Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ПОБУДОВА ТИПОВОГО ГІДРОГРАФУ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК СТОКУ



Вступ. Виконання цієї лабораторної роботи ставить перед собою завдання навчити студентів будувати гідрограф стоку на прикладі гідрографу, який побудований по даних середньомісячних витрат води пересічних за весь час спостережень та визначити такі основні характеристики стоку як: об’єм стоку, модуль стоку, шар стоку за рік, коефіцієнт стоку та норму стоку.

Під час виконання цієї лабораторної роботи студенти повинні закріпити знання таких основних понять і формул, отриманих на лекціях, як: водний режим, паводок, повінь, межень, гідрограф, витрати води, норма стоку, формули об’єму, модуля, шару, коефіцієнту стоку та класифікації рік за водним режимом.

 

 

Порядок виконання роботи.

1 Визначити, до якого гідрологічного району Карпатського регіону належить обрана ріка.

2 Розрахувати середньомісячні багаторічні витрати води обраної ріки за таблицями 4.1 та 4.2. для умов маловодного, багатоводного та середнього по водності року

3 За даними середньомісячних витрат води побудувати типові гідрографи стоку для замикаючого створу вибраної вами ріки для умов маловодного, багатоводного та середнього по водності року.

4 Визначити дату (місяць) початку і закінчення повені. Визначити тривалість підйому, спаду та всієї повені (в місяцях) для умов маловодного, багатоводного та середнього по водності року.

5 Знайти дату (місяць) проходження максимуму та величину максимальної витрати води для умов маловодного, багатоводного та середнього по водності року.

6 Знайти об’єм весняної повені, модуль стоку та шар стоку за період повені для умов середнього по водності року.

7 Визначити такі основні характеристики стоку для умов середнього по водності року:

а) об’єм стоку за рік;

б) середньобагаторічний модуль стоку;

в) середньобагаторічний шар стоку;

г) коефіцієнт стоку.

Хід виконання роботи.

1 При визначенні, до якого гідрологічного району Карпатського регіону належить обрана ріка, користуються наведеною нижче класифікацією та даними топографічної карти Івано-Франківської або Львівської області масштабу 1:200 000. Варіантність роботи зберігається на протязі 1, 2, 3 і 4 лабораторних робіт. Тобто всі розрахунки проводять для ріки, яка була вибрана на першому занятті.

Перший район (1) включає водозбори правих приток Тиси: Латориці і Ужа. Другий район (2) охоплює басейни решта рік південно-західного схилу, які є правими притоками Тиси: водозбір Боржави, Ріки, Тереблі й Тересви. В окремий підрайон (2а) виділена частина басейну Тиси, яка об'єднює водозбори рiк Бiла Тиса, Чорна Тиса і безпосередньо частину Тиси до с.Ділового. До третього району (3) пiдвищеного стоку вiдносяться водозбори верхiв'їв рік мiж р.Стрвяжом i р.Свiчою включно. Четвертий гідрологічний район (4) включає басейни рiк Лiмницi, Бистрицi i Прута до впадiння в нього Черемошу. На південний схiд вiд рiки Прут умови доступностi водозборiв вологим повiтряним масам погiршуються, тому воднiсть в басейнах р.Черемошу i Сірету, об'єднаних в один (п’ятий (5)) район, є найбiльш низькою.

2 Для розрахунку середньомісячних багаторічних витрат води обраної ріки за таблицею 4.1 визначають середньо багаторічну витрату води (норму стоку) для умов середнього по водності року.

Таблиця 4.1–Значення сердньобагаторічних витрат води рік Карпатського регіону, м3/с для умов середнього по водності року.

 

Ріки Закарпатської області Ріки Івано-Франківської області
1 Уж до с.Мірча 25,4 м3/с 2 Тур’я 9,7 м3/с 3 Латориця до м.Свалява – 15,6 м3/с 4 Боржава до с.Боржавське 21,4 м3/с 5 Ріка до с.Нижній Бистрий – 22,5 м3/с 6 Теребля до с.Забрідь 13,7 12 Чорний Черемош 17,8 м3/с 13 Білий Черемош 11,4 м3/с 14 Прут до м.Яремче 13,1 м3/с 15 Рибниця 9,3 м3/с 16 Пістинька 7,6 м3/с 17 Бистриця–Надвірнянська до с.Пасічна 10,4 м3/с 18 Бистриця-Солотвинська до м.Богородчани 15,6 м3

 

Продовження таблиці 4.1

 

Ріки Закарпатської області Ріки Івано-Франківської області
м3/с 7 Брустранка 8,6 м3/с 8 Тересва до с.Дубове 17,8 м3/с 9 Шопурка 8,6 м3/с 10 Чорна Тиса 13,2 м3/с 11 Біла Тиса 14,4 м3/с   19 Луква 4,3 м3/с 20 Лімниця до с.Небилів 18,7 м3/с 21 Чечва 7,1 м3/с 22 Сівка 5,5 м3/с 23 Мізунька 4,4 м3/с 24 Свіча до с.м.т.Вигода 6,2 м3/с 25 Сукіль 3,9 м3
Ріки Тернопільської, Черні-вецької області Ріки Львівської області
26 Рускова – 5,5 м3/с 27 Путила – 3,3 м3/с 28 Малий Сірет – 3,62 м3/с 29 Сірет до с.Комарівці – 5,19 м3/с 30 Ніч лава – 3, 89 м3/с 31 Гнізна – 5,02 м3/с 32 Стрипа до с.Золотники 6,27 м3/с 33 Коропець 4,49 м3/с 34 Золота Липа до с.Саранчуки -5,21 м3/с 35 Нараївка – 3,13 м3 36 Гнила Липа до с.Задністрянськ – 4,65 м3/с 37 Свірж – 3,87 м3/с 38 Луг – 4,12 м3/с 39 Опір до м.Сколе – 14,38 м3/с 40 Стрий до м.Турка – 13,8 м3/с 41 Дністер до м.Старий Самбір – 8,76 м3/с 42 Тисмениця – 3,32 м3/с 43 Бистриця-Тисменецька – 2,95 44 Вишня до с.Мелешки – 6,53 45 Стрв’яж – 8,39 м3/с 46 Болозівка – 3,28 м3

 

Використовуючи місячні відсоткові значення стоку рік для кожного гідрологічного району з таблиці 4.2 знаходимо середньомісячні витрати води обраної ріки спочатку для умов середнього по водності року.

Аналогічно знаходимо середньомісячні витрати для умов багатоводного року, при цьому норму стоку збільшуємо на 25%.

Аналогічно знаходимо середньомісячні витрати для умов маловодного року, при цьому норму стоку зменшуємо на 25%.

3 Гідрограф – це графік зміни витрат води водотоку в часі. Будується на міліметровці. На горизонтальній вісі відкладається час, Т; на вертикальній – значення витрат води, Q, м3/с. Всі гідрографи (для умов маловодного, багатоводного та середнього за водністю року будуємо на одному графіку, але різними кольорами.

4 Визначаємо дату (місяць) початку і закінчення повені. Наприклад, в даному випадку на рис.4.1 повінь почалась у лютому, закінчилась у травні, далі до серпня тривали паводки, а в осінньо-зимовий період спостерігалась межень, що в цілому є характерним розподілом стоку для рік Карпатського регіону.

Визначити тривалість підйому, спаду та всієї повені (в місяцях) для умов маловодного, багатоводного та середнього по водності року. В даному випадку тривалість підйому повені складає два місяці, спаду – один місяць, тривалість всієї повені – три місяці.

5. Знайти дату (місяць) проходження максимуму та величину максимальної витрати води для умов маловодного, багатоводного та середнього по водності року. В даному випадку проходження максимальної витрати води спостерігається в квітні в кількості 218 м3/с.

6. Об’єм стоку W (м3) – кількість води, яка протікає через поперечний переріз потоку за певний проміжок часу Т:

W(м3) = Q (м3/с) · T(с) (4.1)

Модуль стоку М [л / (с км2)]– це кількість води, яка стікає з одиниці площі водозбору за одиницю часу:

М = (Q(м3/с) / F(км2)) 1000, (4.2)

де F – площа водозбору, км2.

Таблиця 4.2-Типові схеми динаміки стоку рік (у % від річного) для гідрологічних районів Карпатського регіону

 

Район   I   II   III   IV   V   VI   VII   VIII   IX   X   XI   XII Вес на (III- V) Літо (VI- VIII) Осінь (IX- XI) Зи-ма (XII- II)
Середній по водності рік
7,13 8,82 13,8 14,5 8,83 8,24 7,60 4,68 4,29 5,57 7,03 9,56 37,1 20,5 16,9 25,5
5,80 7,09 11,2 15,2 10,6 9,09 8,49 6,08 5,57 5,74 6,94 8,26 36,9 23,7 18,3 21,1
4,36 4,90 7,67 16,6 15,8 10,8 9,32 7,05 5,93 5,33 6,24 5,91 40,1 27,2 17,5 15,2
4,88 6,31 11,0 15,4 9,35 11,1 10,4 7,19 6,28 5,48 5,98 6,58 35,8 28,7 17,7 17,8
3,51 4,42 8,68 15,5 13,8 13,3 12,1 8,33 6,39 4,54 4,76 4,64 38,0 33,7 15,7 12,6
2,99 3,34 6,39 14,3 16,8 14,3 12,9 9,74 6,47 4,51 4,62 3,75 37,4 36,9 15,6 10,1
Маловодний рік
3,95 8,80 10,7 14,4 10,3 9,21 6,06 3,65 8,62 5,99 11,0 7,28 35,4 18,9 25,6 20,0
3,92 6,30 9,93 15,3 10,9 10,4 7,55 5,53 6,30 5,65 10,2 8,97 36,1 23,5 22,2 19,2
2,62 4,06 5,10 17,5 17,0 12,7 8,70 9,13 5,93 5,05 7,20 4,98 39,6 30,5 18,2 11,7
2,81 3,11 6,76 14,7 18,2 11,9 10,1 6,68 5,25 5,16 7,13 8,22 39,7 28,7 17,5 14,1
6,74 4,56 10,9 17,5 8,25 9,61 14,2 7,10 6,86 4,99 4,48 4,79 36,7 30,9 16,3 16,1
2,75 4,52 6,14 12,8 21,2 12,6 8,26 8,74 5,10 4,62 7,60 5,76 40,1 29,6 17,3 13,0
Багатоводний рік
1,78 5,32 6,34 8,05 4,39 11,4 21,6 7,84 6,14 9,59 10,5 6,28 19,7 40,9 26,2 13,4
2,73 4,46 6,45 12,0 8,91 11,8 16,9 7,50 6,70 8,05 9,08 5,38 27,4 36,1 23,8 12,6
2,21 3,31 3,37 11,2 12,6 15,6 13,2 8,64 5,85 7,74 10,5 5,87 27,2 37,4 24,1 11,4
1,66 3,25 5,72 11,7 6,42 14,4 22,7 8,73 5,35 9,05 7,49 4,56 23,8 43,5 21,9 9,47
1,22 2,62 3,62 14,9 12,3 16,7 16,9 10,5 5,32 5,19 6,15 4,49 30,9 44,2 16,7 8,33
2,78 2,38 8,20 12,5 16,9 14,0 11,6 12,2 6,01 4,11 5,84 3,46 37,6 37,8 16,0 8,62
                                         

Рисунок 4.1-Типовий гідрограф стоку

 

Шар стоку h (мм) – висота шару води, яка стікає з водозбору за який-небудь проміжок часу і отримана за умовами рівномірного розподілу об’єму стоку W по всій площі водозбору:

h = Q T / (F 1000) = W / (F 1000) (4.3)

Коефіцієнт стоку ŋ– відношення висоти шару стоку h до висоти випавших на площу водозбору опадів х за досліджуваний проміжок часу:

Ŋ = h / x (4.4)

Для студентів заочної форми навчання з метою більш швидкого виконання роботи потрібно будувати і аналізувати гідрограф стоку тільки для середнього за водністю року згідно даних табл.4.3.

 

 

Таблиця 4.3 – Середньомісячні витрати води, осереднені за весь час спостережень, (м3/с)

 

Ріка-пункт I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII
р.Чорний Черемош 7,8 9,5 23,4 25,7 18,7 14,5 8,1 6,3 10,5 8,6
р.Білий Черемош 4,4 7,2 7,8 4,4 4,5 4,5 4,4 6,1 5,9 4,4 4,1
р.Чорн Тиса с.Ясиня 2,1 2,5 4,3 10,1 6,4 5,6 4,2 3,8 3,4
р.Біла Тиса – с.Ростоки 7,6 8,1 11,8 23,4 28,1 19,3 12,5 9,8 8,7 10,1 9,9
р.Прут-м.Яремче 4,3 5,1 24,3 23,1 21,7 17,4 12,9 9,5 6,2 5,9
р.Сукель-с.Тисів 1,4 1,5 3,2 5,4 4,1 4,75 4,2 2,6 2,05 1,6 1,8 1,75
р.Б.Надвірн. с.Пасічна 3,5 4,2 8,9 20,8 19,5 16,8 15,6 11,1 8,6 5,5 5,9
р.Чечва – с.Спас 1,8 2,2 4,5 8,3 8,7 9,5 7,8 5,6 4,3 2,4 2,6 2,7
р.Коропець с.Коропець 1,9 2,3 3,85 2,7 2,9 2,6 2,2 2,3 2,1
р.Шопурка 3,2 5,3 10,5 18,9 12,3 9,9 6,5 4,2 7,7 5,0 3,8
р.Брустранка с.Лопухів 4,2 4,0 6,9 19,3 16,8 10,7 9,9 7,4 6,2 5,7 6,9 6,5
р.Дністер – с.Стрілки 3,4 4,0 8,3 8,2 5,2 7,4 6,4 5,1 4,6 3,4 3,5 4,9
р.Стрий – с.Комарники 1,8 2,3 4,6 7,1 3,0 3,2 3,1 1,9 2,0 2,0 2,4 2,6
р.Опір–м.Сколе 7,2 8,7 20,6 28,8 15,6 18,6 17,3 12,8 10,8 9,29 11,2 11,4
р.Латориця – с.Підполоззя 7,7 9,8 15,9 16,6 8,9 9,6 8,8 5,7 5,7 6,8 8,5 11,0  

 

Основні терміни.

Водний режим – це зміна у часі взаємозв’язаних характеристик потоку – витрат і рівнів води, нахилу водної поверхні, швидкостей течії, які закономірно повторюються.

Повінь– це повторювана щорічно в один і той же сезон фаза найбільшої водності з високим та тривалим підвищенням рівнів, яка викликана таненням снігу, може бути одночасно таненням льодовиків та випаданням дощів.

Паводок – короткочасна фаза високої водності ріки, яка може багато разів повторюватися в різні сезони у зв’язку з інтенсивним випаданням дощів або таненням снігу під час відлиг.

Межень – довготривала маловодна фаза, виникаюча щорічно в один і той же сезон із-за зменшення живлення ріки.

Витрата води Q (м3/с) –це кількість води, яка протікає через поперечний переріз потоку (живий переріз потоку) за одиницю часу.

Нормою стоку називають середнє значення річного стоку за багаторічний період, який включає декілька повних (не менше двох) циклів коливання водності ріки при незмінних географічних умовах та однаковому рівні господарської діяльності в басейні ріки.

Основні типи рік за класифікацією по водному режиму (за Кузіним):

а) ріки з весняною повінню, переважаючий тип живлення – сніговий;

б) ріки з повінню в теплу частину року, переважаючий тип живлення – снігово-дощовий;

в) ріки з паводковим режимом, переважаючий тип живлення – дощовий;

г) азональний тип: ріки з переважно підземним живленням і рівномірним режимом на протязі року.

Контрольні питання.

1 Що таке водний режим ріки ?

2 Які ви знаєте фази водного режиму ? Що таке межень ?

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.