Особливості емоцій і почуттів

Розділ 3: Емоційно-вольова сфера особистості.

Тема № 14. Емоції та почуття.

1. Поняття про емоцій та почуття. Значення емоцій та почуттів в житті людини.
2. Особливості емоцій та почуттів. Динаміка розвитку почуттів.
3. Характеристика базових емоцій.
4. Види емоцій та почуттів.
5. Види вищих почуттів: моральні, естетичні, інтелектуальні.
6. Форми переживання почуттів: чуттєвий тон, стрес, афект, пристрасть, настрій, фрустрація.

Ключові поняття: емоції, почуття, позитивні, негативні, стенічні, астенічні емоцій та почуття, вищі почуття, форми переживання почуттів.

Самостійна робота студентів.

1. Заповнити психологічний словник.
2. Опрацювання схем-опор до теми, літератури.
3. Розробити методичні рекомендації „Як володіти власними емоціями”.

Література до теми:

1. Крутецький В. А. Гл. 13
2. Коломинский Я.Л. Человек: психология. Гл. Х1.
3. Мельник О.М. Методичний посібник (схеми-опори). Загальна психологія. – Запоріжжя, 2004.
4. Збірник задач з психології. // За ред. Мерліна

1. Поняття про емоцій та почуття.

Емоції і почуття – це психічні стани, що виражають ставлення людини до інших людей, до самої себе, до життя навколо себе.

Емоції – реакція людини і тварини на дії внутрішніх і зовнішніх подразників, що мають яскраво виражену суб’єктивну забарвленість.

В емоційних переживаннях відбивається життєва значущість інформації. Якщо предмети чи явища задовольняють потреби людини або полегшують задоволення їх, то в неї виникають позитивні (задоволення, радість, любов) емоції, якщо ні – негативні (незадоволення, сум, ненависть).

Емоції – прості, виражають ситуативне відношення. Емоції є в людини і в тварин.

Почуття – більш складні, виражають стійке відношення. Почуття виражаються в емоціях. Почуття є лише в людини.

Функції емоцій і почуттів

1. Впливова регулювальна (регулятивна)

2. Спонукальна / комунікативна

3. Сигнальна.

Емоції впливають на:

1. сприймання
2. пам’ять, мислення, уяву
3. дії людини. (Джерело емоцій – об’єктивна дійсність)

Значення емоцій та почуттів в житті людини.

Недаремно ще з дуже давнього часу виникла уява про трьохчленну структуру психічного життя: розум, воля і почуття.

• Як і інші психічні процеси емоції і почуття відображують реальну дійсність і відношення до дійсності. Це відбувається у формі переживань.
• Збуджують до діяльності, допомагають переборювати труднощі.
• Регулюють поведінку людини, визначають постановку мети.
• Значення в навчальній діяльності – підйом сприймання (інформаційна і регулятивна функція)

В почуттях виражено ставлення людини до пізнавальних предметів і явищ. Це допомагає у діагностиці під час визначення потреб людини.

Фізіологічні основи емоцій і почуттів – стійкі системи зв’язків у корі великих півкуль в утворенні яких велике значення має друга сигнальна система.

Друга сигнальна система впливає і на протікання емоцій, може стримувати їх прояв. Ліва півкуля – більше зв’язана із позитивними емоціями, права – з негативними. І. П. Павлов пов’язував виникнення тих чи інших емоцій у людини з підкріпленням чи порушенням динамічних стереотипів. Зміна, ломка динамічних стереотипів створює труднощі для нервової системи і викликає негативні емоції. Підтримка, збереження динамічного стереотипу викликає стан задоволення.

Особливості емоцій і почуттів

1. якість: полярність (позитивні, негативні) + -
2. дієвість: стенічні та астенічні („стенос”) – сила.
3. предметні і безпредметні.
4. Ситуативні і більш узагальнені.
5. Інтенсивність (сила і динаміка)
6. Тривалість.

Складність і взаємозв’язаність („печаль моя светла”).

Види емоцій та почуттів.Схеми-опори, С. 55.

Позитивні почуття: задоволення, радість, блаженство, захоплення, гордість, самовдоволення, почуття задоволення, упевненість, довіра, повага, симпатія, ніжність, любов, кохання, зворушення, вдячність, спокійне сумління, полегшення, почуття безпеки, злорадство, почуття задоволеної помсти.

Негативні почуття: незадоволення, горе, лихо, нудьга, печаль, сум, нудота, відчай, засмучення, тривога, переляк, зневага, обурення, неприязнь, заздрість, злоба, ненависть, злість, ревнощі, невпевненість (сумніви), розгубленість, страх, жах, жалість, співчуття, жалкування, розчарування, досада, образа, почуття образи, гнів, лютість, недовіра, збентеження, сором, каяття, незадоволення собою, докори сумління, прикрість, огида, нетерпіння.

Чуттєво - нейтральний стан: байдужість, стан спокою, цікавість, дивування, здивування.

Форми переживання почуттів: чуттєвий тон, стрес, афект, пристрасть, настрій, фрустрація.Схема-опора, С. 56

Стрес, стресові стани- емоційний стан, що виникає в напружених обставинах. Виникає при небезпеці, перевантаженнях, при необхідності приймати швидкі і відповідальні рішеннях.

Супроводжується зміною дихання, тиску, серцебиття.

Змінюється поведінка: реакція збудження, дезорганізація поведінки – помилки в пам’яті, сприйманні тощо.

Стрес буває: За характером і інтенсивністю: слабкий, середній, сильний

Афект –короткочасна, сильна емоційна реакція, що бурхливо протікає, носить характер емоційного впливу.

Викликається дією сильного подразника (слова, поведінка інших, обставини). Супроводжується руховим перезбудженням, тому після афекту з’являється загальмованість, оціпеніння.

Найчастіше причина афекту – невихованість людини, її слабка воля, невміння контролювати поведінку. В дітей, підлітків – результат втрати вольового контролю, необмірковані вчинки. Тому завдання вчителя – не дати початись афективній реакції, своєчасно відволікти дитини.

Пристрасть –довготривале, стійке почуття, що стало характеристикою особистості.

Пристрасть пов’язана із прагненнями, інтересами, діяльністю. Спрямовує відношення і дії людини.

Пристрасть буває позитивна (захоплення футболом, читання, філателія)

чи негативна (азартні ігри).

Настрій– відносно слабко виражений емоційний стан, що протягом деякого часу оволодіває особистістю і впливає на діяльність і поведінку.

Часто буває довготривалим – тиждень, день, місяць. Викликається різними подіями, обставинами, а також фізичним самопочуттям. Причини часто не усвідомлюються.

Настрій супроводжується стенічніми чи астенічними емоціями, буває радісним чи сумним, життєрадісним чи в’ялим, сердитим чи доброзичливим.

Людина повинна вміти керувати настроєм (воля), переключатись на приємну діяльність, що викликає підйом, інтерес.

Фрустрація (лат. брехня, даремне чекання)– переживається як напруга, тривога, відчай, гнів, які охоплюють людину, коли на шляху до мети вона зустрічається з непередбаченими перешкодами, які заважають задоволення потреби.

Сутність фрустрації найточніше виражена у прислів’ї «Глаз видит да зуб неймет».

Поиск по сайту: