Методика «Щоденник мого настрою», автором якої є А.Н.Лутошкін

«Щоденник настрою» призначений для того, щоб визначити домінуючі стани випробовуваних і їх причини. У «Щоденнику настрою» випробовуваним пропонувалася таблиця з поряд настроїв і відповідний кожному настрою колір.

Червоний колір – захоплене

Оранжевий – радісне, тепле

Жовтий – світле, приємне

Зелений – спокійне, урівноважене

Синій – незадоволене, сумне

Фіолетовий – тривожне, напружене

Чорний – повний занепад, смуток

Настрій і колір – явища взаємозв'язані. У настрої не менше відтінків, чим в палітрі фарб, що оточує нас. Тому кожна кольорова смуга в кольороопису – це умовний знак настрою.

Випробовуваним дається така інструкція: « На місці перетину дати і сьогоднішнього настрою необхідно вказати порядковий номер причини цього настрою:

1-стан здоров'я, самопочуття

2-майбутня здача отчету

3-настрій групи

4-майбутня нарада

5- відносини з начальством

6- відносини в колективі

7- собітия в колективі

8- мої відносини з близькими друзями

9- недовольство собою

10- неприємності удома

11-дуже особисте

12-погода

13- успіхи/неуспіхи в роботі

14-просто втомилися

15-за день не було нічого цікавого, нового»

Методика «Самооцінка емоційних станів»

За Уесманом - Ріксом

Методика передбачає 10 – бальну систему оцінювання.

Інструкція. Виберіть у кожному із запропонованих наборів суджень те, що найбільше відповідає вашому стану в цей момент. Номер судження запишіть. Вимірюються чотири показники, які в нормі мають відповідати 4 – му і 5 –му номерам відповідей.

Спокій – тривожність

1. Абсолютний і цілковитий спокій, непохитно впевнений у собі.

2. Винятково холоднокровний, надзвичайно впевнений, не хвилююся.

3. Відчуття благополуччя, впевнений, почуваюся невимушено.

4. Загалом упевнений у собі й вільний від хвилювання.

5. Нічого особливого не хвилює мене, почуваюся відносно невимушено.

6. Трохи стурбований, почуваюся скуто, дещо стривожений.

7. Нервовий, хвилююся, роздратований, стурбований, невизначеність

8. Значна невпевненість, травмований невизначеністю, страшно.

9. Величезна тривожність. Змучений страхом.

10.Зовсім втратив самовладання від страху, загубив розум, наляканий

проблемами.

Енергійність – втомлюваність

1. Порив, що не знає перешкод, життєва сила вихлюпується через край.

2. Велика енергія, прагнення до діяльності, життєздатність б’є через край.

3. Багато енергії, велика потреба в діяльності.

4. Почуваюся бадьоро, в запасі значна енергія.

5. Почуваюся свіжим, у міру бадьорим.

6. Трохи втомився, лінь, бракує енергії.

7. Досить втомлений, апатичний, сонний, у запасі незначна енергія.

8. Велика втома, малі запаси енергії.

9. Втомлений, майже виснажений і практично нездатний до дії.

10.Зовсім видихався, нездатний навіть на незначне зусилля.

Піднесеність – пригніченість

1. Значний підйом, захоплива веселість.

2. Надзвичайно збуджений, у дуже піднесеному настрої.

3. Веселий, збуджений, у доброму настрої.

4. Почуваюся досить добре, життєрадісний.

5. Почуваюся досить добре, у порядку.

6. Почуваюся трохи пригнічено, так собі.

7. Настрій пригнічений, невеселий.

8. Пригнічений, почуваюся скуто, погано.

9. Дуже пригнічений, почуваюся дуже погано.

10.Депресія і пригніченість, усе здається чорним, безрадісним.

Впевненість – невпевненість

1. Для мене немає нічого неможливого, можу зробити все, що захочу. 91

2. Відчуваю велику впевненість у собі, жодних перешкод не боюся.

3. Дуже впевнений у своїх можливостях та здібностях.

4. Відчуваю, що моїх здібностей достатньо і мої перспективи хороші.

5. Відчуваю, що я в усьому досить компетентний.

6. Відчуваю, що мої вміння і здібності дещо обмежені.

7. Відчуваю, що я досить нездібний.

8. Пригнічений своєю слабкістю і браком здібностей.

9. Відчуваю, що я нещасний, втомився від своєї некомпетентності.

10.Відчуття слабкості й марності зусиль, у мене нічого не виходить.

Емоційно – вольова сфера учня перебуває у стадії формування і тому не може характеризуватися стабільністю. Велике значення мають функціональні стани: самопочуття, активність, настрій, в основі яких лежить фон або рівень активації нервової системи, за якого реалізується поведінка, що визначає ефективність будь – якої діяльності. Знання і цілеспрямоване використання такого фону дозволяють впливати на настрій людини, поліпшувати інтенсивність праці та успішність у навчанні.

Емоційні стани школярів позначаються на їхній поведінці, стимулюють або пригнічують діяльність. Поведінка дитини в емоційно насичених ситуаціях залежить від багатьох умов, але передусім від психологічної готовності, що включає застосування вольових зусиль, швидку оцінку обстановки, вольову зібраність та рішучість. В основі виховання такої волі лежать систематичне переборення труднощів повсякденного життя та подолання поганих емоцій.

У даній методиці пропонується чотири наступні шкали:

1) «спокій – тривожність»

2) «енергійність – втома»

3) «підведена – пригніченість»

4) «упевненість в собі – безпорадність»

У кожній шкалі по десять тверджень від негативного емоційного стану до позитивного емоційного стану. Випробовуваному пропонується вибрати з наборів думок те, яке краще всього описує його емоційний стан зараз.

І1 – дорівнює номеру думки, вибраної випробовуваним з першої («спокій – тривожність») шкали. Чим вище бал, тим випробовуваний оцінює свій емоційний стан як спокійніше. Відповідно, чим нижче бал, тим випробовуваний оцінює свій емоційний стан як тривожне, невпевнене в собі.

І2 – дорівнює номеру думки, вибраної випробовуваним з другої («енергійність – втома») шкали. Якщо випробовуваний вибирає високий бал, то він оцінює свій стан як енергійне, бадьоре. Якщо ж випробовуваний вибирає низький бал, то він оцінює свій стан як втомлене, стомлене.

І3 – дорівнює номеру думки, вибраної випробовуваним з третьої («підведена – пригніченість») шкали. Чим вибрана випробовуваним думка ближче до десяти, тим вище він оцінює свій емоційний стан як веселе, збуджене. Чим вибрана думка ближче до одиниці тим нижче випробовуваний оцінює свій стан як депресія, смуток.

І4 – дорівнює номеру думки, вибраної випробовуваним з четвертої («відчуття упевненості в собі – відчуття безпорадності») шкали. Якщо випробовуваний вибирає високий бал, то він оцінює себе як упевненої в собі людини. Якщо ж випробовуваний вибирає низький бал, то він оцінює себе нещасною, невпевненою в собі людиною.

Інтерпретація проводиться по сумі всіх чотирьох шкал по формулі:

І5=І1+І2+І3+І4,де

І5 – сумарна оцінка стану

І1,І2,І3,І4 – індивідуальні значення по відповідних шкалах.

Якщо сума балів від 26 до 40, то випробовуваний високо оцінює свій емоційний стан, якщо від 15 до 25 балів, то середня оцінка емоційного стану і низька якщо від 4 до 14 балів.

Навіюваність і емпатичні здібності пов'язані не тільки з характером активності людини, але і з його самопочуттям, яке виражається в термінах відчуттів і емоцій. Для цього призначена методика «Диференціальні шкали емоцій». Її зміст припускає активну позицію випробовуваних, що є неодмінною умовою самооцінки і самопізнання. У методиці наступні шкали:

С1 - інтерес

С2 - радість

С3 - здивування

С4 - горе

С5 - гнів

С6 - огида

С7 - презирство

С8 - страх

С9 - сором

С10 – провина

Кожна шкала емоцій має три поняття. Випробовуваному пропонується оцінити після чотирьох балльной шкалі те, в якому ступені кожне поняття описує його самопочуття в даний момент. Пропоновані значення цифр:

1- зовсім не підходить

2- мабуть, вірно

3- вірно

4- цілком вірно

Підраховується сума балів по кожній емоції і таким чином виявляються домінуючі емоції, що дозволяють якісно описати самопочуття обстежуваних у відношенні до визначуваного типу характеру. Щоб додатково порівняти результати складання сум окремих емоцій, треба вирахувати До по формулі:

К= сума позитивних емоцій С1+С2+С3+С9+С10

Сума негативних емоцій С4+С5+С6+С7+С8

де К - самопочуття

С – рядки

Якщо К більше одиниці, то самопочуття в цілому більш відповідає позитивному. Якщо К менше одиниці, то самопочуття в цілому більш відповідає негативному. Інакше кажучи, самопочуття відповідає швидше або гіпертимному (з підвищеним настроєм), або дистимному (із зниженим настроєм) типу акцентуації характеру людини. У випадках незадовільного самопочуття (К менше одиниці) самооцінка людини в цілому знижується, особливо коли наступає стан, близький до депресії.

Поиск по сайту: