Випуск в обіг грошових знаків у всіх формах називається емісією.
Емісія грошей:
─ первинна, здійснює ЦБ у готівковій та безготівковій формах;
─ вторинна, здійснюють комерційні банки у безготівковій формі шляхом грошово-кредитної мультиплікації їх вільних резервів та депозитних вкладів.
Грошово-кредитний мультиплікатор ─ це процес створення безготівкових грошей при кредитуванні банками клієнтури на основі вільних резервів, що надійшли до банку ззовні.
Вільний резерв ─ це сукупність грошових коштів комерційних банків, які в даний момент є в розпорядженні банку і можуть бути використані ним для активних операцій.
За економічним змістом формування вільного резерву здійснюється за формулою
(6)
деВР ─ вільний резерв; К ─ капітал банку; ЗК ─ залучені банком кошти в депозити; МБК ─ сальдо заборгованості банку з міжбанківського кредиту, включаючи і кредити НБУ; ВСФ ─ відрахування до централізованого страхового фонду; АО ─ вкладення банку в активні операції; ОР ─ обов’язковий резерв.
Фактичний рівень мультиплікатора, що склався на певний час, визначають за формулою
(7)
де m ─ величина грошово-кредитного мультиплікатора; MO ─ маса готівки в обороті; D ─ маса грошей на депозитах комерційних банків; R ─ сума резервів комерційних банків (гроші на коррахунках та в касах банків).
Рівень “m” зростає у міру збільшення показника D/MO; рівень “m” зростає у міру зменшення показника R/D.
Тема 3. ГРОШОВИЙ РИНОК
Визначення та структура грошового ринку
Грошовий ринок ─ це сукупність усіх грошових ресурсів країни, що постійно переміщуються (розподіляються та перерозподіляються) під впливом попиту і пропозиції з боку різних суб'єктів економіки.
Класифікація складових грошового ринку (див. рис. 2):
- за видами інструментів, що застосовуються для переміщення грошей від продавців до покупців (ринок позичкових зобов'язань, ринок цінних паперів, валютний ринок);
- за інституційними ознаками грошових потоків (фондовий ринок; ринок банківських послуг; ринок послуг небанківських фінансово-кредитних установ);
- за економічним призначенням грошових коштів, що купуються на ринку (ринок грошей; ринок капіталів).
РРисунок 2 - Структуризація грошового ринку
Попит на гроші
Попит на гроші - це запас грошей, який прагнуть мати у своєму розпорядженні економічні суб'єкти на певний момент.
Мотиви та види попиту на гроші:
- трансакційний мотив ─ створення запасу купівельних і платіжних засобів, достатнього для задоволення поточних потреб економічних суб'єктів у товарах та послугах (попит на поточний запас платіжних засобів);
- спекулятивний мотив ─ накопичення грошей як капіталу, як форми багатства, що спроможна давати власникові дохід у вигляді процента (попит на постійний запас грошей як форми багатства і додаткового джерела доходів для їх власника);
- мотив завбачливості ─ попит на тривалий запас грошей для здійснення майбутніх платежів та отримання доходів у майбутньому.
Чинники, які впливають на попит на гроші:
1) зміна обсягів виробництва (або обсягів національного доходу);
ПГ = (8)
де ПГ - обсяг попиту на гроші; Q - номінальний обсяг ВВП тобто обсяг товарів та послуг (пряма залежність) ,
2) зміна рівня цін, яку можна визначити за формулою
ПГ = (9)
де Y - фізичний обсяг ВВП (пряма залежність); Р - середнійрівень цін (пряма залежність),
3) швидкість обігу грошей - V (обернена залежність);
4) зміна очікуваного доходу на альтернативні грошам активи:
ПГ = , (10)
де R - норма доходу на капіталізовані активи, яка значною мірою залежить від норми процента (обернена залежність);
5) інші чинники: накопичення багатства - В (пряма залежність); інфляція - І (обернена залежність); зміни кон'юнктури ринку - О (накопичення у товарній формі) (обернена залежність) тощо.
Якщо врахувати всі чинники, попит на гроші можна записати у вигляді формули
ПГ=(Y,P,V,R,B,I,O), (11)
де Y - реальний обсяг ВВП; Р - середній рівень цін; V - швидкість обігу грошей; R - рівень очікуваного доходу на альтернативні грошам активи; В - обсяг багатства; І - рівень інфляції; О - очікування змін ринкової кон'юнктури.