Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Додаток 1 до теми «Законодавство Євросоюзу з охорони праці. Соціальний діалог в ЄС та Україні»



 

Рис. 1. Складники охорони праці як системи

 

Рис. 2. Структура наук про безпеку праці

 

 

Рис. 3. Функціональна структура охорони праці
з позицій наукової органі­за­ції праці

 

Лекція 2.

Міжнародні організації праці та ЄС. Конвенції та Рекомендації МОП.

План

1. Міжнародна Організація Праці.

2. Європейський Союз.

3. Міжнародна агенція з атомної енергії МАГАТЕ.

4. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ)

Міжнародна Організація Праці

Міжнародна Організація Праці (МОП) є однією з багатосторонніх структур, що успішно виконують свій мандат з нагляду за безпекою людини та її здоров’ям на виробництві. Хвороби і травми не є неми­нучими супутниками трудової діяльності, а бідність не може слугувати виправданням неуваги до безпеки і здоров'я працівників. Першочерго­ва мета МОП – сприяти створенню можливостей для жінок і чоловіків отримати гідну і продуктивну роботу в умовах свободи, рівності, соціаль­ної захищеності і поваги людської гідності. Гідна робота – це безпечна робота.

Витоки МОП

Ідея про прийняття міжнародного трудового законодавства виникла на початку XIX ст. у результаті міркувань морального та економічного плану з приводу людських витрат промислової ре­волюції.

Попередники МОП висували три аргументи на користь прийняття міжнародних трудо­вих норм. Перший з них мав гуманітарний характер і вказував на необхідність полегши­ти складну долю трудівників.

Другий аргумент, більш політичний, підкреслював важливість зміцнення соціального миру в промислово розвинутих країнах з метою попередження суспільних потрясінь.

Третій аргумент мав економічний характер і вказував на те, що міжнародне регулю­вання праці допоможе країнам із захисним трудовим законодавством уникнути втрат, спричинених подібною соціальною політикою для їх зовнішньої торгівлі. Іншими слова­ми, міжнародне регулювання дозволило б вирівняти умови міжнародної конкуренто­спроможності.

Ці аргументи були зазначені в Преамбулі до Статуту МОП, ухваленого в 1919 році, що відкривається твердженням про те, що загальний та міцний мир може бути встановлений лише на основі соціальної справедливості; потім вони були уточнені у Філадель­фійській Декларації 1944 року. І нині, в епоху глобалізації, вони звучать доречно, як ніколи, і за­лишаються ідеологічним фундаментом МОП.

«Золотий вік» установлення норм

МОП створена з метою вироблення міжнародних трудових норм і контролю за їх застосуванням.

У 1926 році було прийнято важливе нововведення – Міжнародна конференція праці створила механізм контролю за застосуванням норм, який існує і донині. Був створений Комітет експертів, що складався з незалежних юристів. Він аналізує доповіді урядів про дотримання ратифікованих ними Конвенцій та подає власну щорічну доповідь Конференції.

У 1944 році делегати Міжнародної конференції праці ухвалили Філадель­фійську Декларацію. Вона стала додатком до Статуту і донині є хартією цілей та зав­дань МОП. Декларація проголошує такі принципи: праця не є товаром; свобода слова та свобода об'єднання – необхідна умова постійного прогресу; бідність у будь-якому місці є загрозою для загального добробуту; люди, незалежно від раси, віри або статі, мають право на матеріальний добробут і духовний розвиток в умовах свободи та гідності, економічної стабільності та рівних можливостей.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.