ІІ Організаційно - методична робота

1) Приймати активну участь в оформленні своєї зорової групи, дитячого садка, та кабінету дефектолога

2) Надавати консультативну допомогу вихователям групи у підборі наочних посібників, комплектуванні групи

3) Систематично підвищувати свою майстерність. Знайомитися з новинками науково-педагогічної та методичної літератури з дефектології, приймати активну участь у семінарах та засіданнях методичного об'єднання тифлопедагогів, педрадах

4) Проводити бесіди лекції консультації по організації охорони зору дітей та спеціальній методиці проведення навчальних та індивідуальних занять для вихователів спец групи

5) Постійно підтримувати тісний контакт з лікарем-офтальмологом і медсестрою-ортоптисткою, вихователями групи

ІІІ Робота з батьками

1) Разом з вихователями проводити батьківські збори. Знайомити батьків з умовами перебування дитини у спецгрупі, організацією навчально-виховної та корекційно-відновлювальної роботи

2) Проводити бесіди лекції, таконсультації для батьків з питань зорових
відхилень, їх корекції та особливостей психофізичного розвитку дітей

3) Періодично ознайомлювати батьків з результатами індивідуальних успіхів їх дітей у навчанні вихованні та лікуванні.

Книга обліку дітей

спеціалізованої зорової

групи ……віку

Індивідуальна картка розвитку дитини

……....(вікова) група

1. Прізвище та ім'я.

2. Дата народження.

3. Домашня адреса.

4. Склад сім'ї.

5. Домашні умови виховання

6. Якими хворобами хворіла дитина.

7. Зоровий діагноз.

8. Коли дитина зачислена до спеціальної групи.

9. Загальний анамнез:

а) від якої вагітності, пологів;

б) характер вагітності;

в) характер пологів;

г) вага і зріст при народженні;

д) вигодовування до 12 місяців (його характер).

Висновок....

10.Ранній психомоторний розвиток:

а) коли стала утримувати голову (1,5 м);

б) коли самостійно дитина сідала (6 - 8 м); пішла (12м);

в) коли з'явився перший зуб (6 - 10м);

г) характер поведінки дитини до року.
11.Мовленнєвий анамнез:

а) гуління (1 – 3 м); лепетання (6 - 8м); перші слова (12м);

перші вислов­лювання (2 р.) - час їх появи і характер;

б) як проходив розвиток мовлення (стрибково, поступово, з перервами);

в) чи були порушення мовлення, які, вякому віці;

г) мовлення дитини на даний час.
12.Висновки спеціалістів;

а) психоневролог –

б) окуліст –

в) отоларинголог –

г) педіатр –

Психолого – педагогічне обстеження

(заповнюється 2 рази на рік: з 1 по 15 вересня і з 1 по 15 червня).

1. Розвиток предметних дій:

а) утилітарні (самообслуговування);

б) дії з предметами (посуд, іграшки);

в) конструктивний праксис (складання, будування, малювання);

г) оцінюючий характер дій (творчість, охайність, самооцінка).

2. Рівень розвитку сенсорних еталонів:

а) колір - (називання, впізнавання, співвіднесення, диференціація, фіксація

по насиченості, виділення з оточуючого);

б) форма - (впізнавання, називання, співвіднесення, виділення з оточуючого,

локалізація, диференціація близьких форм);

в) величина - (співвідношення, словесне позначення, величини, розкладання

по зростаючій і назад);

3. Розвиток просторового сприйняття і орієнтування:

а) оцінка відстані у великому просторі (від себе; від предмета)

б) оцінка взаємного положення предметів у просторі (за допомогою

прислівників);

в) орієнтування в малому і великому просторі (ліво - право).

4. Предметне сприйняття:

а) цілісність, диференціювання, виділення окремих ознак;

б) здатність до послідовного опису.

5. Аналітико-синтетична діяльність:

а) складання цілого з частин (за зразком, зі слів, з допомогою, самостійно,

по пам'яті).

6. Уявлення

7. Мовленнєва карта

Книга взаємозв’язку між

дефектологом і вихователем групи

Примітка: Завдання даються, виходячи з рівня засвоєння дитиною теми та дидактичних ігор, що знаходяться в корекційних зонах у групах.

Даються також завдання в індивідуальних зошитах з корекційної роботи.

Графік

роботи тифлопедагога

на……. - ………навчальний рік

9.00 - 9.15 - індивідуальні заняття в процесі виконання режимних моментів

(1-2 заняття) .

9.15 - 10.00 допомога в проведенні групових занять навчального характеру

(1 заняття)

10.00 - 11.00 - підгрупові занятті з метою корекції зору (3 - 4 заняття)

11.00 - 12.00 - індивідуальні заняття з метою виправлення та попередження

відхилень у розвитку (2-3 заняття)

12.00- 13.00 - індивідуальні заняття в процесі виконання режимних моментів

(1-2 заняття).

Всього: 10 занять.

Завідуюча дитсадком: /підпис/ М.П.

Організація корекційно-компенсаторної роботи тифлопедагога

Проведення корекційних занять по розвитку зорового сприйняття, орієнтуванню в просторі, виправленню недоліків мовленнєвого розвитку та по суспільно-побутовому орієнтуванню здійснюється з урахуванням особливостей розвитку дітей, що мають зорові вади.

Корекційні - заняття проводяться дефектологом відповідно до навчального плану і програми в формі індивідуальних та підгрупових занять.

Нижче подані типи, основні принципи побудови та проведення корекційних занять тифлопедагога.

І. Типи корекційних занять

ФПУ.

1.Називання

2.Сприйняття об'єкта в цілому

3.Виділення частин

4.Виділення ознак

5.Узагальнення в понятті

6.Класифікація, диференціація

7.Розвиток зорових функцій

ФСЕ.

1. Впізнавання і називання.

2. Закріплення основних ознак (частини тіла, призначення).

3. Робота з формою.

4. Робота з величиною.

5. Робота з кольором.

6.Розвиток зорових функцій згідно теми з елементами сенсорики.

ОВТ

1. Впізнання і називання

2. Орієнтування в малому просторі

3. Орієнтування в великому просторі

4. Орієнтування по карті-схемі

5. Орієнтування по клітинці

6. Розвиток зорових функцій з елементами орієнтування

ССЗ

1. Загальне сприйняття всієї картини (обведи очима всю картину)

2.Детальне розглядання:

а) що знаходиться на І, II, III планах;

б) дійові особи (про кого ця картина ?);

в) місце розташування персонажів (хто де знаходиться? Як взнав?);

г) час дії (в яку пору дня, року це відбувається? Як дізнався?);

д) визначення самої дії (що сталося? Чому так думаєш?);

е) настрої, жести, пози та інші ознаки.

3.Відтворення розглянутого (робота над послідовним описом або пам'яттю, увагою, мімікою, позою, сенсорикою, орієнтуванням з елементами розвитку зорових функцій).

СМПД

1. Виявлення рівня

2. Знайомство з емоційними настроями та їх проявами.

3. Навчання правильному розумінню міміки, жесту, пози:

а)на рівні сприйняття;

б) імітація, моделювання;

в) використання сформованих умінь та прийомів на навчальному ма­теріалі

або в грі;

г) використання прийомів та умінь в спілкуванні з іншими людьми.

4. Автоматизація.

Рекомендації по побудові

корекційних занять

1. Починати заняття необхідно із зорової гімнастики та розслаблення, а також

звернути увагу на поставу дітей (положення ніг, рук, голови, спини).

2.Будувати заняття потрібно поступово ускладнюючи завдання (від простого до складного).

3.Чергувати завдання так, щоб діти спрямовували погляд то в далину, то на близьку відстань (1 демонстраційне завдання, 1 індивідуальне; або 1 де­монстраційне і 2 індивідуальних);

4.Закінчувати заняття бажано роботою на розвиток дрібної моторики та зорових функцій (ціле з частини, малювання по крапках, по пересічному ко­нтуру, обводки, трафарети, розфарбовування і т.д.).

5. Після першої половини заняття необхідно провести фізкультхвилинку (бажано по темі, що вивчається; та зорову гімнастику)

6. Кількість завдань на корекційному занятті залежить від віку дітей:

молодша група - 3 - 4 завдання (10 - 15 хв.)

середня група - 4 - 5 завдань (15 - 20 хв.)

старша група - 5 - 6 завдань (20 - 25 хв.)

підготовча група - 6-7 завдань (25 - 30 хв.).

7. В кінці заняття необхідно провести підсумок (що сподобалось дітям), та оцінити діяльність дітей у старших групах (хто як працював).

Особливості логопедичної роботи

при порушенні зору

Розлади мовлення сліпих і слабозорих дітей є складним дефектом, в якому простежуються певні зв'язки і взаємодія мовленнєвої та зорової недостатності.

Виділяють чотири рівні сформованості мовлення у цієї категорії дітей.

ПЕРШИЙ РІВЕНЬ

Відзначаються поодинокі порушення звуковимови, що не дозволяє даний рівень розглядати як мовленнєву норму.

ДРУГИЙ РІВЕНЬ

Активний словник обмежений, допускаються помилки в співвіднесеності слова та образу предмета, у вживанні узагальнюючих понять, граматичних категорій, а також у складанні речень і розгорнутих оповідань.

Порушення звуковимови у дітей цього рівня виражаються у різних видах сигматизму, ротацизму, ламбдацизму, парасигматизму, параротацизму, параламбдацизму. Відзначається також недостатня сформованість слухової диференціації звуків і фонематичних уявлень. Фонематичний аналіз не сформований.

ТРЕТІЙ РІВЕНЬ

Експресивне мовлення відзначається бідністю словника. На низькому рівні знаходиться співвіднесеність слова та образу предмета і знання узагальнюючих понять. Зв'язне мовлення аграмматічне, складається з перерахувань і одно-двухслівних речень. Немає розгорнутих оповідань. Множинні порушення звуковимови. Недостатньо сформована слухова диференціація звуків. На низькому рівні знаходиться формування фонематичного аналізу та синтезу.

ЧЕТВЕРТИЙ РІВЕНЬ

Експресивне мовлення вкрай обмежене, є значні порушення в співвіднесеності

слова - образу предмета і узагальнюючих понять. Зв’язне мовлення складається з окремих слів. Відзначається ехолалія. З завданнями, спрямованими на виявлення якісного боку граматичного ладу мовлення, діти не справляються, не виконують вони і завдання на слухову диференціацію звуків. Відзначається повна не сформованість процесів фонематичного аналізу і синтезу.

Поиск по сайту: