 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Методика «Як ти вчиниш?»Стр 1 из 2Следующая ⇒
Дослідження емпатійності. Методики застосовувались паралельно в другому та четвертому класах з метою співставлення результатів та виявлення тенденцій розвитку емпатії школярів в процесі їх дослідження. Молодшим школярам була запропоновано методика „Незавершені речення". Методика проективного типу, яка має пошуковий характер і не претендує на діагностичну точність тексту. Доказом її валідності може бути співпадання експериментальних даних з характеристиками учням, отриманими від учителів, а також з результатами спостережень за учнями. Діагностичний матеріал представлено послідовністю із 15 пунктів, де кожен - це початок речення. Досліджувані отримували по карточці із стимульним матеріалом і повинні були завершити речення, фіксуючи свій варіант відповіді на карточці на місці відповідного пропуску. (Даємо методику).
Ця методика дозволяє визначити наявність чи відсутність емпатійних орієнтацій та способів поведінки у молодших школярів (2 -й і 4-й клас), стосовно людей різних вікових груп (старших, однолітків, молодших за віком), стосовно тварин і рослин, а також дозволяє визначити характер емпатійних орієнтацій як пасивних чи дійових, власне емпатійних, антиемпатійних чи індиферентних і поведінки учнів: стійкої чи нестійкої та виявити важливість -неважливість емпатії, на думку досліджуваних, як однієї з якостей людини. При цьому ми розуміємо, що будь - яка методика, навіть проективна, може лише більше чи менше адекватно відобразити сутність складного й багатоманітного у своїх проявах психологічного явища емпатії. Дослідження за цією методикою проводилось у 2-х та 4-х класах школи І ступеня. Результати піддавались якісному аналізу І підрахунку кількості закінчень речень, що свідчать про наявність емпатійності певної модальності (позитивної чи негативної) у досліджуваних, та порівнювались для виявлення різниці між класами. Методика «Як ти вчиниш?» Дана методика включає в себе 5 простих ситуацій про можливий факт із власної дійсності чи випадок із життя іншої людини (в даному випадку однокласника). Ситуація 1. Над дорогою починає засихати нещодавно посаджене молоденьке деревце. Як ти вчиниш? Ситуація 2. Ти знайшов птаха з пораненим крилом. Як ти вчиниш? Ситуація 3. Коли ти бачиш, що людина чимось засмучена, плаче і ніяк не може заспокоїтись. Як ти вчиниш? Ситуація4. Однокласник кинув у калюжу камінь і обляпав брудом твого товариша. Як ти вчиниш? Ситуація 5. Однокласник кинув у калюжу камінь і обляпав брудом тебе. Перед початком роботи школярам повідомляють, що від них чекають короткої письмової відповіді на запитання до описаних у розданих їм бланках ситуаціях. Таким чином, за допомогою відповідей учнів можна отримати Інформацію про особливості ставлення дитини до інших людей, однолітків, тварин, рослин, про місце і вид (пасивна чи дійова) емпатійності у цьому ставленні та ступінь моральності (стійкість) у дитини взагалі. Запропонована нами методика дозволяє виявити місце емпатійності у ставленні досліджуваного до навколишнього світу, дає ключ до розуміння того, як можна корегувати розвиток особистості дитини в цілому. Аналіз результатів.В загальному вигляді кожну відповідь дитини можна віднести до одного із 3-х типів емпатійного реагування на запропоновану ситуацію: 1. активний — дійове власне емпатійно чи антиемпатійне ставлення до ситуації (втручання у формі допомоги, захисту, лікування, залучення до пошуку виходу із ситуації дорослих, протесту; 2. пасивний — пасивне власне емпатійно чи антиемпатійне ставлення до ситуації, яке відображається без дійового власного втручання у ситуацію; 3. індиферентний - відсутність у досліджуваного позитивних чи негативних емоційних переживань з приводу описаних ситуацій (відповіді типу «мені байдуже», «пройду мимо», «не зверну уваги»). Проте висновки, отримані на основі застосування цієї методики, слід розглядати як вірогідні, евристичні, які можуть бути використані лише у сукупності з іншими даними, експериментально-психологічними, клінічними, просто фактичними (знання фактів минулого і сучасного життя досліджуваного).
Поиск по сайту: |