1. Волошина Н.О. Контрольно-вимірювальні прилади в екології: навчальний посібник / Н.О. Волошина. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2012. – 120 с.
2. Руденко С.С. Загальна екологія. Практичний курс: Навчальний посібник у 2 ч. / С.С. Руденко, С.С. Костишин, Т.В. Морозова // Частина 1. Урбоекосистеми. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2012. – 342 с.
3. Руденко С.С. Загальна екологія. Практичний курс: Навчальний посібник у 2 ч. / С.С. Руденко, С.С. Костишин, Т.В. Морозова // Частина 2. Природні наземні екосистеми. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2012. – 342 с.
4. Потенциометрическе определение водородного показателя в природных и сточных водах: Методические указания к лабораторной работе / Сост. Сигора. – Севастполь: Изд-во СевНТУ, 2006. – 12 с.
5. Контроль химических и биологических параметров окружающей среды. Справочник., Издательство «Кристмас+» Спб . 1998 г.986 с.
6. Афанасьев Ю.А. Фолин С.А. Мониторинг и методы контроля окружающей среды. Учебное пособие в 2 частях. М.: МНЭПУ 1998 г.
7. Экспериментальная экология. М.Наука. 1991 г. 248с.
8. ДНК-технологии и биоинформатика в решении проблем биотехнологии млекопитающих / В.И. Глазко, Е.В. Шульга, Т.Н. Димань, Г.В. Глазко. – Б. Церквь, 2001. – 488 с.
9. Методичні рекомендації по організації та проведенню робіт у лабораторіях, які використовують метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) / А.М. Головко, О.М. Дерябін, З.Р. Троценко та ін. - Київ, 2002. – 18 с.
10. Шевчук И.А. Автоматический химический анализ и контроль качества продукции / И.А. Шевчук. – Донецк, 1985. – 66с.
11. Котова Л.И. Биологический контроль качества вод. / Л.И. Котова. – М., 1989. – 139с.
12. Білінський Й.Й. Універсальна класифікація оптичних методів дослідження густини газу / Й.Й. Білінський, Б.П. Книш, В.В. Онушко // Вісник Хмельницького технічного університету. – 2010. – №4. – С. 23-26.
13. Методические рекомендации. Качественное и количественное определение генетически модифицированных организмов (ГМО) растительного происхождения в продуктах питания и пищевом сырье тест-системами произвожства ЗАО «Синтол». Москва, 2006. – 26 с.
14. Долина Л.Ф. Стандартизація та метрологія у сфері охорони довкілля: Навч. посіб. / Л.Ф. Долина – К.: Знання, 2007. – 199 с.
Додаток 1
Таблиця 1.1. Психрометрична таблиця
Показання вологого термометра, 0С
Різниця показників сухого і вологого термометрів, 0С
Таблиця 1.3. Максимальна пружність водяної пари над льодом,
Мм рт.ст.
t 0С
Десяті частки градуса
0,0
0,1
0,2
0,3
0,4
0,5
0,6
0,7
0,8
0,9
-11
1,78
1,76
1,75
1,73
1,72
1,70
1,69
1,67
1,66
1,64
-10
1,95
1,93
1,91
1,89
1,88
1,86
1,84
1,83
1,81
1,80
-9
2,12
2,11
2,09
2,07
2,05
2,03
2,02
2,00
1,98
1,96
-8
2,32
2,30
2,28
2,26
2,24
2,22
2,20
2,18
2,16
2,14
-7
2,53
2,51
2,49
2,47
2,45
2,42
2,40
2,38
2,36
2,34
-6
2,76
2,74
2,71
2,69
2,67
2,64
2,62
2,60
2,58
2,55
-5
3,01
2,98
2,98
2,93
2,91
2,88
2,86
2,83
2,81
2,78
-4
3,28
3,25
3,22
3,19
3,17
3,14
3,11
3,09
3,06
3,03
-3
3,57
3,54
3,51
3,48
3,45
3,42
3,39
3,36
3,33
3,30
-2
3,88
3,85
3,82
3,78
3,75
3,72
3,69
3,66
3,63
3,60
-1
4,22
4,18
4,15
4,11
4,08
4,04
4,01
3,98
3,94
3,91
4,58
4,54
4,50
4,47
4,43
4,40
4,35
4,32
4,29
4,25
Таблиця 1.4. Максимальна пружність водяної пари над переохолодженою водою,
Мм рт.ст.
