Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Оцінка стану охорони праці



Оцінка стану охорони праці на підприємстві в цілому і у його структурних підрозділах ґрунтується на вивченні даних атестації робочих місць, паспортизації санітарно-технічного стану цехів та відділів, результатах виконання комплексних планів покращення умов праці та санітарно-оздоровчих заходів, а також на динаміці показників виробничого травматизму та професійних захворювань.

Поточна оцінка стану охорони праці у виробничих цехах та дільницях може бути оцінена узагальненим коефіцієнтом

рівня охорони праці КОПЦ є середнім арифметичним суми трьох коефіцієнтів:

(2.1)

де КД = - коефіцієнт рівня дотримання правил охорони праці;

СД -кількість працюючих, що дотримуються правил охорони праці;

С -загальна кількість працюючих;

КБ = - коефіцієнт технічної безпеки обладнання

(пвб -кількість одиниць обладнання, що відповідає вимогам техніки безпеки і санітарним вимогам; n - загальна кількість обладнання);

Квпр = - коефіцієнт виконання планових робіт з охорони праці (тср - кількість фактично виконаних запланованих робіт з охорони праці; т - загальна кількість запланованих робіт за певний відрізок часу).

При підрахункахКД кількість працюючих, що дотримуються правил охорони праці, встановлюється на основі обстеження кожного робочого місця, а також аналізу записів в журналі триступеневого контролю охорони праці. Порушеннями правил вважається робота без інструктажу або якщо інструктаж прострочений; праця без засобів захисту, передбачених інструкцією з техніки безпеки; праця на обладнанні, що не пройшло технічного огляду, або якщо термін профілактичного огляду прострочений; невідповідність методів праці вимогам інструкції з техніки безпеки та ін.

В результаті підрахунків КБвстановлюється перелік основних вимог безпеки, що подані в державних та галузевих стандартах, до виробничого обладнання. Порушенням вимоги безпеки вважається відсутність або зіпсованість блокування, огородження, сигналізації, засобів електрозахисту, засобів автоматичного або ручного управління, зміни в конструкції, не передбачені технічною документацією, тощо.

Підраховуючи Квпр, кількість запланованих заходів визначають оперативним планом, в який включають поточні заходи, передбачені адміністрацією підприємства; роботи, передбачені угодою з охорони праці; приписи органів Держнаглядохоронпраці, вищих керівних органів управління і відділів охорони праці; актів розслідування нещасних випадків (форма Н-1) та смертельних випадків.

Для визначення коефіцієнтів рівня охорони праці всього підприємства Кпо.п розраховують коефіцієнт Кцо.п. Для структурних підрозділів, потім підраховують узагальнюючий коефіцієнт як середнє арифметичне значення з усіх підрахованих по структурних підрозділах, тобто:

Кпо.п = 1, (2.2)

де: - Кц1о.п , Кц2о.п , Кціо.п - узагальнені коефіцієнти рівня охорони праці

структурних підрозділів (цехів, дільниць);

іц - кількість структурних підрозділів.

Для забезпечення подальшого покращення стану охорони праці в підрозділах підприємства, при плануванні робіт в цій галузі на наступні роки, орієнтуються на базовий коефіцієнт стану охорони праці, який приймають рівним середньомісячному значенню Кцо.п,минулого року, збільшеному на 5%. Якщо не був досягнутий базовий рівень, то він зберігається на наступний рік. При перевищенні базового рівня на 5% наступного року планується зберегти його фактично досягнуте значення. При Кцо.п = 1 виробничий підрозділ преміюється за гарну роботу.

Планування та фінансування робіт

З охорони праці

Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці є однією з провідних функцій управління охороною праці. Перед плануванням обов'язково визначається фактичний стан охорони праці ійого прогнозування на майбутнє.

Планування робіт з охорони праці буває перспективним (на тривалий відрізок часу), поточним(річним) і оперативним(на квартал, місяць, декаду).

До перспективних планів відноситься комплексний план покращення умов праці і санітарно-оздоровчих заходів, що передбачає створення відповідних до нормативних актів про охорону праці умов праці, які пов'язані з перспективними змінами підприємства. Таке планування, як правило, розраховане на термін 2 - 5 років. Реалізація цих планів забезпечується через річні плани номенклатурних заходів з охорони праці, які включаються до угоди, що є невід'ємною частиною колективного договору.

Поточні плани передбачають реалізацію заходів до покращення умов праці, створення кращих побутових і соціальних умов на виробництві. Ці плани обов'язково забезпечуються фінансуванням згідно з розробленими кошторисами.

Питання охорони праці можуть відбиватися в інших поточних планах, які підприємства та організації складають на вимоги своїх трудових колективів: план соціального розвитку колективу; наукової організації праці; механізації важких і ручних робіт; охорони праці жінок; підготовки підприємства до робіт в осінньо-зимовий період; підвищення культури виробництва та ін.

Оперативні плани складаються для швидкого поліпшення виявлених в процесі державного, відомчого і громадського контролю недоліків в стані охорони праці, а також для ліквідації наслідків аварій або стихійного лиха.

Для фінансування робіт з охорони праці в Україні, згідно з постановами КМ від 7 жовтня 1993 року № 838 та від 9 березня 1999 р. № 335, створено такі фонди: державний при Держнаглядсхоронпраці; галузевий - при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, об'єднаннях державних підприємств, що здійснюють функції управління майном цих підприємств; регіональні - в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах (крім районів у містах); підприємств - на госпрозрахункових підприємствах незалежне від форми власності.

Державний, галузеві, регіональні і фонди підприємств формулюються за рахунок добровільних відрахувань підприємств з прибутку, що залишається у їх розпорядженні; за рахунок коштів підприємств, повернених за отриману раніше допомогу на становлення і розвиток спеціалізованих виробництв, науково-технічних центрів, творчих колективів та експертних груп, якщо це передбачено умовами угоди про їх надання; коштів інших доходів, громадських організацій, що надійшли у порядку надання допомоги тощо.

Крім того, до державного, галузевих і регіональних фондів спрямовуються кошти, одержані від застосування до підприємств штрафів за порушення нормативних актів про охорону праці, за невиконання розпоряджень посадових осіб органів Держнаглядохоронпраці з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, за нещасні випадки на виробництві та випадки професійних захворювань, що сталися з вини підприємств, а також штрафів, накладених на посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Розподіл коштів, що отримані від застосування штрафних санкцій, здійснюється так: 50% загальної суми штрафу перераховується до державного фонду охорони праці, по 25% до галузевого та регіонального фондів (дія цієї норми в 1999 і 2000 рр. не поширюється на підприємства вугільної та гірничодобувної промисловості з підземним веденням робіт).

У разі створення районного (міського) фонду підприємства, що знаходяться на території району (міста), сплачують до нього частину коштів, визначену Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідною обласною, Київською та Севастопольською міською державною адміністрацією, в межах загальних розмірів, установлених для регіональних фондів.

У разі застосування штрафів до філіалів, представництв, відділень та інших відособлених підрозділів підприємства, що їх утворили, перераховують зазначені штрафи до відповідних фондів (за місцезнаходженням цих підрозділів.

Підприємства, що не належать до сфери управління галузевого органу або не входять до складу об'єднання, де створено галузевий фонд, перераховують штрафи у відповідні фонди за визначенням територіальних органів Держнаглядохоррнпраці.

Якщо немає галузевого або регіонального фонду, відповідна частина штрафу перераховується до державного фонду.

Перерахування коштів підприємств до фонду охорони праці здійснюється у визначені інструкцією строки. У разі затримки перерахувань стягується пеня. Контроль за сумами і строками перерахувань покладено на територіальні органи Держнаглядохоронпраці, а також органи та об'єднання, що є розпорядниками коштів галузевих і регіональних фондів.

Кошти фондів охорони праці в кінці календарного року не підлягають списанню або перерахуванню і переходять повністю на наступний календарний рік.

Кошти фондів витрачаються виключно на заходи щодо створення безпечних і здорових умов праці згідно з кошторисами витрат, які затверджуються і контролюються власниками коштів, а також відповідними службами Держнаглядохоронпраці і відділами охорони праці регіональних держадміністрацій.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.