Електроенергетика — базова галузь економіки України. Вона одна з найстарших у країні. Виробництво електроенергії ґрунтується на спалюванні вугілля, мазуту, природного газу, використанні атомної енергії, енергії води та Сонця.
Виробництво електроенергії в Україні[1][2]:
ТЕС,ТЕЦ
ГЕС, ГАЕС
АЕС
та
ВВП України за ПКС
Зміст
[сховати]
1 Загальна характеристика
2 Обсяги виробництва
3 Обсяги споживання електроенергії ОЕС України
4 Карт-схема електроенергетики України
4.1 Таблиця електростанцій фактичною потужністю більше 20 МВт
5 Експорт
6 Примітки
7 Див. також
[ред.] Загальна характеристика
Найбільші ТЕС розташовані в Донбасі (Вуглегірська, Старобешівська, Миронівська, Курахівська й ін.), на Придніпров'ї (Придніпровська, Криворізька), у Харківській (Зміївська), Київській (Трипільська), Івано-Франківській (Бурштинська), Львівській (Добротвірська) областях, у Запоріжжі, Одесі й ін. Більшість цих електростанцій виробляє й тепло (ТЕЦ).
В розвитку гідроенергетики особливе значення у ХХ ст. відіграв каскад ГЕС на Дніпрі: Дніпрогес, Каховська, Дніпродзержинська, Кременчуцька, Київська, Канівська. Побудовані ГЕС на Дністрі (Дністровська), Росі, у Закарпатській області (Теребле-Ріцька).
В останні десятиріччя швидкими темпами розвивалася атомна енергетика. Працюють Південноукраїнська, Рівненська, Хмельницька, Запорізька АЕС.
Південні райони країни значно гірше забезпечені електроенергією власного виробництва, ніж Донбас, Придніпров'я, центр країни.
Понад 47 % електроенергії в Україні дають АЕС (Рівненська, Запорізька, Південно-Українська та Хмельницька). ТЕС є основними станціями, що забезпечують електричною енергією в напівпікові та, разом з ГЕС та ГАЕС, у пікові години[3].
Власні паливні ресурси станом на 2010 рік забезпечують лише 67 % потреб України[1], решта імпортується (т.ч. з Росії і Туркменістану, Азербайджану).
У 2001 р. структура споживання електроенергії та палива (135,8 млрд кВт·год.): вугілля та продукти його переробки — 64,2 млн т; природний газ — 65,8 млрд куб.м; нафта і газовий конденсат — 16,9 млн т.
Станом на 2006 рік технічне становище електроенергетики незадовільне: необхідна модернізація устаткування та впровадження нових ресурсозберігаючих технологій, розробка альтернативних джерел електроенергії (сонячні, вітряні, геотермальні електростанції).
[ред.] Обсяги виробництва
За 2010 рік обсяг виробництва електричної енергії електростанціями, які входять до ОЕС України, досяг 187,9 млрд кВт∙г.[4]
У 1999 вироблено 172,1 млрд. кВт·год, 2000 р. — 171 млрд. кВт·год електроенергії. Більшу її частину (49,6 %) виробляють ТЕС, АЕС виробляють 42 %, ГЕС — близько 8,4 %.
[ред.] Обсяги споживання електроенергії ОЕС України
За 2010 рік обсяг споживання (нетто) електричної енергії ОЕС України склав 147,5 млрд кВт∙г.[5]
Основними споживачами електроенергії (дані за 2010 рік) в розрізі категорій є: промисловість 81,9 млрд кВт∙г (55,5 %), населення 37,7 кВт∙г (25,6 %), комунально-побутове господарство 24,5 кВт∙г (16,6 %) та сільське господарство 3,4 кВт∙г (2,3 %).
[ред.] Карт-схема електроенергетики України
Електростанції фактичною потужністю більше 50 МВт, лінії та підстанції
Основою електроенергетики країни є Об'єднана електроенергетична система, яка здійснює централізоване електрозабезпечення внутрішніх споживачів. ОЕС взаємодіє з енергосистемами сусідніх держав, забезпечує експорт та імпорт електроенергії. До її складу входять вісім регіональних електроенергетичних систем: Дніпровська, Донбаська, Західна, Кримська, Південна, Південно-Західна, Північна і Центральна, зв'язані між собою системоутворюючими і міждержавними лініями електропередачі напругою 750 кВ і 330–500 кВ.
Централізоване виробництво електричної енергії в ОЕС здійснюють 14 найпотужніших теплових і вісім гідравлічних електростанцій, які входять до складу шести державних та приватних акціонерних енергогенеруючих компаній: Західенерго, Центренерго, Дніпроенерго, Київенерго, Донбасенерго підпорядкованих Мінпаливенерго України, та чотири АЕС, які входять до складу Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом».
Розподіл електроенергії в ОЕС здійснюють 24 обласні, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя акціонерні енергопостачальні компанії.
Транспортування електричної енергії від енергогенеруючих до енергопостачальних компаній магістральними і розподільними електромережами країни забезпечує Національна енергетична компанія «Укренерго», до складу якої входять вісім згаданих вище регіональних електроенергетичних систем.
На 31 грудня 2011 року встановлена потужність електростанцій ОЕС України становить 53 310,6 МВт, що на 149 МВт більше минулого року. З яких 51,16 % ТЕС, 25,95 % АЕС, 12,05 ТЕЦ, 8,64 % ГЕС, 1,62 % ГАЕС, 0,23 % ВЕС та 0,35 % СЕС.[6]
Географічна структура споживання електроенергії в Україні неоднорідна. Найбільше споживання електроенергії в областях, де розвинена гірничо-металургійна промисловість. У 2009 році найбільшими споживачами електроенергії в Україні були Дніпропетровська, Донецька, Луганська та Запорізька області, що спожили 52 608,3 млн.кВт-год (58 % від загальнодержавного споживання) електроенергії.[7]
[ред.] Таблиця електростанцій фактичною потужністю більше 20 МВт
Теплові електростанції
розташування
фактична потужність, МВт
побудова першої черги
Білоцерківська ТЕЦ
Біла Церква
Бурштинська ТЕС
Бурштин
1965–1969
Вуглегірська ТЕС
Світлодарськ
Дарницька ТЕЦ (Київська ТЕЦ-4, «Укр-Кан Пауер»)
Київ, Дарниця
1950-1954
Дніпродзержинська ТЕЦ
Дніпродзержинськ
61,6
1931—1940
Добротвірська ТЕС
Добротвір
1955-1956
Запорізька ТЕС
Енергодар
1970–1973
Зміївська ТЕС
Комсомольське (Зміївський район)
1956–1960
Зуївська ТЕС
Зугрес
1975–1982
Калуська ТЕЦ
Калуш
Київська ТЕЦ-5
Київ, Теличка
1968–1971
Київська ТЕЦ-6
Київ, Вигурівщина-Троєщина
1977-1982
Краматорська ТЕЦ
Краматорськ
Кременчуцька ТЕЦ
Кременчук
1965—1969
Криворізька ТЕС
Зеленодольськ
1961–1965
Курахівська ТЕС
Курахове
1936–1937
Ладижинська ТЕС
Ладижин
1968–1972
Луганська ТЕС
Щастя (місто)
1953–1956
Львівська ТЕЦ-1
Львів
Миколаївська ТЕЦ
Миколаїв
1927-1930
Миронівська ТЕС
Миронівський
Одеська ТЕЦ
Одеса
Олександрійська ТЕЦ-3
Димитрове
59,5
Первомайська ТЕЦ
Первомайський
Придніпровська ТЕС
Дніпропетровськ
Севастопольська ТЕЦ
Севастополь
Сєвєродонецька ТЕЦ
Сєвєродонецьк
Сімферопольська ТЕЦ
Сімферополь
Слов'янська ТЕС
Миколаївка
1951–1954
Старобешівська ТЕС
Новий Світ
1954-1958
Сумська ТЕЦ
Суми
1953–1957
ЗапоріжТЕЦ «Запоріжсталь»
Запоріжжя
СвеТЕЦ «Свема»
Шостка
СтіТЕЦ «Стирол»
Горлівка
шахТЕЦ шахти ім. Засядька
Донецьк
36,35
Трипільська ТЕС
Українка
1963–1969
Харківська ТЕЦ-3
Харків, Фрунзенський район
62[8]
1933-1934
Харківська ТЕЦ-5
Подвірки
470[8]
1972-1979
Харківська ТЕЦ-2
Есхар
74[8]
1925–1930
Херсонська ТЕЦ
Херсон
Черкаська ТЕЦ
Черкаси
1961—1969
Чернігівська ТЕЦ
Чернігів
Атомні електростанції
розташування
фактична потужність, МВт
побудова першої черги
Рівненська
Кузнецовськ
2835[9]
1973–1980
Південноукраїнська
Южноукраїнськ
1975–1982
Запорізька
Енергодар
1981–1984
Хмельницька
Нетішин
1981–1987
Найпотужніша АЕС Європи - Запорізька. На задньому плані - Запорізька ТЕС
Дністровська ГАЕС - одна з найпотужніших у світі
Бурштинська ТЕС - 12 енергоблоків. Головний експортер української електрогенерації
Сонячна електростанція у Перово. Найпотужніша СЕС світу
Гідроелектростанції
ріка
розташування
фактична потужність, МВт
побудова першої черги
Дніпровська ГЕС
Дніпро
Запоріжжя
1513,1
1927–1932
Дніпродзержинська ГЕС
Дніпро
Дніпродзержинськ
369,6
Дністровська ГАЕС
Дністер
Розкопинці
324[10]
1983—2008
Дністровська ГЕС-1
Дністер
Новодністровськ
702,00
1973–1981
Дністровська ГЕС-2
Дністер
Нагоряни (Могилів-Подільський район)
40,8
Канівська ГЕС
Дніпро
Канів
472,0
Каховська ГЕС
Дніпро
Нова Каховка
Київська ГАЕС
Дніпро
Нові Петрівці
235,5
Київська ГЕС
Дніпро
Вишгород
388,80
Кременчуцька ГЕС
Дніпро
Світловодськ
632,9
Ташлицька ГАЕС
Південний Буг
Южноукраїнськ
302,00
1981–2006
Теребле-Ріцька ГЕС
Теребля та Ріка
Хустський район
27,00
1949-1956
Докладніше: Малі ГЕС України
Вітрові електростанції
розташування
фактична потужність, МВт
побудова першої черги
Новоазовська ВЕС
Безіменне
21,8
Очаківська ВЕС
Очаківський район
Донузлавська ВЕС
Сакський район
18,4
Тарханкутська ВЕС
Чорноморське
15,9
Східницька ВЕС
Східниця
0,8
Сонячні електростанції
Назва
Місцезнаходження
Потужність, МВт
Завершення будівництва
Географічні координати
СЕС «Перово»
Перове
100 (найпотужніша у світі на січень 2012)
СЕС «Охотникове»
Охотникове
?
СЕС «Родниковое»
Родникове (Сімферопольський район)
7.5
?
[ред.] Експорт
Географічна структура експорту електроенергії з України за 2005-10 р.р. включно, (млн.кВт-г.)[11]:
Угорщина - 14104
Молдова - 9229
Білорусь - 7339
Словаччина - 4855
Росія - 4373
Польща - 3489
Румунія - 804
Станом на 2012 рік об'єднана енергетична система (ОЕС) України працює синхронно (паралельно) з енергетичними системами Білорусі, Російської Федерації, Молдови, та через «Бурштинський енергоострів» з об'єднаними енергетичними системами країн Західної, Центральної та Східної Європи, — колишнього UCTE (Unionforthe Coordination of Transmissionof Electricity) — Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії. Що дозваляє експортувати електроенергію як у східному так і західному напрямах.
Експорт електроенергії з України(млн.кВт-г.)
Рік
Експорт
6433[12]
За перше десятиліття XXI сторіччя Україна експортувала 60 470 млн.кВт-г. електроенергії[11] Найбільші обсяги експорту були досягнуті у 2006 році — 10437 млн.кВт-г. Угорщина є найбільшим імпортером української електроенергії за 2005–2010 р.р. включно.
Верховна Рада України Законом № 1164-VI від 19 березня 2009 року внесла зміни в Закон України «Про електроенергетику», якими визначила особливості експорту електроенергії з України.
Таким чином, для здійснення експорту енергопостачальники закуповують необхідний обсяг електроенергії на гуртовому ринку електричної енергії України за оптовою ринковою ціною.
Доступ до пропускної спроможності міждержавних електричних мереж України для експорту електроенергії надається на умовах аукціону.
Аукціон на термін не більше одного року проводиться НЕК «Укренерго», який здійснює передачу електричної енергії міждержавними електричними мережами України. Аукціон проводиться не рідше одного разу на місяць за умови наявності вільної пропускної спроможності міждержавних електричних мереж України. Порядок проведення аукціону затверджується НКРЕ.
Участь в аукціоні беруть суб'єкти електроенергетики, які володіють ліцензією на здійснення діяльності з незалежного постачання електроенергії, є членами гуртового ринку електричної енергії України та не мають простроченої заборгованості за придбану електроенергію на гуртовому ринку.
Переможцем аукціону визначається суб'єкт електроенергетики, який запропонував найвищу ціну.