Результати інтелектуальних особливостей працівників проектно-вишукувального інституту

Для того щоб визначити результати необхідно викласти на горизонтальній лінії відповідного графіка кількість правильно розв'язаних завдань. Потім провести вертикаль до перетину з діагональною лінією. Від крапки перетину провести горизонтальну лінію вліво. Крапка на вертикальній осі відповідає Ю. Найбільш достовірні і надійні результати, що свідчать про здібності, розташовані у діапазоні від 100 до 130 балів. Поза цими межами оцінка результатів недостатньо надійна.

За результатами тестування інтелектуальних здібностей може з'ясуватись, що рівень їх розвитку може бути: а) недостатнім (Ю < 90%), б) нормальним (Ю = 90—110%), в) підвищеним (Ю > 110—120%) або є на рівні г) обдарованості (Ю > 140%). Кожен з цих варіантів утворює певну ситуацію вибору того чи іншого профілю навчання

Рівень інтелектуальних здібностей працівників проектно – вишукувального інституту коливається від 100 і до 150.

2. Чи не найяскравішим доказом особистісної зумовленості мислення та інтелекту є поняття інтелектуальної активності особистості. Йдеться про активність особистості в пошуку, постановці й розв'язуванні інтелектуальних задач. Як зазначає Д. Б. Богоявленська, розглядаючи проблему інтелектуальної активності можна дивуватися чомусь незвичайному, неочікуваному, і тоді сама ситуація стимулює наш інтелект.

Інтелектуальна активність – це не стимульоване ззовні продовження мислення. Інтелектуальна активність є особистісною власністю, власністю цілісної особистості, яка не зводиться ні до загальних розумових здібностей, ні до мотиваційних факторів розумової діяльності.

Метод "Кривого поля" Д. В. Богоявленська визначила три рівні інтелектуальної активності – стимульно-продуктивний, евристичний, креативний.

Стимульно-продуктивний, або пасивний, рівень має місце тоді, коли людина досить старанно працюючи, залишається в межах заданого або знайденого способу дії. Йдеться не про відсутність розумової діяльності взагалі, а про брак внутрішнього джерела її стимуляції – пізнавального інтересу.

Другий рівень – евристичний. Тут люди вже виявляють певною мірою інтелектуальну активність, не стимульовану зовнішніми факторами, шукають нові засоби. Однак еврист схильний виявити тільки емпіричні закономірності, які дають змогу вирішувати поставленні ззовні задачі, на відміну від креативів (третій рівень), для яких емпірична закономірність стає не формальним засобом, а самостійною проблемою. Якісна особливість креативів – самостійна, не стимульована ззовні постановка проблеми.

Отже, стимульно-продуктивний рівень відповідає прийняттю і продуктивному вирішенню задач, однак у межах уже поставлених проблем. Евристичний рівень відповідає відкриттю нових закономірностей емпіричним шляхом.

Креативний рівень відповідає теоретичним відкриттям, коли вчений будує теорію, яка пояснює факти, ставить нову наукову проблему.

Рівень інтелектуальної активності, ініціативи є досить стійкими особистісним утворенням дорослих, виявляється у різноманітних експериментальних умовах і пов’язаний з глибинною мотиваційною структурою особистості.

3. На сьогоднішній день розроблено досить багато тестів для оцінки інтелекту, найбільше використання з яких мають школи Векслера та тест Стенфорд-Бінне. Щоб здійснювати оцінку інтелекту, здебільшого використовують два субтести – вербальний та невербальний. В одному пропонують задачі, що потребують дій за допомогою слів. В іншому субтесті потрібно виконувати завдання, практично не пов’язані із семантичними діями. Загальна оцінка визначається сумою оцінок вербального та невербального субтестів і називається "коефіцієнтом інтелекту", скорочено IQ.

Таким чином, коефіцієнт інтелекту – це кількісний показник рівня інтелектуального розвитку, який визначається за допомогою тестів інтелекту. Тести інтелекту створюються у цілком конкретних соціальних умовах, тому у них відображаються соціальні норми та цінності, а також стандарти поведінки та мислення, притаманні певній культурі, а це, у свою чергу, обмежує сферу їх застосування.

Багато психологів стверджують, що інтелект розкривається, в основному, до 20-річного віку, причому в різні його періоди – по-різному. За даними школи відомого швейцарського психолога Ж. Піаже інтелектуальний розвиток людського індивіда до 6 років здійснюється більше, ніж на третину, до 8 років – наполовину і до 12 років – на ¾.