t 0С
Десяті частки градуса
0,0
0,1
0,2
0,3
0,4
0,5
0,6
0,7
0,8
0,9
-11
1,98
1,96
1,95
1,93
1,92
1,90
1,89
1,87
1,86
1,84
-10
2,14
2,13
2,11
2,09
2,08
2,06
2,04
2,03
2,01
2,00
-9
2,32
2,30
2,28
2,27
2,25
2,23
2,21
2,20
2,18
2,16
-8
2,51
2,49
2,47
2,45
2,43
2,41
2,39
2,38
2,36
2,34
-7
2,71
2,69
2,67
2,65
2,63
2,61
2,59
2,57
2,55
2,53
-6
2,93
2,91
2,88
2,86
2,84
2,82
2,80
2,78
2,75
2,73
-5
3,16
3,13
3,11
3,09
3,06
3,04
3,04
2,99
2,97
2,95
-4
3,40
3,38
3,35
3,33
3,30
3,28
3,25
3,23
3,21
3,18
-3
3,67
3,64
3,62
3,59
3,56
3,53
3,51
3,48
3,46
3,43
-2
3,95
3,92
3,89
3,84
3,84
3,81
3,78
3,75
3,72
3,70
-1
4,26
4,22
4,19
4,16
4,13
4,10
4,07
4,04
4,01
3,98
4,58
4,55
4,51
4,48
4,45
4,41
4,38
4,35
4,32
4,29
Додаток 2
Таблиця 2.1. Визначення швидкості руху повітря за кататермометром
H/Q
Швидкість, м/с.
H/Q
Швидкість, м/с.
0,30
0,011
0,67
1,27
0,31
0,023
0,68
1,31
0,32
0,035
0,69
1,36
0,33
0,050
0,70
1,40
0,34
0,070
0,71
1,45
0,35
0,076
0,72
1,49
0,36
0,09
0,73
1,54
0,37
0,11
0,74
1,58
0,38
0,13
0,75
1,62
0,39
0,15
0,76
1,67
0,40
0,17
0,77
1,72
0,41
0,19
0,78
1,76
0,42
0,21
0,79
1,81
0,43
0,23
0,80
1,86
0,44
0,25
0,81
1,91
0,45
0,28
0,82
1,95
0,46
0,31
0,83
2,00
0,47
0,34
0,84
2,05
0,48
0,37
0,86
2,11
0,49
0,40
0,87
2,17
0,50
0,44
0,88
2,22
0,51
0,48
0,89
2,28
0,52
0,52
0,90
2,34
0,53
0,56
0,91
2,39
0,54
0,60
0,92
2,45
0,55
0,69
0,93
2,51
0,56
0,74
0,94
2,56
0,57
0,82
0,95
2,62
0,58
0,90
0,96
2,68
0,59
0,96
0,97
2,74
0,60
1,0
0,98
2,80
0,61
1,04
0,99
2,86
0,62
1,09
1,00
2,93
0,64
1,14
1,01
2,99
0,65
1,18
1,02
3,06
0,66
1,22
1,03
3,12
Таблиця 2.2. Шкала Бофорта для визначення сили вітру
Бали
Візуальні ознаки на суші
Швидкість вітру, м/год
Терміни, що визначають силу вітру
Спокійно; дим піднімається вертикально
<1,6
Штиль
Напрям вітру помітно по відхиленню диму, але не по флюгері
1,6 – 4,8
Тихий
Вітер відчувається шкірою лиця; листя шелестить; повертаються звичайні флюгери
6,4 – 11,2
Легкий
Листя й дрібні гілочки перебувають у постійному русі; розвіваються легкі прапори
12,8 – 19,2
Слабкий
Вітер піднімає пил і папірці; розгойдуються тонкі гілки
20,8 – 28,8
Помірний
Гойдаються вкриті листям дерева; з’являються брижі на водоймах
30,4 – 38,4
Свіжий
Гойдається товсте гілля; чути свист вітру в електропроводах; важко втримувати парасольку
40,0 – 49,6
Сильний
Гойдаються стовбури дерев; важко йти проти вітру
51,2 – 60,8
Міцний
Ламається гілля дерев; практично неможливо йти проти вітру
62,4 – 73,6
Дуже міцний
Невеликі пошкодження; вітер зриває димові ковпаки й черепицю з дахів
75,2 – 86,4
Шторм
На суші буває рідко. Дерева вивертаються з корінням. Значні руйнування приміщень
88,0 – 100,8
Сильний шторм
На суші буває дуже рідко. Супроводжується руйнуваннями на великому просторі
102,4 – 115,2
Жорстокий шторм
Сильні руйнування (бали 13 – 17 були додані Бюро погоди США в 1955 і застосовуються в шкалах США й Великобританії)
116,8 – 131,2
Ураган
132,8 – 147,2
148,8 – 164,8
166,4 – 182,4
184,0 – 200,0
201,6 – 217,6
Додаток 3
Таблиця 3.1. Вимоги до консервації проб води
Показники, які необхідно визначити
Умови консервації
Біологічне споживання кисню
Охолоджують до 2—5 0С і зберігають у темряві, визначають у лабораторії
Гумінові речовини
Проби не консервують, визначають не пізніше 3 діб після відбору проб
Густина
Проби не консервують
Важкі метали (окрім ртуті)
Підкислюють сірчаною чи соляною кислотою до рН‹2, визначають протягом місяця
Двоокис вуглецю
Проби не консервують, визначають на місці відбору проби
Загальний вміст азоту
Підкислюють сірчаною кислотою до рН‹2, визначають не пізніше ніж через добу
Загальний вміст фосфору
Охолоджують до 2—5 0С, проби не консервують, якщо консервують, то підкислюють сірчаною кислотою до рН‹2, визначають протягом місяця
Залізо (ІІ)
Підкислюють соляною кислотою до рН‹2 і виключають контакт проби з атмосферним повітрям, визначають не пізніше ніж через добу
Залишковий хлор
Проби не консервують, визначають на місці відбору проби
Запах
Охолоджують до 2 – 50С, визначають на місці, не пізніше 6 год після відбору проби
Кислотність і лужність
Охолоджують до 2 – 50С, визначають у лабораторії не пізніше ніж через добу
Колір
Охолоджують до 2 – 50С і зберігають у темряві
Нітрати
Підкислюють сірчаною чи соляною кислотою до рН‹2 або охолоджують до 2 – 50С, визначають не пізніше ніж через добу
Нітрити
Охолоджують до 2 – 50С, визначають не пізніше ніж через добу
рН
Проби не консервують, визначають на місці
Пестициди фосфорорганічні
Охолоджують до 2 – 50С і зберігають у темряві, визначають не пізніше ніж через добу
Пестициди хлорорганічні
Охолоджують до 2 – 50С і зберігають у темряві, визначають не пізніше ніж через добу
Розчинний кисень
Проби не фіксують, на місці додають реактив і зберігають у темряві протягом 4 діб
Розчинні речовини
Проби не консервують
Ртуть
Підкислюють азотною кислотою до рН‹2 і додають біхромат калію до концентрації у пробі 0,05 %, визначають протягом місяця
Сірководень
Проби не консервують, визначають як можна швидше після відбору
Срібло
Підкислюють сірчаною чи соляною кислотою до рН‹2, визначають протягом місяця
Сульфати
Охолоджують до 2 – 50С, визначають протягом тижня
Температура
Визначають на місці відбору проби
Фосфати загальні
Охолоджують до 2 – 50С, визначають не пізніше ніж через добу
Фосфор загальний
Охолоджують до 2 – 50С, визначають не пізніше ніж через добу
Хімічне споживання кисню
Підкислюють сірчаною кислотою до рН‹2, охолоджують до 2 – 50С і зберігають у темряві, визначають протягом 5 діб.
Заморожують до –200С і визначають протягом місяця
Хлориди
Проби не консервують, визначають протягом місяця
Цинк
Підкислюють сірчаною чи соляною кислотою до рН‹2, визначають протягом місяця
