Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ВИЗНАЧЕННЯ МОРФОМЕТРИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК РІКИ ТА ЇЇ БАСЕЙНУ



Вступ. Виконання цієї лабораторної роботи ставить перед собою завдання навчити студентів визначати основні морфометричні характеристики ріки та її басейну, а саме: довжину, середню та максимальну ширину басейну, коефіцієнт асиметрії басейну, коефіцієнт розвитку довжини вододільної лінії, довжину головної ріки та її приток, коефіцієнт звивистості ріки та її приток, густину річкової мережі.

Під час виконання цієї лабораторної роботи студенти повинні закріпити знання таких основних понять і формул, отриманих на лекціях, як густина річкової мережі, великі, середні, малі ріки, коефіцієнт асиметрії басейну, коефіцієнт розвитку довжини вододільної лінії, коефіцієнт звивистості.

 

Порядок виконання роботи:

1 Визначити для басейну ріки:

а) довжину басейну;

б) середню ширину басейну;

в) максимальну ширину басейну;

г) коефіцієнт асиметрії басейну.

2 Визначити коефіцієнт розвитку довжини вододільної лінії.

3 Визначити для річкової мережі заданої ріки:

а) довжину головної ріки;

б) довжину трьох найбільших її приток;

в) коефіцієнт звивистості головної ріки;

г) коефіцієнт звивистості трьох найбільших її приток.

4 Визначити густину річкової мережі.

5 Визначити коефіцієнт біфуркації для всіх порядків в заданому басейні. Пояснити, чому не діє правило Хортона.

6 Визначити відношення середньої довжини водотоків даного порядку до середньої довжини водотоків більш низького порядку. Підтвердити дію правила Хортона.

7 Визначити коефіцієнти формул зв’язку між морфометричними характеристиками басейну та довжиною ріки для заданого басейну. Пояснити, чому отримане значення відрізняється від стандартного.

 

Хід виконання роботи.

1 За довжину басейну ріки приймається відстань по прямій від замикаючого створу або гирла даної ріки до самої віддаленої точки басейну.

Якщо басейн вигнутий, то пряма замінюється ламаною, кожен відрізок якої повторює головні вигини русла. Позначається Lб, вимірюється в км.

Середня ширина басейнуср) вираховується за формулою:

 

Вс р = F / Lб (2.1)

Максимальна ширина басейну вимірюється по карті за допомогою звичайної лінійки по прямій, яка нормальна (перпендикулярна) осі басейну (лінія, по якій визначалась його довжина) в найбільш широкому місці водозбірного басейну. Позначається Вmax, вимірюється в км

Коефіцієнт асиметрії басейну ріки (а) вираховується за формулою:

а = ( Fл – Fпр ) / 0,5 F , (2.2)

 

де Fл , Fпр – відповідно площі лівобережної та правобережної частин басейну, км2;

F – площа всього водозабірного басейну, км2.

2 Коефіцієнт розвитку довжини вододільної лінії водозбору (m) визначається за формулою:

 

m = S / S’, (2.3)

де S – довжина вододільної лінії, км

S’ – довжина кола круга, площа якого дорівнює площі басейну, км.

Довжина кола круга визначається за формулою:

S’ = 2 πR

F = πR2

Рисунок 2.1–Позначення на схемі річкового басейну довжини басейну Lб, максимальної ширини Вmax та лінії, що з’єднує витік і гирло найдовшого притоку L’ (для визначення коефіцієнту звивистості цієї притоки).

 

3 Довжина головної ріки (L, км) та довжину трьох найбільших її приток визначається за допомогою курвіметра. Перераховується в натуральну величину згідно масштабу карти.

Коефіцієнт звивистості ріки Кзв визначається як відношення довжини ріки (L) до довжини прямої, яка з’єднує виток і гирло (L’). Якщо ріка кардинально змінює напрямок своєї течії (наприклад, р.Чорна Тиса до м.Рахова у верхів’ї тече спочатку на схід, потім на південь), то L’ замінюється ламаною, відрізки якої будуть з’єднуватись в місцях основних вигинів русла:

Кзв = L / L’ (2.4)

4 Густина річкової мережі (Д) виражає ступінь насиченості території водотоками і дорівнює довжині всієї річкової мережі, яка припадає на 1 км2 площі басейну ріки. Розраховується за формулою:

Д = Σ L / F, (км/км2) (2.5)

де Σ L – сума довжини всіх водотоків в басейні ріки, (км).

5 Відношення числа водотоків даного порядку до числа водотоків наступного більш високого порядку більш менш постійно для всіх порядків в даному басейні. Це відношення, за Хортоном, названо коефіцієнтом біфуркації, більше для гірських басейнів, ніж для рівнинних; для плоских та горбистих водозборів воно дорівнює приблизно 2, а для досить перетятих та гористих водозборів – 3-4. Реальне значення цієї величини можна отримати лише з крупно масштабних топографічних карт, на яких не проведена генералізація річкової мережі.

6 Між площею басейну F, його середньою шириною Вб та довжиною ріки L є досить тісний зв’язок. Він виражається рівнянням:

L = 2,9 √F (2.6)

де F і L відповідно в км2 та км. Для невеликих басейнів (з F< 250 км2) постійний коефіцієнт складає 1,6. Для гірських рік величина коефіцієнту може складати 2,4-2,5, тобто дещо менше, ніж для великих рівнинних рік в основному рівнянні, що пояснюється меншою звивистістю гірських рік порівняно з рівнинними.

Необхідно визначити значення зв’язуючого коефіцієнту для заданого басейну і пояснити його відмінність від зазначеного вище:

L = х √F (2.7)

Зв’язок середньої ширини басейну з його площею для крупних басейнів виражається рівнянням:

Вб = F / L = 0,35 √‾F км, (2.8)

Ширина басейну в даному випадку отримана діленням площі на довжину ріки. Для малих басейнів (F< 250 км2) постійний коефіцієнт збільшується майже вдвічі – малі басейни виявляються як би відносно “ширше”, ніж великі, що пов’язано з їх меншою звивистістю.

Необхідно визначити значення зв’язуючого коефіцієнту для заданого басейну і пояснити його відмінність від зазначеного вище:

Вб = х √F (2.9)

 

Основні терміни.

До великих відносяться ріки, басейн яких лежить в декількох географічних зонах. Гідрологічний режим великих рік не притаманний рікам окремих зон. Їх площа басейну більше 50 000 км2. Середні ріки мають басейн в одній географічній зоні з характерним для цієї зони гідрологічним режимом. Їх площа басейну лежить в межах від 50 000 до 2 000 км2. Малі ріки відрізняються від середніх тим, що їх гідрологічний режим може відхилятися від характерного режиму рік даної географічної зони під впливом місцевих факторів. Їх площа менше 2 000 км2.

Контрольні питання.

1 Які ви знаєте морфометричні характеристики ріки та її басейну ?

2 Чим відрізняється у визначенні середня ширина басейну від максимальної?

3 Що таке густина річкової мережі ?

4 Як визначається коефіцієнт розвитку довжини вододільної лінії ?

5 Що таке коефіцієнт звивистості ріки ?

6 Яка різниця між басейнами малих, середніх і великих рік?

7 Як впливає коефіцієнт асиметрії басейну на режим ріки ?

8 Як визначити довжину басейну ріки ?

9 Як пов’язані між собою морфометричні характеристики ріки ?

10 Які закономірності статистичного характеру існують в будові річкових систем (за Хортоном)?

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.