Основи соціальної стратифікації сучасного суспільства

Суспільство, соціум. Соціальна структура суспільства.

За сучасних умов перед нашою державою стоїть завдання перетворення її на правову державу. Нове українське суспільство вимагає установки на взаємодію, співпрацю, відкритість, захист власних прав і повагу прав інших. Настає час, коли необхідно створити суспільство, що дозволяє реалізувати індивідуальні потреби та здібності окремо взятої людини. Все це можливо тільки в умовах громадянського суспільства. І це зрозуміло, оскільки формування громадянського суспільства пов'язано з розвитком демократії, ринкової економіки і становленням правової держави — інакше кажучи, з глобальною соціальною перебудовою. Відродження інтересу до громадянського суспільства як соціального феномену пов'язано з тими соціально-політичними потрясіннями, які кардинально змінили обличчя Східної Європи і України за останнє десятиліття. Розкрити сутність, структуру та принципи функціонування громадянського суспільства дозволить нам даний урок.

Передумови функціонування громадянського суспільства.

Економічні: приватна власність, вільний ринок, конкуренція.

Соціальні: велика вага у суспільстві середнього класу.

Політико-правові: правова рівність громадян, повне забезпечення прав і свобод людини, їх захист, децентралізація влади, політичний плюралізм.

Культурні: забезпечення права людини на отримання інформації, високий освітній рівень населення, свобода совісті.

Громадянське суспільство — вся сукупність між-особистісних, сімейних, громадських, культурних, релігійних відносин, які розвиваються поза рамками і без втручання держави, а також розгалужена система незалежних від держави суспільних інститутів, що реалізують повсякденні індивідуальні та колективні потреби.

Характерні ознаки громадянського суспільства:

1. Наявність у суспільстві вільних власників засобів виробництва.

2. Розвиненість і розгалуженість демократії.

3. Правова захищеність громадян, рівність усіх перед законом.

4. Високий рівень громадянської культури.

Соціальна структура – сукупність усіх соціальних спільнот, що взаємодіють між собою у суспільстві.

Склад соціальної структури:

- соціальні спільноти – відносно стійкі сукупності людей із однаковими рисами умов та стилю життя, масової свідомості, спільності соціальних норм, цінностей та інтересів;

- соціальні відносини – стійкі системи зв’язків між окремими спільнотами, що сформувались в процесі їх взаємодії в цьому суспільстві.

Соціальні спільноти та групи.

Соціальна диференціація– поділ суспільства на групи, що займають різне соціальне становище.

Види соціальної диференціації:

1. економічна – відмінності в доходах, рівні життя, поділ на заможних, середніх і бідних;

2. політична - поділ на політичних лідерів, політичних діячів і маси, що мають певні політичні уподобання;

3. професійна – наявність у суспільстві груп населення різних професій, деякі з них є престижнішими за інші.

СТРУКТУРА ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Громадянське суспільство

Недержавні соціально-економічні відносини та інститути

Недержавні господарчі суб'єкти

Громадські об'єднання та організації

Політичні партії та рухи

Сфера виховання та освіти

ЗМІ

Сім'я

Основи соціальної стратифікації сучасного суспільства.

У сучасній західній соціальній науці поширена теорія соціальної стратифікації про поділ суспільства на класи і страти, що розрізняються за критеріями: прибутком, професією, освітою…

Соціальна стратифікація– ієрархічно організована структура соціальної нерівності, яка існує в певному суспільстві на історично визначеному відрізку часу.

Її засновник американський вчений російського походження Пітірім Сорокін у 1927 р. в праці «Соціальна стратифікація і мобільність» розповів про розшарування суспільства на вищих і нижчих за становищем страт.

Характеристика соціальної структури сучасного суспільства

(за Вотсоном):

- вищий клас, у складі якого є вища страта (представники дуже багатих і впливових династій, мільярдери) і нижча страта (банкіри, власники великих фірм, мільйонери);

- середній клас, у складі якого є вища страта (бізнесмени, керівники фірм, відомі юристи, лікарі, видатні спортсмени, наукова еліта) та нижча страта (інженерно-технічні працівники, середні і дрібні чиновники, викладачі, наукові працівники, середні і дрібні чиновники, викладачі, наукові працівники, керівники підрозділів на підприємствах, висококваліфіковані працівники);

- нижчий клас, у складі якого є вища страта (робітники середньої і низької кваліфікації) і нижча страта (некваліфіковані і сезонні робітники, особи що існують за рахунок соціальної допомоги або випадкових заробітків).

Основні фактори соціальної стратифікації: прибуток, освіта, влада і престиж.

Поиск по сайту: