Зовнішня винагорода – це

- задоволення, яке отримує людина в процесі виконання певних дій, переживаючи почуття завершеності виконання складного завдання;

- почуття гордості і впевненості в собі, після вирішення певної проблеми, яка приносить користь оточуючим;

- винагорода, яка виходить із зовнішніх джерел, часто маючи форму матеріальних цінностей.

Просування по службовій драбині – це

- зовнішня індивідуальна винагорода;

- зовнішня системна винагорода;

- внутрішня системна винагорода.

85. До потреб вищих рівнів, які забезпечуються сучасним лідерством, а не традиційним менеджментом, відносяться:

- метод батога і пряника, контроль за людьми, адекватні дії;

- передача владних повноважень, зростання і розвиток персоналу, повне розкриття потенціалу підлеглих.

86. Визначте, в якому рядку в правильному ієрархічному порядку вишикувані потреби, які розглядаються за теорією Маслоу.

- повага, приналежність, фізіологічні потреби, безпека, само актуалізація;

- приналежність, фізіологічні потреби, само актуалізація, повага, безпека;

- фізіологічні потреби, безпека, приналежність, повага, самоактуалізація.

87. Двох факторну теорію потреб, що включає гігієнічні та мотиваційні фактори, які мають враховувати лідери при мотивації підлеглих, запропонував учений:

- Абра хам Залезенік;

- Мак Кллеланд;

- Фредерік Герцберг.

88. Теорія надбаних потреб, розроблена Девідом Мак Кллеландом, яку не можуть ігнорувати сучасні лідери передбачає задоволення:

- гігієнічних потреб;

- фізіологічних потреб;

- потреб в досягненнях, в налагодженні соціальних зв’язків, в отриманні влади.

89. Використовуючи теорію мотивацій для ефективності дій, лідер має враховувати можливість модифікації поведінки підлеглих за допомогою позитивного підкріплення, змістом якого є:

- невідкладна винагорода за добре виконану роботу в стислі терміни;

- відміна покарання після покращення поведінки співробітника;

- позбавлення підлеглого винагород.

90. Лідери, використовують мотиваційну теорію “справедливості”, яка враховує:

- чи дозволяють виконані завдання отримати бажані результати;

- чи дозволяють докладені зусилля якісно виконати роботу;

- чи враховуються зусилля і кінцеві результати підлеглого з зусиллями і кінцевими результатами його колег.

91. Причинами критичних зауважень щодо одного із методів управління, який використовується у сучасних організаціях, є те, що зовнішня винагорода нівелює внутрішні винагороди, зовнішні винагороди тимчасові, зовнішні винагороди задовольняють потреби більш низького рівня. Про який метод ведеться мова?

- метод справедливості;

- метод “батога і пряника”;

- метод делегування владних повноважень.

Делегування владних повноважень відноситься до мотиваційних потреб

- вищого рівня;

- нижчого рівня.

Фрейм – це

- певні форми поведінки лідера;

- особливий ракурс сприйняття лідером світу;

- набір засобів, які визначають стилі лідерства

-

94. В рамках структурного фрейму лідерства образ організації домінує як:

- “джунглі”, джерело влади і сукупність схем;

- сім’я або клан;

- механізм, роботу якого можна налагодити шляхом економічного аналізу і планування.

95. Ментальністю символічного фрейму лідерства є представлення організації як:

- театр, де відбуваються духовні дії і втілюються мрії;

- механізм, роботу якого можна налагодити шляхом економічного аналізу і планування;

- “джунглі”, джерело влади і сукупність схем;

96. В рамках політичного фрейму концентрація уваги спрямована на:

- системах ефективності і формальної влади;

- розподілі ресурсів, веденні переговорів, формуванні коаліцій;

- людях, наданні підтримки і передачі владних повноважень.

97. Небезпекою політичного фрейму лідерства є:

- недостатність змістовності та практичності;

- використання влади у власних інтересах;

- комплекс “месії”.

98. Концентрація уваги фрейму людських ресурсів спрямована на:

- розподілі ресурсів, веденні переговорів, формуванні коаліцій;

- корпоративній концепції, культурі. Цінностях, натхненні.

- людях, наданні підтримки і передачі владних повноважень.

Влада лідера – це

- здатність людини або підрозділу організації впливати на інших людей або підрозділи, щоб досягти бажаних результатів;

- дія на установки цінності, поконання і вчинки людей.

100. Вплив лідера – це
- здатність людини або підрозділу організації впливати на інших людей або підрозділи, щоб досягти бажаних результатів;

- дія на установки цінності, поконання і вчинки людей.

101. Легітимна влада – це влада:

- джерелом якої є посада;

- джерелом якої є повноваження винагороджувати інших людей;

- джерелом якої є повноваження карати або рекомендувати покарання.

102. Винагорджуюча влада своїм джерелом має:

- посаду;

- повноваження покарання;

- повноваження винагороджувати людей.

103. Експертна влада заснована на:

- повноваженнях карати людей;

- повноваженнях винагороджувати людей;

- професійних знаннях і навичках, потрібних для виконання завдання.

104. Референтна влада заснована на:

- професійних знаннях і навичках, потрібних для виконання завдання;

- особистісних характеристиках лідера, які спонукають поважати керівника;

- повноваженнях винагороджувати людей.

105. До посадової влади відносяться наступні типи:

- експертна, референтна;

- легітимна, винагороджуючи, примусова.

106. Особиста влада включає:

- експертну, референтну;

- легітимну, винагороджуючи, примусову.

107. Реакцією на застосування посадової влади швидше за все буде:

- схвалення;

- визнання влади або спротив.

-

108. Реакцією на застосування особистої влади як правило буває схвалення, зміст якого полягає:

- у виконанні підлеглими розпоряджень лідера незалежно від їх ставлення до розпоряджень;

- у визнанні концепції лідера і виконанні його інструкцій;

- у невиконанні інструкцій або непідкоренні наказам.

109. Джерелами влади лідера в організації є:

- заміна на іншого лідера;

- взаємозалежність відділів, контроль над інформацією, центральне становище, усунення невизначеності.

110. Тактиками посилення влади лідера є:

- заміна на іншого лідера;

- використання раціональних доказів, формування симпатії у оточуючих, дотримання правила взаємності, формування альянсів;

- взаємозалежність відділів, контроль над інформацією, центральне становище, усунення невизначеності.

111. Стратегічне лідерство – це:

- зміцнення стосунків між співробітниками, накопичення емоційного банківського рахунку для досягнення влади, коли люди йдуть за лідером на основі власного вибору;

- досягнення стратегічної мети і організація структур і систем відповідно цієї мети;

- вміння передбачати майбутнє, проявляти гнучкіст, мислити стратегічно і співпрацювати з оточуючими заради змін, спрямованих на посилення конкурентноздатності.

112. Образ майбутнього – це:

- основна мета і причина існування організації;

- приваблива концепція ідеального майбутнього, яка заслуговує довіри, але ще не реалізована;

- спільний план роботи організації, який допомагає досягти корпоративної мети і описує розподіл ресурсів і взаємодію з оточуючим середовищем.

113. Стратегія – це:

- приваблива концепція ідеального майбутнього, яка заслуговує довіри, але ще не реалізована;

- спільний план роботи організації, який допомагає досягти корпоративної мети і описує розподіл ресурсів і взаємодію з оточуючим середовищем;

- основна мета і причина існування організації.

114. Місія – це:

- приваблива концепція ідеального майбутнього, яка заслуговує довіри, але ще не реалізована;

- спільний план роботи організації, який допомагає досягти корпоративної мети і описує розподіл ресурсів і взаємодію з оточуючим середовищем;

- основна мета і причина існування організації.

115. Образ майбутнього, яким запалює лідер послідовників:

- дає людям заробітну плату;

- гарантує щорічну відпустку;

- сповнює людей енергією та ентузіазмом.

116. Образ майбутнього має бути:

- феєричним, фантастичним, яскравим;

- сфокусованим, гнучким, зрозумілим;

- прямолінійним, незаперечним.

117. Виберіть слово, яким можна завершити думку Ерла Найтінгейла: “Ми стаємо тими, ким себе …

- малюємо;

- уявляємо;

- програмуємо.

118. Виберіть модель правильної дії співробітників, після того, як організацією на чолі з лідером визначена її місія організації.

- плисти за течією, відпрацьовуючи відповідний час;

- мінімізувати свої незручності, терпляче очікуючи завершення робочого дня;

- приносити жертву заради ідеалів обраної справи.

119. Виберіть правильне завершення думки “Мудрі вислови часто вивішують на стінах кабінетів, а вони повинні жити …”

- у високих небесах;

- в розумі людей;

- в людських серцях.

120. Завершіть східну мудрість: “На руці, що дарує троянди, завжди залишається…”

- листя;

- пелюстки;

- аромат;

121. Мотивація – це:

- діючі на людину внутрішні та зовнішні сили, які вселяють в неї ентузіазм, примушуючи проявляти наполегливість і визначають напрямок дій;

- приваблива концепція ідеального майбутнього, яка заслуговує довіри, але ще не реалізована;

- спільний план роботи організації, який допомагає досягти корпоративної мети і описує розподіл ресурсів і взаємодію з оточуючим середовищем.

122. Проста модель мотивації людини включає:

- потреби, поведінку, винагороди.

- запис у трудовій книжці;

- тарифну відпустку.

123. Внутрішні винагороди – це:

- винагороди, що виходять із зовнішніх джерел, часто мають форму матеріальних цінностей;

- задоволення, яке отримує людина в процесі виконання певних дій, приносячи користь оточуючим.

124. Зовнішня індивідуальна винагорода – це:

- почуття гордості за добре виконане завдання, яке сприяє успіху організації.

- задоволення, яке людина отримує від своєї роботи;

- просування по службовій драбині, премія.

125. Передача владних повноважень, зростання і розвиток, повне розкриття потенціалу відносяться до потреб:

- вищого рівня, які характерні сучасному лідерству;

- нижчого рівня, які характерні традиційному менеджменту.

Поиск по сайту: