1906) створює міську прес-агенцію. Гарвардський університет створює бюро пабліситі (1900), Пенсільванський університет (1904) — офіс пабліситі, а Айвер Л. Лі — першу службу PR (1903). Поступово PR стає важливим елементом громадянського суспільства. Створюється перший спеціальний інститут ПР у Великобританії (1948), "Суспільство ПР" у США (1948), Міжнародна асоціація PR (International Public Relation Association (1955), яка об'єднує нині фахівців з 65 країн світу.

Не настільки суттєво, хто був першим, важливий більш глобальний факт: наприкінці XIX - початку ХХ століття відбувається кристалізація нового виду професійної діяльності, пов'язаної з управлінням громадською думкою. При цьому Радянський Союз вже в тридцяті роки також мав доволі сильну практику такого роду. Зберігаючи в достатній мірі репресивний режим, він багато в чому залишався в очах як своєї, так і зарубіжної громадськості доволі прогресивною і привабливою державою. Робота фахівців з ПР (їх посади, звичайно, називалися інакше) була активною. Їх завдання спрощувалися відсутністю альтернативних джерел інформації, але все одно ця робота була гігантської за масштабами .

Ще в період з 1930 до 1945 року були знайдені успішні ідеї. Вперше з'явилися фахівці з політичних кампаній. Подружжя Клем Вітейкер і Ліана Бакстер сформували в 1933 році першу таку фірму, яка з 1935 до 1958 року провела 80 кампаній і програла лише 6 з них. У тридцяті роки почалися масові дослідження громадської думки, розпочаті Джорджем Геллапом. Період з 1965 року до даного часу відноситься вже до епохи інформаційного суспільства, що почалася в 1956-1957 роках. У 1957 році радянський супутник поклав початок новим видам комунікації, а в 1956 році вперше в американській історії « білих комірців » стало більше, ніж простих робітників. Перед нами поступово виник інший статус інформації, якого не було раніше. Сьогодні будь-якій структурі аж ніяк не байдуже, якою вона буде виглядати на сторінках ЗМІ. У ряді випадків для полегшення вибудовування цієї позитивної картинки сильні фінансово-промислові структури створюють свої власні ЗМІ. Банківські та інші офісні війни, як правило, починаються з війни компроматів, яка полегшується тим, що провідні ЗМІ розподілені між різними фінансово-промисловими групами.

Поступово акценти паблік рилейшнз перемістилися у напрямку регулювання соціально-економічних стосунків. З одного боку, стало очевидним, що держава не справляється з вирішенням всіх соціальних проблем суспільства. Цю функцію взяли на себе різні некомерційні організації. Для них вирішення найбільш гострих проблем безпосередньо залежить від відношення громадськості. Досягнення цілей некомерційний організацій пов'язане з умінням переконувати у важливості своєї діяльності, ефективно поширювати інформацію і залучати ресурси. Прагнення до усвідомлення реальної важливості деякої проблеми некомерційні організації реалізують через досягнення взаєморозуміння з різноманітними групами громадськості. Суспільна підтримка - необхідний елемент існування некомерційних організацій. Саме цими чинниками обумовлена необхідність управління громадськими стосунками в некомерційному секторі. З іншого боку, розвиток конкуренції, перевага пропозиції товарів над попитом на них, потреба вдосконалення управління призвели до того, що необхідність управління громадською думкою сформувалася і в діловій сфері. Одне з основних завдань ПР як елемента інфраструктури бізнесу пов'язане з розширенням ринку і підвищенням прибутковості через ефективну взаємодію з клієнтами, партнерами, органами влади і пресою.

Одночасно, потреби в управлінні суспільними відносинами почали виникати і всередині різних організацій. Вони були викликані, перш за все, протестами робітників і необхідністю пошуку ефективних методів роботи з персоналом. Так, ще в 1914 р. Джон Рокфеллер наймає фахівця з ПР Айві Лі для подолання негативної ситуації, зв'язаної із страйками, викликаними інцидентами із загибеллю робітників на шахті в Колорадо. У результаті проведеної роботи (Рокфеллер сам відправляється в шахти, вислуховує скарги робітників, танцює з їх дружинами на святі, постає в серії публікацій як справедливий, уважний і дбайливий сім'янин) він стає не лише героєм для шахтарів, але і важливою громадською фігурою. Таким чином, потреба в ефективних комунікаціях в найрізноманітніших сферах, напрямах і рівнях діяльності стала передумовою формування професійної діяльності з управління суспільними стосунками.

У теорії ПР існує чотири історичних моделі послідовного розвитку паблік рилейшнз та збагачення їх функцій:

1. Прес-посередницька модель (пабліситі). Етап становлення паблік рилейшнз як професійної системи у США , що охоплює XIX ст., коли головною метою тих, хто займався цією діяльністю, було пропагування підприємства, фірми, компанії, продукції та надання послуг;

2. Модель, що підпорядкована інформуванню громадськості. Цей підхід отримав розвиток у період 1900-1939 pp., коли служби паблік рилейшнз прагнули поширювати серед населення якомога достовірнішу і точнішу інформацію. Спеціалісти паблік рилейшнз прагнули враховувати інтереси як підприємства, так і громадськості;

3. Двостороння асиметрична модель. У даному випадку зв'язки із громадськістю спрямовуються на те, щоб примусити споживача погодитись з потрібною точкою зору. Зворотній зв'язок, як правило, використовується для маніпулятивних цілей, тобто для зміни негативного уявлення на позитивне;

Двостороння симетрична модель. Її застосування передбачає налагодження таких ділових стосунків, які були б прийнятні як для фірми, так і для громадськості . Обидві сторони сприймаються як групи, що дійшли спільної згоди.

В Україні вперше паблік рилейшнз як наукова дисципліна з'явився в 1992 р. Особливістю паблік рилейшнз в нашій державі є те, що робота ПР-спеціалістів полягає в написанні привабливих текстів і подальшому їх розміщенні в мас-медіа . На виставці «Реклама- 97» і «REX - 97» відзначалося, що рекламу можна пощупати, а паблік рилейшнз - явище нематеріальне; хоч паблік рилейшнз і реклама - один без одного існувати не можуть. Паблік рилейшнз - це образ життя фірми.

Особливості формування українського ринку ПР-послуг обумовлені рядом чинників. Дуже довгий час зв'язки з громадськістю або суспільні стосунки, як їх називали в Радянському Союзі, вважалися безрезультативною капіталістичною діяльністю. З розвитком демократичних стосунків, становленням ринкового механізму і появою відповідних потреб в сфері економіки і політики ПР став швидко розвиватися. З початку 90-х років в Києві з'являється ряд фахівців, а потім і агентств, що пропонують послуги із зв'язків з громадськістю на професійному рівні. Вони вивчили механізми роботи ПР на заході і прийшли до висновку, що їх використання без врахування нашої специфіки недоцільно. З середини 90-х років починається розробка теоретичної і практичної бази для створення в Україні дієвої ПР-моделі. Виходить в світ ряд публікацій і монографій. Найбільш популярною і фундаментальною вважається робота Сема Блека. В Україні відбувається усвідом­лення змісту і необхідності функцій паблік рилейшнз і осмислення суті даної діяльності. Зовні це супроводжується відходом від написання рекламних матеріалів і їх розміщення в ЗМІ. ПР-агентства істотно розширюють перелік послуг, що надаються. Вони пропонують: розробку концепції суспільно корисної значущості підприємства; створення іміджу товарів; тренінг вищого керівництва на представницькі функції; підготовку взаємодії із ЗМІ; дослідження соціально-психологічного клімату в колективі; управління кризисними ситуаціями і так далі. Це свідчить, що визначились пріоритети виключно на зовнішні комунікативні потоки. Зв'язки з громадськістю діють у всіх напрямках: комунікації із зовнішнім середовищем прямої і непрямої дії, а також взаємодія з внутрішнім середовищем. Крім того, інформаційні потоки ПР рухаються як по горизонталі, так і по вертикалі.

Історія ПР як організованої форми діяльності свідчить, що без підготовки кадрів відповідної кваліфікації розвиток цієї сфери суттєво гальмується. Тому й не дивно, що у 1965 р. вже в 14 університетах США присуджувалися бакалаврські ступені, а нині вже більше двохсот американських університетів і коледжів готують фахівців з цієї спеціальності. Зрозуміло, що підготовка такої кількості фахівців викликана наявністю відповідної кількості робочих місць. Наприклад у США ПР-консалтингом займається більше 500 компаній, а обслуговують цей вид діяльності понад 250 тисяч рекламістів, більш як 130 тисяч журналістів і майже 10 тисяч фахівців з комунікацій.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.