Проте факт зниження інтелекту з віком, який формально зареєстрований у багатьох психологічних дослідженнях за допомогою тестів інтелекту, не є однозначно доведеним, адже у зрілому віці найбільш суттєвими характеристиками інтелектуальної поведінки є:

• Адаптованість до повсякденного життя;
• Соціальна компетентність (розуміння людей та їхніх дій);
• Розвинені вербальні здібності;
• Вміння вирішувати нові задачі.

Ці ж особливості здебільшого не беруться до уваги, а отже, не реєструються у найбільш поширених тестах інтелекту.

Отже, усі генетично обумовлені характеристики інтелекту проходять через сито соціального відбору і більша їх частина залишається "за бортом", адже виявляється і розвивається в основному те, для чого існують відповідні умови, те, що стимулюється і підтримується.

Визначено що працівники проектно- вишукувального інститтуту характерезуються середнім і високим інтелектом . їм властива така харахтеристика

Другий рівень – евристичний. Тут люди вже виявляють певною мірою інтелектуальну активність, не стимульовану зовнішніми факторами, шукають нові засоби. Однак еврист схильний виявити тільки емпіричні закономірності, які дають змогу вирішувати поставленні ззовні задачі, на відміну від креативів (третій рівень), для яких емпірична закономірність стає не формальним засобом, а самостійною проблемою. Якісна особливість креативів – самостійна, не стимульована ззовні постановка проблеми.

Отже, стимульно-продуктивний рівень відповідає прийняттю і продуктивному вирішенню задач, однак у межах уже поставлених проблем. Евристичний рівень відповідає відкриттю нових закономірностей емпіричним шляхом.

Креативний рівень відповідає теоретичним відкриттям, коли вчений будує теорію, яка пояснює факти, ставить нову наукову проблему.

Рівень інтелектуальної активності, ініціативи є досить стійкими особистісним утворенням дорослих, виявляється у різноманітних експериментальних умовах і пов’язаний з глибинною мотиваційною структурою особистості.

Висновок до розділу 2

Суспільно-географічні (соціально-географічні) дослідження суспільного менталітету та суспільного інтелекту повинні вивчатися у таких напрямах: по вертикалі (в межах територіальних суспільних систем різного ієрархічного рівня), по горизонталі (в розрізі ТС/С одного й того самого ієрархічного рівня, наприклад, львівський суспільний менталітет і одеський суспільний менталітет, галицький суспільний інтелект і волинський суспільний інтелект), а також як системне явище, що має складну структуру (суспільний економічний менталітет, суспільний політичний менталітет, суспільний соціальний менталітет, суспільний культурний менталітет та ін.).

Дуже важливо сконцентрувати зусилля вчених, фахівців, управлінців на формування прогресивних суспільних ментальних структур, у тому числі політичних, економічних і, безумовно, соціальних. Все це повинно стати потужною основою для перспективного зростання і суспільного менталітету, і суспільного інтелекту, що сприятиме підвищенню рівня життя населення регіонів, країни, зміцненню економічної безпеки держави, інтеграції України на рівних правах з іншими країнами у світовий економічний простір.

Отже, для суспільного розуму та суспільного інтелекту кожного з регіонів властивий специфічний набір соціально-географічних ознак, які визначають формування і розвиток різних регіональних суспільних сфер, у тому числі й соціальної.

Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму і суспільного інтелекту належить до фундаментальних у регіональній соціальній географії, мі розвитку повинні бути присвячені подальші дослідження в XXI ст. у межах цієї галузі знань.

Інститут « КИЇВДІПРОТРАНС » заснований в 1930 році.

Поле основної діяльності Інституту : проектні роботи та менеджмент проекту , інжинірингові , консалтингові та інформаційні послуги в галузі транспортного будівництва.

Інститут виконує економічні , геодезичні та інженерно -геологічні вишукування , техніко -економічне обгрунтування інвестицій та комплексне робоче проектування :

- Залізниць , станцій , під'їзних шляхів ;
- Автомобільних доріг;
- Технологічних споруд транспорту , їх ремонту та сервісного обслуговування;
- Транспортних штучних споруд (мости , шляхопровідні розв'язки , тунелі) ;
- Цивільних споруд (вокзали , готелі, об'єкти торгівлі , житлові будинки ) ;
- Інфраструктури залізниць: пристроїв електропостачання , автоматики , телемости - Ханик і зв'язку;
- Природоохоронних технологій .

Отже, усі генетично обумовлені характеристики інтелекту проходять через сито соціального відбору і більша їх частина залишається "за бортом", адже виявляється і розвивається в основному те, для чого існують відповідні умови, те, що стимулюється і підтримується.

Визначено що працівники проектно- вишукувального інститтуту характерезуються середнім і високим інтелектом . їм властива така харахтеристика

Другий рівень – евристичний. Тут люди вже виявляють певною мірою інтелектуальну активність, не стимульовану зовнішніми факторами, шукають нові засоби. Однак еврист схильний виявити тільки емпіричні закономірності, які дають змогу вирішувати поставленні ззовні задачі, на відміну від креативів (третій рівень), для яких емпірична закономірність стає не формальним засобом, а самостійною проблемою. Якісна особливість креативів – самостійна, не стимульована ззовні постановка проблеми.

Отже, стимульно-продуктивний рівень відповідає прийняттю і продуктивному вирішенню задач, однак у межах уже поставлених проблем. Евристичний рівень відповідає відкриттю нових закономірностей емпіричним шляхом.

Креативний рівень відповідає теоретичним відкриттям, коли вчений будує теорію, яка пояснює факти, ставить нову наукову проблему.

Рівень інтелектуальної активності, ініціативи є досить стійкими особистісним утворенням дорослих, виявляється у різноманітних експериментальних умовах і пов’язаний з глибинною мотиваційною структурою особистості.

Загальні висновки

Сучасна психодіагностика набула статусу багатогалузевої науки. Створено багато психодіагностичних методик, кількість яких збільшується, застосовуються сучасні методи математики і фізики, а також засоби комп'ютерної психодіагностики. Вчені працюють над комплексною систематизацією і викладом психодіагностичних методів, розробляють концепцію психодіагностики - обґрунтовану, продуману систему, яка може стати основою класифікації психодіагностичних методик.

Отже, представники генетичного підходу розглядають інтелект як вроджену можливість людини ефективно адаптуватися до мінливих умов зовнішнього середовища. Ці генетично зумовлені можливості можна діагностувати за допомогою тестів.

Отже, для суспільного розуму та суспільного інтелекту кожного з регіонів властивий специфічний набір соціально-географічних ознак, які визначають формування і розвиток різних регіональних суспільних сфер, у тому числі й соціальної.

Концепція соціально-географічних ознак суспільного розуму і суспільного інтелекту належить до фундаментальних у регіональній соціальній географії, мі розвитку повинні бути присвячені подальші дослідження в XXI ст. у межах цієї галузі знань

Визначено що працівники проектно- вишукувального інститтуту характерезуються середнім і високим інтелектом . їм властива така харахтеристика

Другий рівень – евристичний. Тут люди вже виявляють певною мірою інтелектуальну активність, не стимульовану зовнішніми факторами, шукають нові засоби. Однак еврист схильний виявити тільки емпіричні закономірності, які дають змогу вирішувати поставленні ззовні задачі, на відміну від креативів (третій рівень), для яких емпірична закономірність стає не формальним засобом, а самостійною проблемою. Якісна особливість креативів – самостійна, не стимульована ззовні постановка проблеми.

Отже, стимульно-продуктивний рівень відповідає прийняттю і продуктивному вирішенню задач, однак у межах уже поставлених проблем. Евристичний рівень відповідає відкриттю нових закономірностей емпіричним шляхом.

Креативний рівень відповідає теоретичним відкриттям, коли вчений будує теорію, яка пояснює факти, ставить нову наукову проблему.

Рівень інтелектуальної активності, ініціативи є досить стійкими особистісним утворенням дорослих, виявляється у різноманітних експериментальних умовах і пов’язаний з глибинною мотиваційною структурою особистості.

Використані джерела:

• Айзенк Г. Дж. Коэффициент интеллекта. — Киев: Гранд, 1994. — 112 с. — 50 000 экз. — ISBN 5-7707-3600-8
• Айзенк Г. Новые IQ тесты. — М.: ЭКСМО, 2003. — 192 с. — ISBN 5-04-006713-5

Соціальна географія - Шевчук Л.Т.

Поиск по сайту: