Рятувальні і невідкладні роботи (РіІНР) проводяться з метою:
- порятунку людей і надання допомоги ураженим;
- локалізації і ліквідацій аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах, що перешкоджають проведенню рятувальних робіт;
- створення умов для подальшого відновлення виробничої діяльності об'єкта.
До рятувальних робітвідносяться:
- розвідка маршрутів висування і дільниць робіт, визначення обсягу та ступеня руйнувань, розмірів зон зараження, швидкості і напрямку розповсюдження хмари зараженого повітря і пожеж;
- локалізація і гасіння пожеж на маршрутах висування сил і ділянках робіт;
- визначення об’єктів і населених пунктів, яким безпосередньо загрожує небезпека;
- розшук і порятунок людей з-під завалів, із пошкоджених, зруйнованих і палаючих будинків, загазованих, затоплених та задимлених приміщень;
- подача повітря в завалені захисні споруди з пошкодженими системами фільтр - вентиляції;
- розкриття завалених захисних споруд та рятування з них людей;
- надання першою медичної допомоги ураженим і евакуація їх в лікувальні установи;
- виведення (вивіз) населення з небезпечних місць в безпечні райони;
- санітарна обробка людей і обеззараження одягу, засобів захисту, техніки, будівель, місцевості, продовольства і води:
- відновлення життєздатності населених пунктів і об’єктів;
- соціально – психологічна реабілітація населення.
Невідкладні роботизабезпечують успішне проведення рятувальних робіт. Невідкладні роботи включають наступні види робіт:
o прокладання колонних шляхів та улаштування проїздів (проходів) в завалах і зонах зараження;
o локалізація і ліквідація аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах;
o зміцнення або обрушення конструкцій будівель і споруд, які загрожують обвалом і перешкоджають проведенню рятувальних робіт;
o ремонт і відновлення роботи комунально – енергетичних систем і мереж зв'язку для забезпечення проведення рятувальних робіт;
o ремонт і відновлення пошкоджених захисних споруд;
o виявлення, знешкодження і знищення вибухонебезпечних предметів.
Рятувальні та інші невідкладні роботи можуть проводитися в три етапи.
На першому етапі вирішуються завдання:
- щодо екстреного захисту населення;
- з запобігання розвитку чи зменшення впливу наслідків;
- з підготовки до виконання РіНР.
До заходів по екстреному захисту населення відносяться:
· оповіщення про небезпеку;
· використання засобів захисту;
· евакуація з небезпечних до благополучних районів;
· здійснення санітарно – гігієнічної, протиепідемічної профілактики і надання медичної допомоги;
· локалізація аварій;
· зупинка чи зміна технологічного процесу виробництва;
· попередження(запобігання) і гасіння пожеж.
На другому етапі проводяться:
v пошук потерпілих;
v витягання потерпілих з –під завалів, з палаючих, пошкоджених, зруйнованих будинків і транспортних засобів;
v евакуація людей з зони лиху, аварій, осередку ураження;
v знезараження одягу, майна, техніки, території;
v проведення інших невідкладних робіт, що сприяють і забезпечують здійснення рятувальних робіт.
На третьому етапі вирішуються завдання щодо забезпечення життєдіяльності населення у районах, які потерпіли від наслідків НС:
Ø відновлення чи будівництво житла;
Ø відновлення енерго-, тепло-, водо-, газопостачання, ліній зв’язку;
Ø організація медичного обслуговування;
Ø забезпечення продовольством і предметами першої необхідності;
Ø знезараження харчів, води, фуражу, техніки, майна, території;
Ø соціально – психологічна реабілітація;
Ø відшкодування збитків.
Види, послідовність і способи ведення РіІНР визначаються в залежності від обстановки, що склалася в осередку ураження (характеру руйнувань будівель і споруд, пожеж, аварій на КЕТМ, радіоактивного і хімічного заражень, умов погоди, часу року і доби), а також наявності сил і засобів для ведення робіт. Начальник Цивільної оборони і командири невоєнізованих формувань перед початком РіНР установлюють найбільш доцільні прийоми і способи виконання робіт, визначають порядок використання машин і механізмів, а також інших засобів механізації і місця їхнього розгортання.
