КУЛЬТУРА ЦИВІЛІЗАЦІЙ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ

Якщо уявити історію чвітової культури у вигляді триактової драми, то прешим її актом буде Античність, другим – Середньовіччя, а третім – Новий час. Аледеякі драми мають ще й Пролог, який предує першому акту. Є такий і в історії ношої цивілізації. Це Стародавній Схід. Під культурою Тародавнього Сходу традиційно розуміють культури цивілізацій Єгипту, Дворіччя, Палестини, Ірану,Фінікії, Індії, Китаю.

Зрозуміти сутність давньосхідних культур можна лише тоді,коли брали до уваги, що вони були щільно пов'язані з релігією, можна навіть стверджувати, були її складовою частиною. Фарвон вважався живим втіленням, синои бога сонця Амона Ра. На цого честь зводилися палаци, статуї, храми. Він був оточений цілою армією придворної челяді, яка повинна була задовольняти будь – які примхи живого бога. Слугувати фараонові було великою честю. Придворний етикет забов'язував кожного, хто наближався до владики, плазувати на животі й цілувати землю біля його ніг.

Попри все це, єгиптяни були дуже життєлюбною нацією. Вони раділи життю, насолоджувалися кожним прожити днем. І хотіли так само існувати й після смерті. Єгиптяни розробили складний процес бальзамування, в результаті чого тіло петворювалося на мумію й легко зберіглося досить довго. Звісно, це коштувало дуже дорого і скористатися послугами бальзамувальників могли тільки заможні люди.

За життя людина має якесь помешкання. Так само помешкання було потрібне і небіжчику. Для цих потреб будувалися «заупокійні оселі» - гробниці. Для фараонів зводилися більш монументальні споруди. В епоху Давнього царства було споруджено пам'ятники, що вважаються одним з сімох чудес світу – піраміди. Найбільшою з них є піраміда Хуфу. Заввишки її розмір 146м, а довжина кожної з чотирьох граней основи – 230м. На її спорудження пішло 2 млн 300тис.кам'яних блоків, кожен з яких важить від 2 до 30 т. Причому точність підгонки блоків така, що між ними неможливо просунути лезо ножа. Будівництво піраміди травало 20 років. Таким грандіозних споруд більше не знала архітектура Єгипту. Попри численні заходи захисту, піраміди вже у ті давні часи піддавалися рохграбування, під час яких навіть забальзамові тіла грабіжники викидали з коштовних саркофагів.Топу пізніше фараони будували дл себе значно скромніші гробниці, які намагалися заховати у скелях чи під землею.

Показовою слтала знахідка у 1992р. Підземної горобниці фараона XVIII династії Тутанхомана. Тут археологам вдалося добути безліч пам'ток декоративно – ужиткового мистецтва вдалося добути безліч пам'яток декоративно – ужиткового мистецтва давніх єгиптян: інкрустовані золотом та дорогоцінним камінням скриньки, золоті букети, берла, обручки, чаші. На обличчі фараона знаходилася золота маска, оздоблена коштовним камінням.

Вони створили перші в історії людства медичні трактати, де описувалися ознаки різноманітних хвороб та засоби ії лікування. Єгиптяни вміли вираховувати площу трикутника, об'єм циліндра, поверхню півкулі, запровадили початки алгебри і навіть вирішували рівняння з двома невідомими. Їх жерці могли провіщати затемнення сонця, вираховувати період розливу Нілу. Землероби Єгипту віддавна почали культивувати чужоземні рослини, які завозилися до країни з усіх усюд.

Люди Та – Камету створили й багату та різноманітну за жанрами літературу. Писали вони спеціальними значками – ієрогліфами на особливому матеріалі, який виготовлявся з нільської рослини папірус, а також на побілених кам'яних спорудах. Це були різноманітні релігійні тексти (написи пірімід, написи саркофагів, гвмни на часть,богів), філософська лірика, казки. Думки, висловлені єгиптськими мудрецями, не застаріли й у наш час.

На Близькому Сході в IV тис.до. н. е. Між річками Тигра та Євфорат виникла цивілізація Месопотамії, або Дворіччя. Її культурну традицію дослідники за часом поділяють на три культурно – історичні відтінки, які відповідають періодам існування трьох давніх держав, що послідовно замінювали одна одну в цьому регіоні: Шумеру, Вавилону та Ассирії.

Шумер. На відміну від єгипетських, кліматичні умови Месопотамії були більш суворими: повені, піщани бурі, сирий вологий клімат. Все це повною мірою відбулося на світосприйнятті давніх жителів Дворіччя. Їх міфологію наскрізь проймають відчуття жаху та безнадії перед нездоланними силами злого фатуму. Тут не зустрінеш притаманної єгиптянам мрії про безтурботне життя в потойбічному світі.

До певної міри можна стверджувати, що шумерська культура була колискою не лише месопотамської, але й культури всього людства. Вважаєтьс, що саме шемери винайшли колесо та гончарне коло, першими навчилися виплавляти бронзу та виготовляти кольорове скло, створили першу професійну армію та перші правові кодекси. Шемерські астрологи встановили, що рік складається з 365 діб і поділили його на 12 місяців згідно с рухом Сонця по екліптиці через 12 сузірь зодіакального кола.

Велику роль у культурі Месопотамії відіграла писемність. Шумери визнвйшли клинопис – найпоказовіше з того, що було створено давньомесопотамською цивілізацією. Клинописні значки наносилися паличкою на табличку з сирої глини, а потім ця табличка випалювавалася й могла зберігатися дуже довго.

Культура Вавилонії перейняла естафету від шумерської культури та цивілізації, ставши її останьою фазою. Вавилон – перше місто світового значення ф історії людства. Він уславився багатьма архітектурними спорудами, скульптурою, рельєфами. У верхній частині міська стіна була такою широкою, що на ній могли роз'їхатися дві бойові колісниці. В мурах на всі сторони світу розміщувалися ворота, від яких до центру міста йшли широкі гарні вулиці, забудовані палацами та храмами. Головні ворота, присвячені богині Іштар, було облицьовано кахлями з рельєфними зображеннями тварин. За наказом Навуходоносора II буол збудовано й друге з сімох чудес світу – славнозвісні сади Семіраміди.

Ассирійці підходили до культурних надбань своїх попередників так само, як це свого часу зроблять римляни з грецькою культурою.Вони трансформували релігію, культуру та мистецтво Вавилонії, внесли в них новий пафос могутності, державності.Ассирійська культура була цілком сповнена пафосом сили, уславлювала міць, перемоги та завоювання своїх царів. У ній домінували не релігійні, а мілітарно – світські засади і мотиви. Не культова архітектура, а будівництво палаців і фортець притаманне ассирійському періоді.

У рельєфах та розписах ассирійських палаців переважають світські сюжети. Головою особою тут виступає сам володар. До нас дійшли численні портрети ассирійських царів. Особливої майстерності добилися ассирійські митці у зображенні сцен полювання, де реалістично показано різноманітних тварин: коней, верблюдів, левів. Було зібрано найзначнішу в усьому стародавньому світі бібліотеку, яка складалася з десятків клинописних табличок.

На захід від Дворіччя, неподалік від Східного узбережжя Середземного моря і на північний захід від Аравійського півострова, між горою Синай та річкою Йордан знаходилася Давня Палестина. ЇЇ історія є історією семітських, за походженням – скотарських племен. Приблизно у XII ст. до н. е. Дві групи цих племен – ізраїльтяни ( північна група) та ідеї ( південна) – повністю оволоділи більшою частиною теріторії Палестини, винищивши корінне населення. Цей процес завершився утворенням Ізраїльської – Іудейського царства, яке розпочалося на дві самостійні держави. Ізральське уарство було зовойоване і знищене ассирійцями, Іудейське пережило навалу вавилонян. Основною цієї культури була монотеїстична релігія з єдиним богом.

Головна писемна пам' яткв давньоєврейської культури відома нам як біблійний Старий Завіт. Тора.( Буття, Вихід, Левіт, Числа, Повторення Закону).

Тори стали єврейська міфологія та релігіно – юридичні норми, якими регулювалось життя людини.

У книзі Буття дається про створення світу та людини, про перших людей і всесвітній потоп, що поглинув грішне людство, його домочадців та «насіння землі» - «кожної тварі по парі». Герояи повістування стають так звані «патріархи» - Авраам, Ісаак, Яків, Йосип.

Вихід, є Мойсей, який вивів народ єврейськй з «єгипетської неволі», щоб повести його до «землі обіцяної». Хай не буде в тебе інших богів; не кради; не будь неправдивим свідком; не бажай майна і нічого з того, що належить ближньому твоєму.

Три інших книги Тори присвячені різним приписам, що регламентували життя ідея. Тут йдеться про суспільне і сімейне життя, господарчу та духовну діяльність, особливості культу.

Унікальним явищем є давньогрецька пророча література. Зберегла для нас і дух пророчого руху – своєрідного суспільного фономену. Голос пророків – це насамперед голос морального сумління.

Неможливо переоцінити той величезний вплив, що мала старозавітна Біблія на культуру Європи та й цілого людства. ЇЇ тексти визнані сященними книгами сучасних християнства та іудаїзму.

Іан – країна давньої та високорозвинутої цивілізації.

Мистецтво класичного ахеменідського Ірану було, насамперед, природним. Перські царі та їх наступники будують грандіозні палацові ансамблі. Відомим пам'ятником Пасаград є гробниця Кіра II, яка збереглася до нашого часу. Сім широких сходин ведуть до поховальної камери. Ця гробниця стала взірцем для будівнитва більш пізніх ритуальних споруд ( наприклад, гробниці Мавсола у Галікарнасі, від якої пішла назва «мавзолей» і яка вважалася одним із сімох чудес світу).

Давньоіранська культура певним чином вплинула на розвиток світової культури. Релігійні вчення сприяли розробці філософських поглядів античного світу, виникненню вчень у християнстві та ісламі.

Однієї з найсамобутніших культур і уівілізацій Сходу була індійська. Вже в сиву давнину про Індію знали як « країну мудреців». Досягнення індійської культури цивілізаціяї мали великий вплив на китайську, іранську, арабську, а через неї – і на європейську культуру та науки. Вже тоді було створено літературну мову санскрит ( що значить «упорядкований») з 55 літер. Нею було написано найдавніші релігійно – філософські пам'ятки Індії – веди.Слово «веди» можна перекласти як «знання», але не знання взагалі, а священне знання. Вони складаються з гінів, повчань, заклинань. Медики Давньої Індії створили аюрведу – науку про довголіття. Вони вивчали властивості трав, врлив клімату на здоров'я людини, писали про особисту гігієну дослідження, присвячені різним аспектам мовознавства.

Давня спадщина органічно входить у культуру сучасної Індії. Цій країні притаманна живучість давніх традицій, завдяки чому досягнення давньоіндійської цивілізації збереглися не лише як частина культури інійців, але й стли складовою частиною світової культури.

Культура Давнього Китаю є однією з найдавніших і найоригінальніших культур стародавнього світу. Було найдено компас сконстроював прототип сейсмографа, створив небесний глобус , розобив теорію необмеженості Всесвіту в часі та просторі. Китайські вчені уточнили значення числа ∏ , спорудили двигуни, де використовувалася сила вільно спадаючої води.

До визначених успіхів матеріальної культури Китаю належить лакове виробництво. Лакувалася зброя та архітектурні деталі, предмети поховання, речі повсякденного вжитку. Давні китайці були єдиною країною, яка засвоїла культуру розведення шовкопряда. Китайсьий шок цінувався шовк цінувався у всьому стародавньому світі. Великим внеском Давнього Китаю до світової культури був винахід паперу. Винахід паперу і туші створив умови для розвитку техніки естампу, а потім і початків книгодрукувння (XI ст. н . е.).

Для захисту від кочових нападів у IX−III ст. до н. е. Було споруджено більшу частину вличезної фортифікаційної споруди – так званого Велкого Китайського муру, який пізніше ще більше розрісся і перекривав майже весь кордон між Китаєм і степом.

Таким чином, внесок, зроблений цивілізаціями Стародавнього Сходу до світової культури, був величезним. Це були перші посправжньому тверді кроки людини на шляху до опанування і осмислення навколишнього світу та усвідомлення свого місця у ньому.

Поиск по сайту: