5. Методика виявлення та оцінки комунікативних і організаторських здібностей школярів. 37
Помилки при виборі професії 42
Корисні Інтернет-посилання. 45
Яке місце займає профорієнтація у процесі пошуку роботи і побудови кар'єри?
Потреба у профорієнтаційних послугах не завжди видається очевидною, і тому школярі, наприклад, нерідко вважають, що бесіди про вибір професії, тести, які їм пропонують на позакласних уроках, – це просто даремне гаяння часу.
В той же час із наближенням випускних іспитів питання подальшої долі свого чада починає турбувати багатьох батьків.
Правда, дуже часто вибір відкладається, і в цій ситуації діти продовжують навчання в училищі, коледжі, ліцеї або інституті, разом з батьками гадаючи, що це і є професійний вибір, а у кращому випадку – вважаючи, що далі все залагодиться саме собою. Чи так це насправді? Наші дослідження свідчать про прямо протилежне.
Найчастіше звертаються по консультацію люди з вищою або незакінченою вищою освітою. Людина з дипломом ВНЗ свого часу не замислювалася по-справжньому про своє покликання, про професійну кар'єру, а відкладала всі ці питання «на потім», мовляв, спершу треба освіту одержати.
Вихід на реальний ринок праці зразу ж засвідчує, що було упущено за час навчання. Дуже часто каменем спотикання стає відсутність практичних навиків роботи за фахом і досвіду роботи в конкретній організації.
Традиційно вважається, що питання профорієнтації цікавлять тільки молодих людей, які роблять перші кроки на професійному терені. Це справедливо лише частково.
Серед тих, що звернулися по консультацію до психолога:
- 25,1% – це люди у віці від 18 до 23 років
- 19,6% – 24-29 років
- 37,6% – люди від 30 до 50 років.
Цифри говорять самі за себе. З віком змінюються кар'єрні установки, змінюються цінності, з часом іншим стає і сам ринок праці. Всі ці зміни вимагають нових підходів і адаптації особистості до нових умов.
Консультування з питань профорієнтації і планування кар'єри майже завжди є дуже індивідуальним і складним процесом.
Досить часто проблеми виникають не через нестачу інформованості, а через відсутність досвіду у пошуках роботи, проходження співбесід і загальної активності на ринку праці.
Хотілося б дати декілька загальних порад претендентам:
- Підготовка до професійної діяльності повинна супроводжуватися не тільки діагностикою інтелектуального і особистого потенціалу, але і накопиченням будь-якого практичного досвіду.
- Не варто боятися негативного досвіду працевлаштування. Пам'ятайте – це ваш здобуток.
- Плануйте свою кар'єру. Не обов'язково все буде так, як заплановано, але у будь-якому випадку ви бачитимете перспективу.
- Не соромтеся звертатися за допомогою до професіоналів, які допоможуть вам впоратися з вашою проблемою.
- Пам'ятайте, ринок праці – це живий організм, з часом він змінюється, тому успіху досягає той, хто підготовлений до цих змін.
Орієнтири для вибору професії
Здавалося б, що сама по собі профорієнтація не складна – ну що варто визначити свої власні якості, таланти і достоїнства? Але завжди знаходиться щось, що може ускладнити цей процес: психологічний тиск збоку, власний складний характер, брак грошей для отримання бажаної освіти. Втім, це зовсім не зашкодило великим людям увійти до історії. Бажаєте переконатися у схожості ваших клопотів з їхніми проблемами?
Скрутні матеріальні обставини
Скільки нарікань і докорів лунає з боку майбутніх спеціалістів, які не можуть обрати свою дорогу саме через фінансову скруту – про неможливість вибрати той або інший ВНЗ, престижнішу спеціальність, свій шлях у житті.
Тим часом, безліч знаменитих і популярних людей, історичних персонажів на початку свого шляху опинилися у такій самій ситуації, а у деяких випадках – ще й гіршій.
Так, знаменитий Аврам Лінкольн був з убогої сім'ї переселенців. Відвідувати школу хлопчику вдалося лише один рік – та й то завдяки напуттю мачухи. З дитинства його готували до професії коваля, але упертий Лінкольн сам вивчав юридичні науки. Відсутність початкової освіти майже не позначилася на талановитому хлопцеві – він самостійно заповнив цю прогалину, а свої вроджені якості поставив собі в плюси. Незабаром молодий чоловік вже працював у адвокатській конторі, поступово доріс до партнера адвоката, а потім розпочав власну виборчу кампанію. І, як відомо – не помилився.
В цьому плані схожа історія й іншої світової зірки – Софі Лорен. Маленька Софія Шиколлоне була настільки бідною, що сусіди твердили її матері: «Краще б дівчинка померла». Втім, оптимізму і завзятості їй було не позичати, і у 15 років юна дівчинка-підліток йде на неаполітанський конкурс краси, а звідти вже робить карколомну кар'єру кінозірки.
Вік
Ось вже справді – найпоширеніша причина, щоб змінити професію, або ж навпаки триматися за неї. Причому, це властиво, як молоді, так і людям старшим.
Людині притаманно шукати місце, де їй буде краще, а у виборі професії – ще й те, де вона зможе себе повністю реалізувати. І не варто тут нарікати на вік.
Яскравий приклад – Луї де Фюнес, який став актором тільки після 40 років. До цього віку він встиг побувати і рахівником, і комівояжером, і навіть чистильником взуття, але мрія про театр і кіно буквально переслідувала його. Великий комік не помилився – завдяки його нав'язливій ідеї світ одержав таких чудових персонажів, як жандарм з Сен-Тропе та інспектор Жюв.
На противагу де Фюнесу, не менш відомий Арістотель Онассіс розпочав свою кар'єру ще з 13 років, твердо вирішивши розбагатіти. Спочатку він займався торгівлею тютюном, потім почав робити кар'єру в суднобудуванні, а до 25 років став мільйонером.
Фізичні недоліки
З особистого досвіду можу сказати, що вони здатні стати справжньою трагедією при виборі професії і подальшому визначенні в житті, і навіть розбити мрію вщент. І все одно не варто здаватися і зневірятися, адже хто хоче – шукає можливості, а хто не хоче – завжди знайде причини.
Яскравий приклад: легендарний Костянтин Ціолковський – хімік, астроном, математик і механік – став глухим ще у 9 років. Саме це спонукало його перейти від дитячих забав до вивчення серйозних книг. У результаті суспільство одержало великого ученого і винахідника.
Але якщо винахідник ще може бути глухим, то повірте, що композитору з цим набагато складніше. Адже чудовий і дотепер популярний, класик Бетховен також був глухим.
Глухота спіткала його у 25 років, але це не зашкодило йому створити свою «Місячну сонату». Та і зараз фізичні недоліки або проблеми зі здоров'ям – зовсім не перешкода.
Між іншим, голлівудський красень актор Том Круз дотепер не може ні читати, ні писати – виною всьому захворювання дислексія, а актриса Холлі Беррі страждає на цукровий діабет.
Психологічний тиск
Дуже часто наші близькі завдають нам більше страждань під приводом того, що бажають нам добра. І професія у даному випадку не виняток. Мамам і татам, дідусям і бабусям, тіткам і дядькам весь час здається, що діти, онуки, племінники будуть краще влаштовані в житті, більш забезпечені, більш затребувані, якщо виберуть саме цю професію – прибуткову і легку, на їхню думку.
Людина все життя займається зовсім не тим, чим би вона хотіла займатися. Результати виявляються мінімальні – адже справа не до душі не приносить радості. Єдиний варіант тут – чинити опір.
Найяскравіший приклад протистояння – шоумен Леонід Якубович, мама якого з дитинства бачила сина гінекологом. Наперекір долі Леонід Аркадійович все-таки пробився на телебачення, від чого останнє тільки виграло.
Письменниця Джоан Роулінг за напуттям родичів обрала собі професію вчительки – дорослі з дитинства помітили за Джоан любов до дітей. Але незабаром вибраний шлях став обтяжувати жінку – хотілося більшого. Любов до дітей вилилася в інше русло – Джоан Роулінг стала найчитанішою дитячою письменницею в світі.