Робота з музичним керівником

Підвищення кваліфікаційного рівня

Поповнення логопедичного кабінету

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

.

Книга обліку (руху) дітей

Карта мовленнєвого розвитку

(укладач – Л.О.Федорович)

Орієнтовний індивідуальний план корекційної роботи

1. Розвивати рухливість артикуляційного апарату.

2. Розвивати фонематичне сприймання, слухову увагу, вміння чути себе.

3. Розвивати координацію рухів, дрібну моторику.

4. Розвивати вci психічні процеси.

5. Усунути вади звуковимови:

- поставити звуки (вказати які);

- провести диференціацію звуків (вказати яких);

- автоматизувати поставлені звуки у складах(прямих, обернених, із збігом приголосних);

- автоматизувати звуки у словах (з прямими, оберненими складами, із збігом приголосних);

- автоматизувати поставлені звуки у реченнях, зв'язному тексті.

6. Підготувати до звукового аналізу слів.
Вчити:

- визначити місце звука в слові (на початку, в кінці, в середині слова);

- визначити кількість складів, виділити наголошений склад;

- розрізняти слова, подібні за звучанням;

- розрізняти слова з парними звуками;

- розрізняти слова у фразі;

- запам'ятовувати i відтворювати ряд слів.

7. Збагачувати словниковий запас:

- розширити, уточнити словник (вказати який);

- навчити вживати узагальнюючі поняття (вказати які);

- вправляти у встановленні причино - наслідкових зв'язків, у класифікації, вилученні зайвого предмета;

- навчити вимовляти слова складної структури.

8. Формувати граматичну будову слова:

- навчити дотримуватись порядку слів у реченні;

- вправляти у вживанні збірних іменників;

- навчити правильно чергувати звуки в основі при відмінюванні іменників, дієслів;

- навчити правильно користуватись сполучниками та сполученими словами у складнопідрядних реченнях.

9. Розвивати зв'язне мовлення.

10. Навчити контролювати своє мовлення.

Зміст

Вступ

Методика роботи з логопедичною карткою

Блок І. Вивчення анамнезу і мовленнєвого розвитку в ранньому віці

1.1. Анкетні дані дитини

1.2. Консультації фахівців

1.3. Анамнез розвитку дитини

1.4. Ранній психомоторний і мовленнєвий розвиток дитини

Блок II. Обстеження психічного розвитку та інтелекту

2.1. Психологічне обстеження

Блок ІІІ. Обстеження немовленнєвих функцій дитини

3.1. Дослідження сприймання

3.2. Дослідження праксису

3.3. Дослідження моторики

3.4. Будова й рухливість артикуляційного апарату

3.5. Стан дихальної, голосової та динамічної сторони мовлення

Блок IV. Обстеження мовленнєвих функцій дитини

4.1. Стан звукової сторони мовлення

4.2. Стан лексики і граматичної будови мовлення

Висновок логопеда

Додатки

Пояснювальна записка

Своєчасно сформована мовленнєва компетентність у дошкільному віці є однією зі складових цілісної особистості дитини. Мовленнєва особистість характеризується здатністю виконувати мовленнєві дії, займатися мовленнєвою діяльністю, а саме: слухати й розуміти, говорити і читати. Базовий компонент дошкільної освіти перед­бачає переорієнтацію підготовки дітей до школи від суто навчального до соціально-розвиваючого процесу, що забезпечує вміння діяти, спілкуватися й жити у швидко змінюваних сучасних умовах.

У зв'язку з цим правильне мовлення дуже важливе для дітей 3-6 років, оскільки дитина оволодіває словом у першу чергу з метою ефективного спілкування з навко­лишнім світом. Загальномовленнєва підготовка починається від народження і здійс­нюється впродовж усього дошкільного дитинства аж до вступу до школи і передба­чає формування первинних вимовних умінь і навичок, адекватне користування мов­ленням у конкретних ситуаціях, застосування мовних і позамовних засобів виразнос­ті для висловлювання власних думок, бажань і прохань. Ідучи до школи, дитина має загалом опанувати рідну мову, засвоїти її літературні норми, культуру усного мов­лення і спілкування.

З практичного погляду останній етап нормального формування первинних вимо­вних умінь і навичок дитини — це вік від 5 до 6 року життя. Проте з тих чи інших причин своєчасне і правильне протікання процесу мовленнєвого розвитку дитини може бути порушене, що зумовлює окремі його недоліки та можливі труднощі у по­дальшому оволодінні письмом і читанням. Тому важливо турбуватися про правильне формування дитячого мовлення та своєчасно попереджувати і виправляти його від­хилення від загальноприйнятих норм. Завжди буде доцільним звернення до фахівця з корекції мовлення — логопеда. При усуненні мовленнєвих порушень необхідно враховувати сукупність етіологічних чинників, механізм і структуру мовленнєвого дефекту, співвідношення первинного і вторинного у природі порушення розвитку ди­тини, вікові та індивідуальні її особливості. Тому організації логопедичної корекції передує діагностування стану мовлення у дітей. Логопедична карта обстеження ди­тини дошкільного віку з порушеннями мовлення допоможе дотримуватися у практи­чній роботі принципів системності й послідовності в процесі обстеження немовленнєвих і мовленнєвих процесів, експресивного й імпресивного мовлення, та простежи­ти динаміку ефективності логопедичного впливу.

Методичні рекомендації призначені для практичного використання логопедами та студентами, які навчаються за спеціальністю "Логопедія".

Поиск по сайту: