Віншування - різдвяне вітання у віршованій формі, в народі – другий палазник. Хлопчики-віншувальники відіграють роль палазників. Вони сповіщають господаря про народження Ісуса Христа і зичать родині всіляких гараздів. На Тернопільщині звичай Віншування дуже поширений. Для прикладу – зі словами: "Віншую вас з Різдвом Христовим на добру долю і щасливий вік, щоб вам жилося ліпше, як торік. Христос рождається!"
З Новим Роком Вас вітаєм,
Ласки Божої бажаєм!
Море втіхи від людей
Зизку від усіх ідей!
Добрих друзів для вечері
Для гостей – широкі двері.
Щоб, було що в чарку влити,
І чим смачно закусити.
Достатку любові, щастя, добра,
Щоб в житті лише радість була,
Здоров’я і радість хай прибувають,
Бадьорість і радість повік не зникають!
*
З Новим Роком, в добрий час
Дід Мороз іде до нас.
І до тебе завітає
З тим, що серце забажає,
Принесе тобі у хату
Щастя й радості багато,
Подарунків повний міх
Покладе на твій поріг!
*
Щастя, радості, мрій, удачі,
Здоров’я, бо в ньому суть життя.
А все решту й купимо на додачу,
Що у валютному банку дають!
*
Щастя, достатку любові, добра,
Щоб завжди в житті тільки радість була!
*
Кожен рік – це нове, чисте, мов кришталь,
То ж нехай новий Рік і кожен початок
Справи любої буде світлим і чистим,
Переповненим келихом здоров’я,
Жінкам – чарівністю,
Мужам – багатством,
В оселях радістю і щастям,
Молодим – передзвоном весільних келихів,
Батькам – сліз радості від здійснення мрій дітей
Дзвінкого сміху дітей та онуків!
*
Сію, сію, посіваю, з Новим роком вас вітаю
І віншую Вас усіх!
Що у Господа просите – хай Він благословить.
Здоров’я і втіхи – повнії міхи,
Доброї долі, визнання у світі,
Не журби, а забави, не упадку – тільки слави!
Жичу щиро в цій годині всіх гараздів у кожній родині!
З Новим роком! На многії літа! Христос рождається!
*
О, діти, діти, Ангели мої
Я Вам щасливу зичу долю !
Нехай з Вами будуть здоров’я,
Радість і Божая ласка
Тоді і життя буде, як добрая казка.
*
П. Лежак
ХРИСТОС СЯ РОЖДАЄ
Вже Різдвяні свята дідух розстелили,
Бо пречиста Діва Сина породила.
Коляда у хату відчиняє двері,
Кутю з медом мати ставить до вечері.
І рум’янець хліба ще кладе на сіно,
Хусточкою неба обтира сльозину.
Засвітила свічку – в серці заясніло,
І Різдвяна нічка до стола присіла.
Проскурку розклала і дала малечі,
Коляда вквітчала щедро Святий Вечір.
Ненька зі сльозами радість розливає,
Перед образами Господа благає.
Боже наш єдиний, молимось до тебе:
Пошли ласку з неба, щоб іще вродилась
Та щаслива днина, і нами гордилась
Наша Україна!
Коляда світ будить, зірка цвітом сяє,
Славлять Бога люди.
Христос ся Рождає!
* * дальше переносити!
!!!
Наше слово. – Варшава, 1999. -17 січня. Богдан Стельмах
Засівали зірниченьки (Щедрий вечір! Добрий рік!)
Щоб зимових місяченьків та й ніхто не врік,
Щоб зимові місяці усі троє – молодці:
День і ніч біліли, снігом землю гріли.
Засівали зірниченьки (Щедрий вечір! Добрий рік!)
Щоб весняних місяченьків та й ніхто не врік,
Щоб весняні місяці усі троє – молодці:
Цвітом зацвітали, землю прикрашали.
Засівали зірниченьки (Щедрий вечір! Добрий рік!)
Щоби літніх місяченьків та й ніхто не врік,
Щоб ті літні місяці усі троє – молодці:
Пшеницями зріли, хлібом багатіли.
Засівали зірниченьки (Щедрий вечір! Добрий рік!)
Щоб осінніх місяченьків та й ніхто не врік,
Щоб осінні місяці усі троє – молодці:
Багатіли врожаями, повнили світ дарами.
* * *
Щедро, щедро ми щедруєм,
Всю родину ми віншуєм,
Щоб в дворі росло “щаст-зілля”,
Кожен рік було весілля!
Щоб співали рано півні,
Щоб велися в хаті гривні ...
Діточки були кмітливі
До науки і до ниви.
Вийдіть, пане, до порога,
Дайте грошей хоч по-троху
А ви, панно, поспішайте,
Любих діток пригощайте.
* * *
Від о.м. В.Якубишина
Сію, сію, посіваю,
З Новим роком Вас благословляю.
Сію дитині в серденько Божую ласку
Сійся-родися ніжне “будь-ласка”,
Вдячна подяка та щире “пробач, коли ласка”,
Слово у серці, мов зернятко у ниві.
Доброго ранку, Божої днини,-
Радість даруй, всім на Божому світі, дитятко!
Благослови, Боже у ясну годину
Кожну родину і кожну дитину!
Мова барвиста, мова багата,
Рідна і тепла, як батьківська хата
Нехай у житті тобі Бог помагає,
А Матінка Божа хай оберігає.
Христос ся рождає!
* * *
Від о. м. І.Сивака
Вифлеємська зірка сяє промінням
Ювілею Святого Ісуса Христа,
В двотисячнім славнім величним вітанням
Всміхаються нам голубі небеса.
Ангел Господень ще раз промовляє:
“Не бійтесь, Цар слави до Вас завітав,
Не в біднім вертепі, а в кожній людині
І бідний й богатий Христа щоб пізнав”.
Найперше вітаймо Христа в своїм серці
І дари чудесні Йому піднесім.
Любов нашу щиру і єдність у вірі
До ясел Святих в ювілей принесім.
* * *
Свобода. – 1991.- 17 грудня.
... Відшуміли розспівані, розколядовані Різдвяні свята. Ще стоїть красуня ялинка, роняючи помаленько запашні голочки. Спалили дідуха. Вимолотили пшеничного “діда” з кутка. Треба було великої хитрості, щоб узяти хоч жменьку тої пшениці - на Новий рік! (Старші нібито боронили брати те зерно - його мала поїсти божа пташина).
Але завжди діти якось брали хоч кілька зернят. Ця пшеничка мала принести здоров'я і щастя всім, кого посівали.
Одразу по святах наводили нові порядки, готувалися до Нового року та Йордану. Хай Бог боронить залишити щось брудне, якесь сміття із старого року в Новий! Це була дуже погана прикмета, мовляв, будете брудні цілий рік. Будете слабувати. Тому господині прали, мили, чистили, вимітали... Діти прочищали стежки в снігу — щоб легко було йти, щоб Новий рік не проминув жодної хати.
Який він, цей Новий рік? Ніхто не знав. Але він приходив — і ніс з собою надіюнакраще. І всі його чекали...
Вечір перед Новим роком — Маланчин Вечір. Перші вечорниці з танцями після Пилипівки.
Вечорниці справляли різні. У селах — в хатах-читальнях, при троїстих музиках. Танцювала молодь в своїх вишиванках. Це була «Маланка».
Власноруч виготовляли нехитрі маски. Розігрували короткі гумористичні сценки. Часто виготовляли ляльки, що якимось способом рухалися і говорили.
У містах відбувалися великі бали-маскаради, для прикладу, в Тернополі – в “Українській бесіді”, Союзі українок, «Соколі», «Лузі», «Зорі». Різноманітні костюми – дуже цікаві. Але віночком тих балів був вальс «котильйон» («білий» вальс). Котильйон – це зроблені власноруч з шовку і бісеру невелика квітка, метелик, скрипка, гітара, якір, лук, сонце, місяць..., їх виготовляли найчастіше самі або купували тут же, на виставкі-продажу. Прибуток з вечорниць ішов; як правило, на якусь благодійну справу.
Потім виходила молодь на срібні від снігу дороги і під ясними зорями зустрічала Новий рік, А рано-ранесенько - у мороз чи сніговій - треба йти посівати...
Вранці посівали діти. Найгірше було дівчаткам, бо першим до хати повинен прийти хлопець - на щастя. Щоб не образити господарів, треба було добре спостерігати: чи був уже в хаті хлопець - аж тоді вже йти.
Христос Рождається!
На щастя! На здоров'я!
І на той Новий рік
Щобись те були здорові,
Щасливі і веселі -
Як в небі ангели:
І ви, бабуню, і ви, дідуню,
І ви, тітко, і ви, дядьку,
І вся ваша родина!
І сиплеться, сиплеться золотиста пшениця, в якій – щаслива зернина свят-вечірнього «діда». І такі щирі, правдиві ті