 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
ТЕМА 1. ПРИЛАДИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИСтр 1 из 13Следующая ⇒
УДК 574 (075.8) ББК Рекомендовано Вченою Радою Інституту природничо-географічної освіти та екології НПУ імені М.П. Драгоманова як навчальний посібник для студентів спеціальності 6.040106 — “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування” (Протокол №3 від 28.12.2012 р.). Рецензенти: Кілочицький П.Я., доктор біологічних наук, професор кафедри зоології ННЦ «Інститут біології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка Красильнікова Т.М.., кандидат технічних наук, докторант Інституту агроекології та природокористування НААН України
Волошина Н.О. Контрольно-вимірювальні прилади в екології: практикум / Н.О. Волошина. – Київ: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2013. – 50 с.
Практикум «Контрольно-вимірювальні прилади в екології» розроблено для фахової підготовки бакалаврів за спеціальністю «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування». Методична розробка рекомендується для лабораторних занять студентів денної та заочної форм навчання. Представлений матеріал розділено за 12-ти темами згідно з типовою навчальною програмою для даної дисципліни з метою оволодіння вміннями та навичками роботи із контрольно-вимірювальними приладами, які застосовуються в екологічних дослідженнях.
ЗМІСТ
ВСТУП Друга половина ХХ сторіччя відрізняється якісно новим періодом розвитку біосфери, коли вплив людини на природу став співрозмірним з дією геологічних процесів. Одним із проявів цього впливу є забруднення оточуючого середовища, що негативно відображається на функціонуванні екологічних систем і створює загрозу для життя та здоров’я населення. Водночас, своєчасне отримання, обробка і розповсюдження інформації про зміни у навколишньому середовищі та прогнозування його стану неможливе без ґрунтовних знань про стандартизовані та сучасні методи екологічного контролю, конструкцію і принципи роботи контрольно-вимірювальних приладів, які використовуються для моніторингових досліджень навколишнього середовища та виявлення зон екологічного ризику. Система заходів Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища України на період з 2011 по 2015 рр. передбачає удосконалення державної системи моніторингу стану довкілля. Зокрема, оснащення сучасними обладнанням та технічними засобами спостережень екологічних лабораторій контролю забруднення навколишнього природного середовища і виявлення зон екологічного ризику. Фізичні, хімічні та біологічні процеси, які постійно відбуваються в біосфері вимагають систематичного спостереження за рівнем вмісту і концентрацією показників основних екологічних чинників, рівнем забруднення атмосфери, ґрунту, водних об’єктів та наслідки їх впливу на флору і фауну екосистем. Практикум «Контрольно-вимірювальні прилади в екології» призначений для лабораторних занять при підготовці бакалаврів з напряму «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування». В доступній формі містить інформацію про правила відбору проб, будову, конструкцію і особливості роботи з контрольно-вимірювальними приладами, що використовують в польових та лабораторних умовах. Матеріал практикуму логічно структурований і включає 12 тем лабораторних робіт, кожна з яких містить такі структурні елементи: мету, обладнання, теоретичні відомості, актуалізація опорних знань студента та їх корекція, хід роботи, ситуаційні завдання, самостійна робота та висновки.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1 ТЕМА 1. ПРИЛАДИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ Мета: оволодіти методикою вимірювання температури повітря, ґрунту, води, розчинів, тіла живих організмів. Обладнання: кімнатний термометр, водний термометр, термометр для вимірювання температури тіла, інфрачервоний термометр IRT-1001. Теоретичні відомості. Для вимірювання температури використовують термометри: ртутні термометри, спиртові, електричні, термометри спеціальних конструкцій (для вимірювання температури плоских поверхонь, рідин, водні, ґрунтові, для інкубаторів та ін.), максимальні, мінімальні, комбіновані максимально-мінімальні, термографи тощо. Правила вимірювання температури повітря: 1. Тривалість вимірювання температури в певній точці має бути не менше 10 хв з моменту встановлення термометра, а для електротермометра — 0,5–1,0 хв. 2. Температуру у приміщеннях вивчають у наступних зонах (біля вікна, в центрі кімнати, біля внутрішньої стіни) і на рівнях 0,1; 1,0 та 1,5 м від підлоги. 3. Термометр не повинен бути підданий трясінню або вібрації. 4. Запобігають впливу на термометри нагрівальних та охолоджувальних приладів, променевої енергії сонця, крапель води або інших рідин. 5. Для правильного визначення показників термометра, око дослідника має бути на рівні меніска ртуті чи спирту в капілярі. Спостерігач повинен знаходитись якомога далі від приладу, не торкатися резервуару руками, не дихати на нього, не освітлювати сірниками. 6. При роботі з напівпровідниковими термометрами, прилад і датчик розміщують горизонтально, стрілку встановлюють на нульову відмітку, переключають у положення «контроль» та підключають до джерела напруги. Після переключають в положення «вимірювання» і знімають показники приладу. Дослідження необхідно здійснювати не рідше 1–2 разів за сезон протягом 2–3 днів поспіль. При цьому для одержання достовірних даних слід враховувати технологічний процес виробництва (уранці до початку роботи, в обідню перерву та увечері після закінчення основних робіт). Правила вимірювання температури води: температуру води визначають безпосередньо у водоймі або зразу після взяття проби черпальним термометром чи звичайним ртутним термометром з поділками 0,1–0,2, обгорнутим щільним шаром вати. Термометр кріплять на дроті або мотузці, опускають на потрібну глибину, вимірювання проводяться протягом 10–15 хв, а потім піднімають на поверхню і якнайшвидше визначають температуру. Правила вимірювання температури ґрунту: температуру ґрунту визначають у польових умовах безпосередньо на досліджуваній ділянці за допомогою термометра або комбінованого приладу спеціальної конструкції. Температура поверхні ґрунту – це температура її верхнього шару (товщиною декілька міліметрів), вільного від рослинного покриву, добре розпушеного і не затіненого сонцем, а в зимовий час за наявності сніжного покриву – температура поверхні снігу. Вимірюється термометром, що лежить відкрито на поверхні ґрунту чи снігового покриву, при цьому резервуар термометра занурений у ґрунт (сніговий покрив). Температура ґрунту на глибині вузла кущіння озимих культур вимірюється в термін спостереження, а також між термінами спостережень вимірюється мінімальна і максимальна температура в шарі ґрунту на глибині 2,5–3,5 см від поверхні землі спеціальними максимально-мінімальними термометрами. Для безконтактного вимірювання електромагнітного випромінювання невидимої частини спектра, що знаходяться в діапазоні довжини хвилі від 780 до 1000 нм - інфрачервоні промені використовують інфрачервоні термометри (типу DT-8869H, IRT-1001). Промені поглинаються тканинами, внаслідок чого проявляють переважно теплові впливи, які зумовлюють переповнення кровоносних судин кров’ю (в результаті нагрівання шкіри) та прискорюють обмін речовин. Інфрачервоне випромінювання має місце в гарячих цехах (в харчовій, транспортній та автомобільній промисловості, при обслуговуванні і ремонті систем опалення та кондиціонування, на підприємствах й організаціях (служба охорони праці, техніки безпеки, центри метрології та сертифікації). Інфрачервоні термометри дозволяють виміряти температуру поверхні та забезпечують діапазон вимірювання за температури від -50°С до 200°С та призначені для використання. Допустима тривалість впливу на організм людини теплової радіації представлена в табл. 1.1. Таблиця 1.1.
Поиск по сайту: |