Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Дослідження залежності коефіцієнту вільної тепловіддачі від кута нахилу труби



Мета роботи

Відомо, що коефіцієнт тепловіддачі при вільній конвенції залежить від багатьох факторів, в тому числі від способу орієнтації тепловіддачі об’єкту в простір.

Метою даної лабораторії роботи є установлення залежності коефіцієнту вільної тепловіддачі від кута нахилу нагрітої труби, розташованої в атмосфері повітря.

Короткі теоретичні положення

Визначення величини теплового потоку, названого конвективним теплообміном, розраховується по формулі

де α – коефіцієнт тепловіддачі, Вт/(м2 К);

F – площа тепловипромінюючої поверхні, м2;

∆Т – температурний напір, К.

Формула (4.1) є математичним виразом гіпотези про пропорціональність теплового потоку температурному напору. Складність використання цієї простої на вигляд формули для практичних розрахунків полягає в труднощах визначення точного значення коефіцієнту тепловіддачі α, який залежить від значного числа факторів.

Основним способом визначення коефіцієнта тепловіддачі є експеримент. В цій лабораторній роботі використовується один із найбільше простих способів визначення інтегрального значення коефіцієнта тепловіддачі, суть якого полягає в наступному. Всередині тонкостінної високотеплопровідної туби знаходиться електричний нагрівач, який має визначену теплову потужність Q. Після вмикання в мережу нагрівача домагаються стаціонарного температурного поля системи. Вимірявши температуру поверхні труби Т1 і навколишнього повітря Т2, визначаємо коефіцієнт тепловіддачі по співвідношенню

Опис дослідної установки

Дослідна установка складається із наступних частин:

1 – 7 – термопари, які слугують для виміряння температури поверхні труби;

8 – тонкостінна алюмінієва труба (діаметр Д = 0,070 м, робоча довжина ℓ = 1,750 м);

9 – електричний нагрівач;

10 – вимикач;

11 – мілівольтметр (градуіровка ХА);

12 – лічильник електроенергії;

13 – перемикач термопар;

14 – автотрансформатор.

Порядок виконання роботи

Ø встановлюють дослідну трубу в горизонтальне положення;

Ø вимикачем 10 подається електроенергія на нагрівач;

Ø по досягненню стаціонарного теплового стану нагрітої труби (стан, коли температура її поверхні остається сталою) мілівольтметром 13 визначають температуру в 7 точках поверхні труби (термопари 1 – 7);

Ø визначають витрату електроенергії протягом 10 – 12 хв. (по


 

 

 

                   
   
     
   
       
 
 
 
 
           
   
 
 
 
   
 
   
 
   
 
   
 
   
 
   
 
   
 
   
 
   
 
   
 
   
 
   
 
   
1 2 3 4 5 6 7

 


 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.