Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Ряд Парнокопитні. Ряд Непарнокопитні



Парнокопитні та непарнокопитні є типовими представниками копитних ссавців, у яких, внаслідок здатності до швидкого бігу, редуковані ключиці. Спираються ці тварини на пальці, кількість яких зменшується від чотирьох до одного. Пальці ніг вкриті роговим копитом, яке є похідним епідермісу шкіри.

Ряд Парнокопитні об'єднує великих і середньої величини травоїдних або всеїдних звірів, які мають парну кількість пальців на кінцівках (2 або 4, перший палець відсутній). Здебільшого ведуть наземний спосіб життя, крім бегемота. Відомо понад 150 видів парнокопитних, яких за способом живлення та особливостями будови шлунка поділяють на жуйних і нежуйних. У жуйних парнокопитних (олені, козли, барани, бики, жирафи) різці є тільки на нижній щелепі, корінні зуби з широкою жувальною поверхнею. Шлунок складається з чотирьох відділів: рубця, сітки, книжки та сичуга. У ротовій порожнині їжа зволожується слиною і пережовується за допомогою кутніх зубів, після чого надходить до рубця, де вона бродить під дією ферментів слини та симбіотичних бактерій. Далі їжа надходить до сітки, звідки вона відригується до ротової порожнини, в якій ще певний час пережовується і знову зволожується слиною. Кашка, що утворилася, через стравохід надходить до книжки, а потім — у сичуг, де на неї діє шлунковий сік.

Нежуйні парнокопитні (свині, бегемоти) їжу вдруге не пережовують. Шлунок у них однокамерний. Зуби поділяються на різці, ікла та корінні. На їхніх кінцівках розвинені по 4 пальці.

Ряд Непарнокопитні — великі тварини з непарним числом пальців на кінцівках. У більшості з них по одному розвиненому пальцеві; у тапірів на передніх ногах по 4 пальці, а на задніх — по 3). На пальцях є масивні копита. Шлунок у непарнокопитних однокамерний. Перетравлюванню їжі сприяють симбіотичні бактерії, які містяться у товстому відділі кишечнику. До непарно-копитних належать коні, осли, зебри, носороги та тапіри. Відомо 16 існуючих видів. З диких коней зберігся лише кінь Пржевальського (в Україні у заповіднику Асканія Нова). У Бадхизькому заповіднику (Туркменія) зберігся кулан, якого занесено до Міжнародної Червоної книги. Кулани, які колись зустрічалися і в Україні, зараз реакліматизовані на о. Бірючий в Азовському морі.

 

РЯД ПРИМАТИ.

Загальні ознаки ряду. Примати — найбільш високорозвинені ссавці, до яких належить і людина (Homo sapiens — людина розумна). Ряд включає напівмавп і мавп, або вищих приматів (горили, гібони, орангутанги, павіани). Спільними ознаками приматів е п'ятипалі кінцівки хапального типу; великий палець кисті протистоїть іншим, що забезпечує різноманітність рухів кисті; на пальцях у більшості є нігті. Під час пересування спираються на всю стопу. Тіло вкрите волосяним покривом. Майже всі примати мають хвіст (у деяких видів він хватальний). Добре розвинений головний мозок, який у більшості видів із борознами і звивинами. Мозковий відділ черепа збільшений, щелепи вкорочені. Серед органів чуття краще розвинені органи слуху і зору. Поширені примати, головним чином, у тропічних і субтропічних областях Азії, Африки і Америки. Населяють здебільшого ліси, живуть найчастіше стадами або невеликими сімейними групами.

Напівмавпи — примати дрібних та середніх розмірів (довгоп'яти, лемури, тупайї). За зовнішнім виглядом нагадують невеликих хижих звірків. Більшість видів має довгий пухнастий хвіст. Пальці часто вкриті кігтями, а не нігтями. Очні ямки широко розставлені. Поверхня півкуль гладенька або з невеликою кількістю борозен. Ведуть нічний або сутінковий спосіб життя. Відомо 52 сучасних види, поширених у тропіках Азії та Африки.

Мавпи, або вищі примати, відрізняються від напівмавп кращим розвитком головного мозку. Очні ямки спрямовані вперед, завдяки чому у них бінокулярний зір. Пальці мають не кігті, а нігті. Є також одна пара грудних сосків.

Мавп поділяють на широконосих та вузьконосих. Широконосі мавпи (ігрунки, ревуни, павукоподібні мавпи) мають широку носову перегородку між носовими отворами та довгий цупкий хвіст. Поширені у Південній та Центральній Америці, де живуть на деревах. До вузьконосих мавп відносять мартишок, макак, павіанів та людиноподібних мавп (орангутангів, горил, шимпанзе, гібонів). Мартишки (зелена мартишка) здебільшого живуть у тропічних лісах Африки. Часто мають довгі вуса чи бороду. Макаки — напівдеревні, напівназемні мавпи. У них оголені морда і вушні раковини, розвинуті міміка і жести. Павіани — великі тварини з подовженою мордою. Зустрічаються в гірській місцевості Африки, ведуть наземний спосіб життя. Живуть великими стадами з чіткою ієрархією.

Для людиноподібних мавп характерною ознакою є відсутність хвоста. Головний мозок розвинений добре, півкулі переднього мозку вкриті борознами та звивинами. У них широке оголене лице, невеликі вушні раковини, витягнуті губи, сильно розвинута міміка (особливо в шимпанзе). По землі ходять, спираючись на тильну сторону зігнутих пальців рук і на стопи ніг. Живляться переважно рослинною їжею. На ніч будують з гілок гнізда (зазвичай, у розвилках середньої частини дерев).

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.