При вирішенні п'ятьох головних задач центральний банк виконує три головні функції: регулюючу, контролюючу і інформаційно-дослідницьку

До регулюючої функції відноситься регулювання грошової маси в обігу. Це досягається шляхом скорочення або розширення готівкової та безготівкової емісії і проведення дисконтної політики, політики мінімальних резервів, відкритого ринку, валютної політики.

З регулюючою функцією тісно пов'язана контролююча функція. Вона включає визначення відповідності вимогам якісного складу банківської системи, тобто процедуру допуску кредитних інститутів на національний банківський ринок. Крім того, до неї відноситься розробка набору необхідних для кредитних інститутів економічних коефіцієнтів, норм і контроль за ними.

Всім центральним банкам властива також інформаційно-дослідницька функція. В багатьох країнах ця функція відзначена в законодавчому порядку. Центральний банк, маючи, аналізуючи і публікуючи об'єктивну інформацію про ситуацію в грошово-кредитній сфері, може оперативно реагувати на глобальні і локальні економічні процеси. Ця функція припускає також консультаційну діяльність.

Функції центральних банків найчастіше переплітаються, якщо цього потребує досягнення поставленої цілі або вирішення якої-небудь визначеної задачі.

Центральний банк займає перший рівень у банківській системі і покликаний регулювати її діяльність у межах прав, наданих йому законом. Тому він відповідає перед товариством за функціонування банківської системи в цілому.

На теперішній час функції центральних банків значно розширилися. Їх головними функціями є:

1) грошово-кредитне регулювання економіки;

2) емісія кредитних ресурсів;

3) контроль за діяльністю кредитних установ;

4) акумуляція і зберігання касових резервів інших кредитних установ;

5) кредитування комерційних банків (рефінансування);

6) кредитно-розрахункове обслуговування уряду;

7) зберігання офіційних золотовалютних резервів.

Головною функцією центральних банків є кредитне регулювання. Воно здійснюється адміністративними й економічними методами.

Адміністративні методи включають:

- установлення прямих обмежень на діяльність комерційних банків;

- проведення ревізії,

- видання інструкції;

- збір і узагальнення звітності і т.д.

Економічні методи припускають:

- визначення і регулювання норм обов'язкових резервів для комерційних банків і фінансово-кредитних установ

- процентну політику

- рефінансування комерційних банків

- керування золотовалютними резервами

- операції з цінними паперами на відкритому ринку

- регулювання експорту й імпорту капіталу.

Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного керування, юридичний статут, задачі і функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, законом «Про Національний банк України» і іншими законами України.

Структура Національного банку будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням. В систему НБУ входять:

- центральний апарат (м. Київ)

- філії (територіальні управління)

- розрахункові палати

- Банкнотно-монетний двір

- фабрика банкнотного паперу

- Державна скарбниця України

- Центральне сховище

- спеціалізовані підприємства, банківські навчальні заклади й інші структурні одиниці і підрозділи, необхідні для забезпечення діяльності НБУ.

НБУ має статутний капітал, який є державною власністю і складає 10 мільйонів гривень. Він є економічно самостійним органом, що здійснює витрати за рахунок власних прибутків у межах затвердженого кошторису.

Національний банк не відповідає по зобов'язанням органів державної влади, а органи державної влади не відповідають по зобов'язанням НБУ.

Одержання прибутку не є ціллю діяльності НБУ. Плановані прибутки і витрати відображаються в кошторисі його прибутків і витрат. НБУ за підсумками року у випадку перевищення кошторисних прибутків над витратами, затвердженими на поточний бюджетний рік, вносить у Державний бюджет України наступним за звітним роком позитивну різницю на покриття дефіциту бюджету, а перевищення витрат над прибутками відшкодовується за рахунок Державного бюджету України наступним за звітним.

Вищим органом управління НБУ є Рада НБУ, а органом управління - Правління НБУ. Рада НБУ складається з 14 членів, 7 із яких призначає Президент України шляхом прийняття відповідного указу. Засідання Ради проводяться не рідше одного разу в квартал, являючись повноважним лише при наявності не менш восьми його членів. Голова Ради НБУ і його заступники обираються Радою НБУ терміном на 3 роки.

Національний банк підзвітний Президенту України і Верховній Раді України в межах їхніх конституційних повноважень. Підзвітність означає:

- призначення на посаду і звільнення з посади Голови Національного банку Верховною Радою України за рекомендацією Президента України;

- призначення і звільнення від посад Президентом України половини складу Ради Національного банку;

- призначення і звільнення від посад Верховною радою України половини складу Ради Національного банку;

- звіт Голови Національного банку Верховній Раді України про діяльність Національного банку;

- надання президенту України двічі на рік інформації про стан грошово-кредитного ринку в державі.

НБУ і Кабінет Міністрів України проводять взаємні консультації з питань грошово-кредитної політики, розробки і здійснення загальнодержавної програми економічного і соціального розвитку.

НБУ забороняється надавати прямі кредити як у національній, так і в іноземній валюті на фінансування витрат Державного бюджету України.

Національному банку забороняється:

1) бути акціонером або учасником банків в інших підприємствах, установах;

2) здійснювати операції з нерухомістю, крім тих, що пов'язані з забезпеченням діяльності національного банку і його установ;

3) здійснювати торгову, виробничу, страхову й іншу діяльність, яка не відповідає функціям НБУ.

Відповідно до Конституції України головною функцією НБУ є забезпечення стабільності грошової одиниці України. У виконанні своєї головної функції НБУ сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, - цінової стабільності.

Національний банк України виконує такі функції:

1) визначає і проводить грошово-кредитну політику;

2) монопольно проводить емісію національної валюти України й організує її обертання;

3) виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування;

4) установлює для банків і інших фінансово-кредитних установ правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисти інформації, коштів і майна;

5) організує створення і методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації і статистики платіжного балансу;

6) визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками і фінансово-кредитними установами;

7) визначають напрямки розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює, координує і контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяльності і засобів захисту банківської інформації;

8) здійснює банківське регулювання і нагляд;

9) веде Реєстр банків, їх філій і представництв, валютних бірж і фінансово-кредитних установ, проводить ліцензування банківської діяльності й операцій у передбачених законом випадках;

10) складає платіжний баланс, проводить його аналіз і прогнозування;

11) являє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках і інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків;

12) здійснює відповідно до визначеного спеціальним законом повноваженнями валютне регулювання, визначає порядок проведення платежів в іноземній валюті, організує і здійснює валютний контроль за комерційними банками й іншими кредитними установами, які одержали ліцензію національного банку на проведення операцій з валютними цінностями;

13) забезпечує накопичення і зберігання золотовалютних резервів і проведення операцій із ними і банківськими металами;

14) аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових і валютних відношень;

15) організує інкасацію і перевезення банкнот, монет і інших цінностей, видає ліцензії на право інкасації і перевезення банкнот, монет і інших цінностей;

16) реалізує державну політику з питань захисту державних секретів у системі національного банку;

17) бере участь у підготовці кадрів для банківської системи;

18) здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом.

Національний банк для виконання покладених на нього функцій проводить такі операції:

1) надає кредити комерційним банкам і іншим фінансово-кредитним установам для підтримки ліквідності по ставці не нижче ставки рефінансування НБУ й у порядку, визначеному НБУ;

2) проводить дисконтні операції з векселями і чеками в порядку, передбаченому Законодавством України;

3) купує і продає на повторному ринку цінні папери в порядку, передбаченому Законодавством України;

4) відкриває власні кореспондентські рахунки і металеві рахунки в іноземних банках і веде рахунки банків-кореспондентів;

5) купує і продає валютні цінності з метою монетарного регулювання;

6) зберігає банківські метали, а також купує і продає банківські метали, дорогоцінні каміння й інші цінності, пам'ятні й інвестиційні монети з дорогоцінних металів на внутрішньому і зовнішньому ринках без квотування і ліцензування;

7) розміщує золотовалютні резерви самостійно або через банки, уповноважені їм на ведення валютних операцій, виконує операції з золотовалютними резервами України з банками, рейтинг яких по класифікації міжнародних рейтинговых агентств відповідає вимогам першокласних банків не нижче категорії А;

8) приймає на зберігання і в управління державні цінні папери й інші цінності;

9) видає гарантії і поручительства, відповідно до положення, затвердженого радою НБУ;

10) веде рахунки Державного казначейства України без оплати і нарахування процентів;

11) виконує операції по обслуговуванню державного боргу, пов'язані з розміщенням державних цінних паперів, їхнім погашенням і виплатою прибутку по ним;

12) веде особисті рахунки робітників НБУ;

13) веде рахунки міжнародних організацій;

14) здійснює явне стягнення засобів із рахунків своїх клієнтів відповідно до законодавства України за рішенням суду.

НБУ вправі проводити й інші операції, необхідні для забезпечення виконання своїх функцій.

Поиск по сайту: