Пустити все на самоплив

Чимало молодих людей у виборі життєвих орієнтирів, і у тому числі професії, сподіваються на випадок, фортуну, долю, звичайне везіння або просто звичне «а раптом».

Приблизно так свого часу вчинив засновник Третьяковської галереї Павло Третьяков. Мало хто знає, що син відомого купця і майбутній меценат спочатку відмовився від сімейного бізнесу. Сподіваючись на фортуну, він займався театральним мистецтвом – але у Павла Михайловича не було досвіду, потім конярством – де також зазнав невдачі. «А раптом мені повезе,» – розмірковував у своєму щоденнику Павло Третьяков.

І лише завдяки напуттю свого батька, який добре знав схильності нащадка, Павло разом з братом Сергієм зайнялися будівництвом папероткацьких фабрик, що дозволило обом братам здобути чималенькі капітали. Завдяки цьому Павло Третьяков зайнявся мистецтвом – тим заняттям, яке було йому найбільше до душі. А людство одержало унікальну колекцію картин, яку зараз можна побачити в Третьяковській галереї.

Схожа ситуація була і у Чарлі Чапліна – з 8 років хлопчик спробував безліч професій, сподіваючись, що йому пощастить і він доб'ється слави і успіху хоч у чомусь. Але ще його батько Чарльз Чаплін визначив, що у хлопчика є всі необхідні дані, щоб грати у театрі. Сам Чарлі, вже ставши відомим актором і коміком, розповідав у інтерв'ю: «Я сподівався на успіх, оскільки невибагливий і працелюбний, я чекав що мені пощастить у кар'єрі лісопильника, співака, фармацевта. І помилявся – моїм покликанням завжди були гумор і театр».

Крута вдача

Громадська думка, як це не парадоксально звучить, все-таки має значення для кожної окремо взятої особи. Тому хулігани, двієчники, пасивні особи, за загальноприйнятою думкою, мають щонайменші шанси досягти чогось у цьому житті. Безумовно, навчання і особистий розвиток відіграють значну роль у формуванні не тільки долі, але і майбутньої професії і, як наслідок, достатку. Втім, якщо на вас навісили ярлики і переконують, що нічого хорошого з вас не вийде, не зневіряйтеся.

Наприклад, Лі Джан Фан, в народі більш відомий, як Брюс Лі, був ще тим хуліганом, доки не зрозумів, що свою нестримну енергію можна направити в інше русло – у результаті, його ім'я стало відомим для багатьом фанатам і асоціюється виключно з кіношними трюками і битвами.

Не відзначався добродійністю і мільйонер Дональд Трамп, який вже не один десяток років будує хмарочоси Нью-Йорка. В дитинстві він був таким хуліганом, що батьки, не витримавши, віддали його на навчання до військової академії. За словами Трампа, саме там він зрозумів, що його агресивність і «важкість» у поєднанні з певними поняттями і здоровою конкуренцією здатні здобути капітали. Не варто ставити на собі хрест і через поганий атестат: найвідоміший приклад... Альберт Енштейн, який у школі вчився на двійки. У результаті – зміг створити власну теорію і стати всесвітньо відомим фізиком.

Яка професія найкраще вам підійде?

Перш ніж взятися за будь-яку справу, потрібно вміло вибрати професію. При усьому величезному розмаїтті людей, усіх їх можна розділити на екстравертів і інтровертів, на людей з високим та низьким нейротизмом. Ми пропонуємо вам довідатися, які професії вам найкраще можуть підійти. Уважно прочитайте визначення соціонічних типів.

До якого типу належите ви?

Екстраверт

- орієнтований на зовнішній світ, відкритий подіям;

- активний, ініціативний, схильний до ризику;

- відкрито висловлює свою думку;

- контактний, легко знайомиться і так само легко розлучається з людьми;

- співвідносить свої думки з думкою оточуючих;

- добре працює у колективі.

Інтроверт

- орієнтований на свій внутрішній світ і свої враження від зовнішніх факторів;

- часто важко входить у нові контакти, тому має вузьке коло друзів;

- прагне тиші, намагається захиститися від надлишку нової інформації;

- зовні спокійний, виглядає замисленим, переважно мовчазний;

- зазвичай не любить несподіванок;

- добре працює наодинці.

Проте не думайте, що бути екстравертом добре, а інтровертом погано. Екстраверти, наприклад, окрім сильних якостей, мають ще й слабкі. Це імпульсивність, поверховість у почуттях, розпорошеність. Інтроверти ж сильні тим, що мають наполегливість, вміють вдумливо працювати, глибокі у емоціях і роздумах.

Як ішлося вище, люди відрізняються ще й за якістю нейротизму. Ця риса забезпечує емоційну стійкість людини.

Люди з високим нейротизмом часто бувають запальними, нервовими, надміру вразливими, важко звикають до нової обстановки. Людина з низьким нейротизмом відрізняється врівноваженістю, стабільністю, великою самоповагою, стійкістю до стресових ситуацій.

Проте, як і у попередньому випадку, кожен із типів ("нестійких» чи «стійких") має плюси та мінуси. Люди з великим нейротизмом, зазвичай, тонкі, чуйні, схильні до співчуття. Їх можна порівняти зі скрипкою: на легкий дотик вони відповідають мелодійним звуком. Люди з низьким нейротизмом досить часто (звісно, не завжди) бувають «товстошкірими». Вони нагадують барабан: не відчувають натяків, їм потрібно говорити все прямо «в лоб». Але такі люди дуже працездатні, можуть вистояти у найскладнішій ситуації та не втратити самовладання.

Поиск по сайту: