Отже, психологія як наука, вивчає факти, закономірності та механізми психіки

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1

ВСТУП ДО ЗАГАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

ТЕМА 1. Психологія як наука (2 години)

1. Предмет, завдання та принципи загальної психології.

2. Основні етапи розвитку психології.

3. Головні напрямки зарубіжної психології.

4. Внесок вітчизняних психологів у розвиток психологічної науки. (с/о)

5. Зв’язок психології з іншими науками.

6. Головні галузі психологічних знань.

Основні поняття: психологія, психіка, загальна психологія, соціальна психологія, вікова психологія, педагогічна психологія, практична психологія, психодіагностика, психокорекція, психічні процеси, психічні стани, психічні властивості.

Література:

1. Загальна психологія. Курс лекцій/О.В. Скрипченко, Л.В. Волинська, З.В. Огороднійчук та ін. – К.: А.П.Н., 1999. – с. 3-57.

2. Психологія. Підручник/За ред. Ю.Л. Трофімова – Київ., Либідь,1999. – с. 11-53, с. 61-72.

3. Основи психології. Підручник/За редакцією О.В. Киричука, В.А. Романця. – К.:Либідь, 1999. – с. 9-45.

4. Максименко С.Д. Загальна психологія. Підручник. – К.: Форум, 2000. – с.12-45.

5. М’ясоїд П.А. Загальна психологія. Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1998. – с. 38-109.

6. Немов Р.С. Психология: Книга 1. – М.: Просвещение, 1994. – с. 5-11, 24-72, 80-92, 524-541.

7. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – СПб: Изд-во Питер, 2000. – с. 122-145.

8. Хрестоматия по психологии: Учеб. Пособие для студентов пед. ин-тов/ Сост. В.В. Мироненко; Под ред. А.В. Петровского. – 2-е изд., и доп. – М.: Просвещение, 1987. – 447с.

1.Кожен з нас, щодня зустрічається з людьми, розмовляє, з ними, певним чином реагує на слова. Дізнавшись про той чи інший факт, подію, явище, ми роздумуємо, обмірковуємо, переживаємо, або ж лишаємося байдужими. Бачучи різноманітні предмети, ми роздивляємося їх, вони нам подобаються або ні, одне ми запам’ятовуємо, інше – забуваємо. Все це явища нашої психіки.

Наше психічне життя, наш духовний світ вивчає наука психологія. Слово психологія походить від двох грецьких слів: “псюхе”– душа і “логос”–наука, вчення.

Псюхе – поняття давньогрецької філософії і має декілька значень:

1) життєва сила, яка покидає тіло з останнім подихом;

2) безтіменна основа, позбавлена після смерті людини свідомості і пам’яті;

3) демон –невмируща істота божественного походження;

4) мета праведного життя;

5) “покарання” за первородний гріх.

У релігійному вченні душа – це духовне начало, дане людині в тимчасове користування.

Матеріалісти вкладають у це слово зовсім інший зміст. Воно вживається як синонім слова “психіка”, для визначення сукупності психічних явищ, які являють собою властивість високоорганізованої матерії мозку.

Психіка – це суб’єктивний образ об’єктивного світу. Психіка – це наші відчуття і сприймання, пам’ять і уява, мислення, почуття, воля. Всі ці психічні процеси властиві конкретній людині, суб’єкту, яка має свій характер, здібності, темперамент. Отже душа (психіка) – це внутрішній світ людини, який виникає в процесі взаємодії людини з оточуючим зовнішнім світом, в процесі активного відображення цього світу.

Психіка – це дуже тонкий інструмент пристосування до оточуючого середовища. Її механізми працюють злагоджено, гармонійно і переважно непомітно для суб’єкта. Терміном “психіка” у психології позначають всі феномени внутрішнього, духовного життя, що виявляє себе у свідомості або поведінці людини. Це і самосвідомість, і несвідоме, і психічні образи, і потреби, і мотиви, і воля, і емоції, і сама особистість людини.

По-різному вживаються поняття “суб’єктивний”, “суб’єктивно”. У науковій психології говорять про психіку як про суб’єктивний образ об’єктивного світу, маючи на увазі, що це внутрішня, суб’єктивна картина світу, яка існує у мозку конкретної людини. Але нерідко можна чути: “Це ваша суб’єктивна думка”, – або “Ви мислите суб’єктивно”. Тут хочуть підкреслить залежність суджень людини від настрою, інтересів, минулого досвіду.

Отже, психологія як наука, вивчає факти, закономірності та механізми психіки.

Об’єктом вивченняпсихології є психіка як функція мозку. Вихідною категорією психології є відображення. Вищою формою відображення у людини є її свідомість.

Предметом вивчення психології є: пізнавальні психічні процеси (за допомогою яких людина пізнає навколишній світ): відчуття і т.д.; вивчає вона почуття й волю людини і різні властивості особистості – такі як темперамент, характер, здібності, запити, інтереси. Психологічна наука вивчає також особливості діяльності людини ( навички, звички, увагу, як необхідну сторону будь-якої діяльності.

Явища психічного життя дуже різноманітні, але вони не існують ізольовано, а між собою пов’язані, існують в єдності.

Психології випала нелегка доля. Її теорії несуть на собі значний відбиток особистості своїх творців. Реально психологія існує у вигляді напрямів психології, які більше орієнтовані на загальне, ніж на унікальне, в психіці. Її здобутки мало відомі громадськості, і вона не посідає серед інших наук того місця, яке їй має належати. І все це за очевидної значущості психології людини в суспільному житті.

Психологія – своєрідна дисципліна. Предмет її залежить від культури: він змінюється протягом історичного часу, збагачується зусиллями наукових шкіл, але залишається неповним. Тому психологія не дає вичерпної відповіді на свої одвічні методологічні проблеми.

Наведемо кілька визначень науки психології.

Психологія – наука про факти, закономірності й механізми психіки, як створюваного в мозку образу дійсності, на основі та за допомогою якого здійснюється керування поведінкою і діяльністю, які мають у людини особистісний характер (Общая психология / под ред. А.В. Петровского. – М: Просвещение, 1986. – С.20.).

Психологія – наука про закономірності розвитку й функціонування психіки як особливої форми життєдіяльності (Словарь практического психолога / Сост. С.Ю. Головин. – Минск: Харвест, М.: ООО “Изд. АСТ”, 2003. – С.475).

Психологія – наука про психіку – вивчає виникнення, розвиток, форми і закономірності психіки, яка забезпечує взаємодію людини та середовища; система психічних регуляційних механізмів, які забезпечують визначений вид діяльності (психологія навчання, воєнного діла, юридичної або медичної діяльності та ін.); особливості психічного складу індивіду, душевні та духовні особливості особистості, соціальних груп та масових утворень.

Психологія – наука про закономірності виникнення діяльності психіки у людини і вищих тварин, про психічні процеси, які є складовими компонентами діяльності і спілкування людей, а також поведінки тварин.

Поиск по сайту: