Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Мета та зміст рятувальних та інших невідкладних робіт(РіІНР)



Рятувальні і невідкладні роботи (РіІНР) проводяться з метою:

- порятунку людей і надання допомоги ураженим;

- локалізації і ліквідацій аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах, що перешкоджають проведенню рятувальних робіт;

- створення умов для подальшого відновлення виробничої діяльності об'єкта.

До рятувальних робітвідносяться:

- розвідка маршрутів висування і дільниць робіт, визначення обсягу та ступеня руйнувань, розмірів зон зараження, швидкості і напрямку розповсюдження хмари зараженого повітря і пожеж;

- локалізація і гасіння пожеж на маршрутах висування сил і ділянках робіт;

- визначення об’єктів і населених пунктів, яким безпосередньо загрожує небезпека;

- розшук і порятунок людей з-під завалів, із пошкоджених, зруйнованих і палаючих будинків, загазованих, затоплених та задимлених приміщень;

- подача повітря в завалені захисні споруди з пошкодженими системами фільтр - вентиляції;

- розкриття завалених захисних споруд та рятування з них людей;

- надання першою медичної допомоги ураженим і евакуація їх в лікувальні установи;

- виведення (вивіз) населення з небезпечних місць в безпечні райони;

- санітарна обробка людей і обеззараження одягу, засобів захисту, техніки, будівель, місцевості, продовольства і води:

- відновлення життєздатності населених пунктів і об’єктів;

- соціально – психологічна реабілітація населення.

Невідкладні роботизабезпечують успішне проведення рятувальних робіт. Невідкладні роботи включають наступні види робіт:

o прокладання колонних шляхів та улаштування проїздів (проходів) в завалах і зонах зараження;

o локалізація і ліквідація аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах;

o зміцнення або обрушення конструкцій будівель і споруд, які загрожують обвалом і перешкоджають проведенню рятувальних робіт;

o ремонт і відновлення роботи комунально – енергетичних систем і мереж зв'язку для забезпечення проведення рятувальних робіт;

o ремонт і відновлення пошкоджених захисних споруд;

o виявлення, знешкодження і знищення вибухонебезпечних предметів.

Рятувальні та інші невідкладні роботи можуть проводитися в три етапи.

На першому етапі вирішуються завдання:

- щодо екстреного захисту населення;

- з запобігання розвитку чи зменшення впливу наслідків;

- з підготовки до виконання РіНР.

До заходів по екстреному захисту населення відносяться:

· оповіщення про небезпеку;

· використання засобів захисту;

· евакуація з небезпечних до благополучних районів;

· здійснення санітарно – гігієнічної, протиепідемічної профілактики і надання медичної допомоги;

· локалізація аварій;

· зупинка чи зміна технологічного процесу виробництва;

· попередження(запобігання) і гасіння пожеж.

На другому етапі проводяться:

v пошук потерпілих;

v витягання потерпілих з –під завалів, з палаючих, пошкоджених, зруйнованих будинків і транспортних засобів;

v евакуація людей з зони лиху, аварій, осередку ураження;

v знезараження одягу, майна, техніки, території;

v проведення інших невідкладних робіт, що сприяють і забезпечують здійснення рятувальних робіт.

На третьому етапі вирішуються завдання щодо забезпечення життєдіяльності населення у районах, які потерпіли від наслідків НС:

Ø відновлення чи будівництво житла;

Ø відновлення енерго-, тепло-, водо-, газопостачання, ліній зв’язку;

Ø організація медичного обслуговування;

Ø забезпечення продовольством і предметами першої необхідності;

Ø знезараження харчів, води, фуражу, техніки, майна, території;

Ø соціально – психологічна реабілітація;

Ø відшкодування збитків.

Види, послідовність і способи ведення РіІНР визначаються в залежності від обстановки, що склалася в осередку ураження (характеру руйнувань будівель і споруд, пожеж, аварій на КЕТМ, радіоактивного і хімічного заражень, умов погоди, часу року і доби), а також наявності сил і засобів для ведення робіт. Начальник Цивільної оборони і командири невоєнізованих формувань перед початком РіНР установлюють найбільш доцільні прийоми і способи виконання робіт, визначають порядок використання машин і механізмів, а також інших засобів механізації і місця їхнього розгортання.

У ході проведення РіНР командири формування ведуть розвідку ділянок (об'єктів) робіт, уточнюють обсяг робіт і послідовність їхнього проведення, прийоми і способи порятунку людей із завалів і палаючих будинків, захисних споруджень, способи локалізації пожеж, порядок використання техніки.

 

І. Улаштування проїздів і проходів у завалах і гасіння пожеж.

Пристрій проїздів (проходів) здійснюється розчищанням проїжджої частини від уламків будівель, якщо висота завалу не перевищує 1 м. При суцільних завалах більше за 1 м проїзд прокладається по завалу шляхом видалення уламків, які мають великі розміри, засипки грунтом і розрівняння поверхні завалу.

При початку рятувальних робіт у першу чергу проводяться роботи з улаштування проїздів і проходів до захисних споруд, палаючих, ушкоджених і зруйнованих будинків і споруджень, де можуть знаходитися постраждалі, місцям аварій, що перешкоджають або затрудняють ведення РіНР:

а) проїзди і проходи в завалах улаштовуються командами механізації (ланками, групами)при взаємодії з рятувальними формуваннями.

При пристрої проїздів (проходів) формуванню намічається:

- напрямок руху;

- визначається порядок і послідовність його дій;

- терміни виконання робіт.

Якщо завал місцевий (незначний), висота завалу не перевищує 1 м., проїзд (прохід) у ньому здійснюється шляхом розчищення проїзної частини від уламків будівель.

При суцільному завалі висотою більше 1 м , проїзд прокладається по завалі. Крупнодрібні елементи віддаляються (за допомогою кранів, екскаваторів), поверхня завалів розрівнюється й ущільнюється.

Однобічні проїзди улаштовуються з розрахунку: ширина 3-3.5 м , через 150-200 м роблять роз'їзди довжиною 15-20 м.

Двосторонні улаштовуються шириною 6-6.5 м.

б) Протипожежні формування, використовуючи улаштовані проїзди й обходячи перешкоди, виходять до місць пожеж, у першу чергу ведуть боротьбу з пожежами, що перешкоджають просуванню до ділянок (об'єктів) робіт і які затрудняють проведення РіНР. Надалі вони локалізують і гасять пожежі, що загрожують об'єктам, яки не охоплені вогнем, рятують і евакуюють людей з палаючих будинків, споруджень і зони пожеж.

Командир ланки (ком. групи) пожежегасіння, одержавши задачу на проведення робіт:

- висилає пожежну розвідку в осередок ураження;

- швидко виводить формування на зазначені рубежі;

- організує його дії по виконанню задачі.

При цьому він визначає:

- маршрут і порядок руху до ділянок робіт;

- рубежі локалізації і гасіння пожеж;

- об'єкти зосередження основних сил і засобів;

- прийоми і способи локалізації і гасіння пожеж.

Боротьбу з пожежами він організує шляхом послідовного введення пожежних машин у зону пожежі. При необхідності частина пожежних машин може використовуватися для перекачування води з природних або штучних джерел водопостачання(водойм). На ділянках робіт протипожежні формування локалізують і гасять пожежі в будинках і спорудженнях з метою захисту людей, що знаходяться в них, а також забезпечують роботу інших формувань поблизу входів і виходів зі захисних споруд і на шляхах евакуації уражених. Вони ведуть боротьбу з вогнем у місцях розташування виробничої апаратури й ємностей, нагрів яких може привести до вибуху або швидкого поширення вогню.

Порятунок людей з палаючих будинків і споруджень протипожежні формування здійснюють у взаємодії з рятувальними й ін. формуваннями.

Протипожежні формування, що завершили роботи, виводяться з осередків поразки, проходять спеціальну обробку, ремонтують пожежну техніку і поповнюють запаси речовин, які гасять вогонь.

 

 

Лекція № 11 ( 2 години )

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.