І. Прочитати та вивчити матеріал на стор. 66-73, 94-96 у підручнику „Анатомія людини”/ за ред. Шапаренка П.П.- 2005.- Т.2; на стор. 218-223, 263-265 у підручнику „Анатомия человека” / под ред. Сапина М.Р.- 1987.- Т.2; на стор. 6-19 у навчальному посібнику для студентів вищих навчальних закладів "Функціональна анатомія лімфатичної системи людини" / за ред. Головацького А.С.- 2007; Неттер Френк Атлас анатомії людини / за ред. проф. Ю.Б.Чайковського / Наук. пер. з анг. к.м.н. Цегельського А.А. – Львів: Наутілус, 2004; “Атлас анатомии человека” Синельникова Р.Д.- 1991.- Т.3; лекції.
ІІ. Дайте відповіді на такі питання:
1. Яка вена є головним колектором відтоку венозної крові від ділянки голови та шиї?
2. Продовженням якої венозної пазухи є внутрішня яремна вена? Її топографія, розширення.
3. Де і з якою судиною з′єднується внутрішня яремна вена? Яку назву має місце цього з′єднання, яка судина утворюється внаслідок їхнього злиття?
4. Які судини є внутрішньочерепними притоками внутрішньої яремної вени?
5. Які вени впадають в пазухи твердої мозкової оболони головного мозку?
6. З яких притоків формується велика вена головного мозку, її топографія, куди вона впадає?
7. Які особливості формування і топографії лицевої, занижньощелепної та очних вен? Куди вони впадають?
8. Як формується і куди впадає зовнішня яремна вена?
9. Назвіть притоки передньої яремної вени. Куди вона впадає?
10. Яке клінічне значення венозних анастомозів в ділянці голови та шиї?
11. З яких джерел і якими артеріями живиться головний мозок, окремі його відділи та спинний мозок?
12. Назвіть особливості відтоку крові від спинного мозку.
13. Які ділянкові групи лімфатичних вузлів голови Ви знаєте ?
14. Де розташовані лімфатичні вузли голови?
15. Назвіть групи лімфатичних вузлів шиї.
16. З яких груп складаються передні шийні лімфатичні вузли?
17. Які групи вузлів входять до бічних шийних лімфатичних вузлів?
18. Де розташовані глибокі бічні шийні лімфатичні вузли?
19. Де розташовані поверхневі бічні шийні лімфатичні вузли?
20. Які лімфатичні вузли входять до складу верхніх глибоких бічних шийних лімфатичних вузлів?
21. Які лімфатичні вузли входять до складу нижніх глибоких шийних лімфатичних вузлів?
22. Як формуються правий та лівий яремні стовбури?
23. Куди впадають правий та лівий яремні стовбури?
ІІІ. Покажіть на препаратах такі анатомічні структури:
1. Пазухи твердої мозкової оболони.
2. Місце виходу внутрішньої яремної вени із черепа.
3. Яремні вени.
4. Притоки яремних вен.
5. Потиличні лімфатичні вузли.
6. Соскоподібні лімфатичні вузли.
7. Поверхневі привушні лімфатичні вузли.
8. Глибокі привушні лімфатичні вузли.
9. Лицеві лімфатичні вузли.
10. Підпідборідні лімфатичні вузли.
11. Язикові лімфатичні вузли.
12. Піднижньощелепні лімфатичні вузли.
13. Поверхневі передні шийні лімфатичні вузли.
14. Глибокі передні шийні лімфатичні вузли.
15. Поверхневі бічні шийні лімфатичні вузли.
16. Верхні глибокі бічні шийні лімфатичні вузли.
17. Нижні глибокі бічні шийні лімфатичні вузли.
18. Надключичні лімфатичні вузли.
Ілюстративний матеріал.
1. Труп із відпрепарованими судинами та нервами ділянки голови та шиї.
2. Стріловий розпил голови з відпрепарованими судинами та нервами.
3. Череп.
Методика виконання практичної роботи.
Робота 1. Під керівництвом викладача на стріловому розпилі голови та шиї відпрепарувати поверхневі та глибокі вени шиї.
Робота 2. На стріловому розпилі голови показати внутрішньочерепні притоки внутрішньої яремної вени.
Робота 3. На черепі показати місце виходу внутрішньої яремної вени із черепа.
Робота 4. На стріловому розтині головного мозку показати місце формування великої вени головного мозку.
Робота 5. На стріловому розпилі голови та шиї показати позачерепні притоки внутрішньої яремної вени.
Робота 6. На стріловому розпилі голови під керівництвом викладача препарують м′язи голови та шиї, поверхневі та глибокі вени.
Робота 7. На межі голови та шиї препарують лімфатичні вузли голови.
Робота 8. На стріловому розпилі голови та шиї препарують глибокі передні шийні лімфатичні вузли, поверхневі бічні шийні лімфатичні вузли, верхні глибокі бічні шийні лімфатичні вузли, нижні глибокі бічні шийні лімфатичні вузли.
Робота 9. На препараті продемонструвати венозні судини, внаслідок злиття яких утворюється венозний кут.
Джерела інформації.
Основні:
1. Головацький А.С., Черкасов В.Г., Сапін М.Р., Федонюк Я.І. Анатомія людини // Вінниця: Нова книга, 2008.- Т.3.
Тема 10 Вступ до периферійної нервової системи. Спиномозкові нерви. Загальний план утворення соматичних сплетень
(для самостійного опрацювання студентом)
Цілі, зміст навчання.
▪ Будова спинномозкового нерва та його гілок.
▪ Особливості формування нервових сплетень.
▪ Зв’язок спинномозкових нервів з автономною частиною периферійної нервової системи.
▪ Вміти демонструвати на препаратах спинномозкові нерви та нервові сплетення.
Тема 11. Шийне нервове сплетення
Ціль, зміст навчання.
▪ Загальний принцип формування шийного сплетення.
▪ Будова шийного сплетення.
▪ Топографія шийного сплетення.
▪ Характеристика шкірних нервів: ділянки іннервації.
▪ Характеристика м’язових нервів: ділянки іннервації.
▪ Характеристика діафрагмового нерва та ділянки іннервації.
▪ Вміти демонструвати на препаратах нерви та гілки шийного сплетення.
Заняття №10 Тема: Функціональна анатомія шийного сплетення
Мета: вивчити топографію шийного сплетення, його гілки та ділянки іннервації.
Професійна орієнтація студентів.
Знання гілок, топографії та ділянок іннервації шийного сплетення є дуже необхідним лікарю в процесі диференціальної діагностики запальних процесів ділянок голови та шиї. Знання матеріалу з даної теми дозволить студенту, а в подальшому майбутньому лікарю, зрозуміти патологічні стани, пов’язані з ураженням гілок шийного сплетення, а досить близьке топографічне розміщення сонних артерій та головного мозку, важливість і серйозність патології ділянок голови і шиї, дозволить грамотно та кваліфіковано надати медичну допомогу. Знання френікус-симптому, який спостерігається при деяких захворюваннях печінки, та його взаємозв’язок із діафрагмовим нервом, допоможе лікарю в диференціальній діагностиці патологій печінки.
Базовий рівень знань та вмінь.
1. Українська термінологія.
2. атинська термінологія.
3. Будова шийного відділу хребта.
4. Будова спинного мозку та спиномозкових нервів.
5. М’язи голови.
6. Топографія шиї: ділянки, фасції та міжфасціальні простори шиї.