Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Строк дії суміжних прав (ст.44 ЗУ, ст.456 ЦК)



Майнові права виконавців охороняються протягом 50 років від дати першого запису виконання.

 

Особисті немайнові права виконавців, передбачені частиною першою статті 38 цього Закону, охороняються безстроково.

 

Права виробників фонограм і відеограм охороняються протягом 50 років від дати першого опублікування фонограми (відеограми) або їх першого звукозапису (відеозапису), якщо фонограма (відеограма) не була опублікована протягом зазначеного часу.

 

Організації мовлення користуються наданими цим Законом правами протягом 50 років від дати першого публічного сповіщення передачі.

 

Закінчення строків захисту суміжних прав настає 1 січня року, наступного за роком, у якому закінчилися передбачені цією статтею строки захисту.

До спадкоємців виконавців і правонаступників виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення переходить право дозволяти чи забороняти використання виконань, фонограм, відеограм, публічні сповіщення, а також право на одержання винагороди у межах установленого цією статтею строку.

Тема 5.Захист авторських і суміжних прав

1. Поняття та форми відповідальності за порушення авторських і суміжних прав.

2. Цивільно-правові способи захисту авторських і суміжних прав.

3. Кримінальна і адміністративна відповідальність за порушення авторських і суміжних прав.

Джерела: Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний Кодекс України від 5.06.2001р., .Закон України «Про авторське право і суміжні права», Закон України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм» від 23.03.2000р.

1.Поняття та форми відповідальності за порушення авторських і суміжних прав.

Встановлені законодавством авторські і суміжна права іноді порушуються і потребують в захисті.

Зазвичай порушники, в якості яких виступають як фізичні так і юридичні особи, незаконно виготовляють і розповсюджують екземпляри, тобто копії творів і фонограм на різноманітних матеріальних носіях.

Вказані копії називаються контрафактними екземплярами. До їх числа відносяться не тільки копії, зроблені в Україні, але і екземпляри творів і фонограм, які охороняються в Україні і незаконно, тобто без згоди правоволодільцев, імпортуються в Україну із держави, в якій вони або ніколи не охоронялися або уже перестали охоронятися.

Основною ознакою порушення є заподіяння майнової чи моральної шкоди правам і інтересам суб’єкта права інтелектуальної власності. Потерпілою особою в разі порушення авторських і суміжних прав може бути як сам творець, так і похідний суб’єкт авторського і суміжних прав.

За порушення авторських і суміжних прав встановлена цивільна, кримінальна і адміністративна відповідальність.

2.Цивільно-правові способи захисту авторських і суміжних прав.

Цивільно-правова відповідальність за порушення права інтелектуальної власності встановлена ЦК.

Кожна особа, яка вважає порушеним своє право інтелектуальної власності, може звернутися до суду за захистом своїх особистих немайнових чи майнових прав інтелектуальної власності.

Способами захисту можуть бути:

· визнання права;

· визнання правочину недійсним;

· припинення дії, яка порушує право;

· поновлення становища, яке існувало до порушення права;

· примусове виконання обов’язку в натурі;

· припинення правовідношення;

· відшкодування збитків;

· відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

· визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК, органу місцевого самоврядування.

Крім наведених норм, ЦК передбачає спеціальні норми захисту права інтелектуальної власності, вони встановлені в ст.432: суд може постановити рішення про:

1) застосування негайних заходiв щодо запобiгання порушенню права iнтелектуальної власностi та збереження вiдповiдних доказiв;

2) зупинення пропуску через митний кордон України товарiв, iмпорт чи експорт яких здiйснюється з порушенням права iнтелектуальної власностi;

3) вилучення з цивiльного обороту товарiв, виготовлених або введених у цивiльний оборот з порушенням права iнтелектуальної власностi;

4) вилучення з цивiльного обороту матерiалiв та знарядь, якi використовувалися переважно для виготовлення товарiв з порушенням права iнтелектуальної власностi;

5) застосування разового грошового стягнення замiсть вiдшкодування збиткiв за неправомiрне використання об'єкта права iнтелектуальної власностi. Розмiр стягнення визначається вiдповiдно до закону з урахуванням вини особи та iнших обставин, що мають iстотне значення;

6) опублiкування в засобах масової iнформацiї вiдомостей про порушення права iнтелектуальної власностi та змiст судового рiшення щодо такого порушення.

3.Кримінальна і адміністративна відповідальність за порушення авторських і суміжних прав.

Кримінальна відповідальність наступає за порушення авторського права і суміжних прав відповідно до КК від 1.09.2001р.

Відповідно до ст.176 КК України порушенням авторських і суміжних прав з точки зору кримінального права є:

· незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних,

· незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації (ЗУ «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів і фонограм» від 23.03.2000р.)

· або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі, -

Іншим порушенням авторського права і суміжних прав є будь-яке інше використання чужих творів, комп’ютерних програм і баз даних, об’єктів суміжних прав без дозволу осіб, які мають авторське право або суміжні права. До інших форм і способів використання чужих творів слід віднести публічне виконання і публічне сповіщення творів; публічний показ; переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів; розповсюдження творів шляхом продажу примірників твору, здавання у комерційний прокат; відчуження іншим способом примірників аудіовізуальних творів, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих на фонограмі або у формі, яку «читає» машина; імпорт творів та інші.

Відповідальність за наведені кримінальні правопорушення настає за двох таких умов:

· об’єкт авторського права чи суміжних прав, на який було звернено посягання, охороняється законом;

· якщо злочинні дії завдали матеріальної шкоди суб’єкту авторського права чи суміжних прав у великому або в особливо великому розмірі.

Відповідно до ст.176 КК матеріальна шкода вважається завданою у великому розмірі, якщо її розмір у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі - якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Такі дії караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення.

Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, -

караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення.

Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища щодо підлеглої особи, -

караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Суб’єктивна сторона зазначених злочинів характеризується умислом. Мотиви порушення авторського права і суміжних прав для кваліфікації злочину значення не мають. Спонукати до вчинення злочину можуть корисливість, кар’єризм або інша особиста зацікавленість.

Суб’єктом злочину може бути будь-яка фізична особа – як посадова, так і приватна, в тому числі і сам автор, якщо він приховав співавторство інших осіб у створенні науки, літератури, мистецтва, комп’ютерних програм, баз даних, виконання, фонограми чи програми мовлення.

Адміністративно-правова відповідальність.

Відповідно до ст. 51-2 Кодексу про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням є

незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності (літературного чи художнього твору, їх виконання, фонограми, передачі організації мовлення, комп'ютерної програми, бази даних тощо), привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом, -

тягне за собою накладення штрафу від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення.

 

Лекція 4.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.