У ході проведення РіНР командири формування ведуть розвідку ділянок (об'єктів) робіт, уточнюють обсяг робіт і послідовність їхнього проведення, прийоми і способи порятунку людей із завалів і палаючих будинків, захисних споруджень, способи локалізації пожеж, порядок використання техніки.
І. Улаштування проїздів і проходів у завалах і гасіння пожеж.
Пристрій проїздів (проходів) здійснюється розчищанням проїжджої частини від уламків будівель, якщо висота завалу не перевищує 1 м. При суцільних завалах більше за 1 м проїзд прокладається по завалу шляхом видалення уламків, які мають великі розміри, засипки грунтом і розрівняння поверхні завалу.
При початку рятувальних робіт у першу чергу проводяться роботи з улаштування проїздів і проходів до захисних споруд, палаючих, ушкоджених і зруйнованих будинків і споруджень, де можуть знаходитися постраждалі, місцям аварій, що перешкоджають або затрудняють ведення РіНР:
а) проїзди і проходи в завалах улаштовуються командами механізації (ланками, групами)при взаємодії з рятувальними формуваннями.
При пристрої проїздів (проходів) формуванню намічається:
- напрямок руху;
- визначається порядок і послідовність його дій;
- терміни виконання робіт.
Якщо завал місцевий (незначний), висота завалу не перевищує 1 м., проїзд (прохід) у ньому здійснюється шляхом розчищення проїзної частини від уламків будівель.
При суцільному завалі висотою більше 1 м , проїзд прокладається по завалі. Крупнодрібні елементи віддаляються (за допомогою кранів, екскаваторів), поверхня завалів розрівнюється й ущільнюється.
Однобічні проїзди улаштовуються з розрахунку: ширина 3-3.5 м , через 150-200 м роблять роз'їзди довжиною 15-20 м.
Двосторонні улаштовуються шириною 6-6.5 м.
б) Протипожежні формування, використовуючи улаштовані проїзди й обходячи перешкоди, виходять до місць пожеж, у першу чергу ведуть боротьбу з пожежами, що перешкоджають просуванню до ділянок (об'єктів) робіт і які затрудняють проведення РіНР. Надалі вони локалізують і гасять пожежі, що загрожують об'єктам, яки не охоплені вогнем, рятують і евакуюють людей з палаючих будинків, споруджень і зони пожеж.
Командир ланки (ком. групи) пожежегасіння, одержавши задачу на проведення робіт:
- висилає пожежну розвідку в осередок ураження;
- швидко виводить формування на зазначені рубежі;
- організує його дії по виконанню задачі.
При цьому він визначає:
- маршрут і порядок руху до ділянок робіт;
- рубежі локалізації і гасіння пожеж;
- об'єкти зосередження основних сил і засобів;
- прийоми і способи локалізації і гасіння пожеж.
Боротьбу з пожежами він організує шляхом послідовного введення пожежних машин у зону пожежі. При необхідності частина пожежних машин може використовуватися для перекачування води з природних або штучних джерел водопостачання(водойм). На ділянках робіт протипожежні формування локалізують і гасять пожежі в будинках і спорудженнях з метою захисту людей, що знаходяться в них, а також забезпечують роботу інших формувань поблизу входів і виходів зі захисних споруд і на шляхах евакуації уражених. Вони ведуть боротьбу з вогнем у місцях розташування виробничої апаратури й ємностей, нагрів яких може привести до вибуху або швидкого поширення вогню.
Порятунок людей з палаючих будинків і споруджень протипожежні формування здійснюють у взаємодії з рятувальними й ін. формуваннями.
Протипожежні формування, що завершили роботи, виводяться з осередків поразки, проходять спеціальну обробку, ремонтують пожежну техніку і поповнюють запаси речовин, які гасять вогонь.