ПП-08 (Цивільний процес)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

З метою приведення державної атестації студентів-випускників до сучасних вимог управлінням вищих навчальних закладів розроблені «Рекомендації про порядок створення, організацію і роботу державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії у вищих навчальних закладах України».

Рекомендації розроблені на підставі «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» (z0173-93) (1993 р.)

Згідно з Законом України «Про освіту» (1060-12) (1991 р.) та «Положенням про організацію навчального процесу» (z0173-93) (1993 р.) для проведення державної атестації випускників створюються: у вищих навчальних закладах першого і другого рівнів акредитації - державна кваліфікаційна комісії (далі - державні комісії). Строк проведення державної атестації визначається навчальним планом.

В обов'язки державної комісії входять: перевірка і оцінка науково-теоретичної та практичної підготовки студентів, які закінчують вищий навчальний заклад, з метою встановлення відповідності їх освітнього та кваліфікаційного рівнів до вимог стандарту якості освіти, положень про вищий навчальний заклад України і ступеневу систему освіти, а також навчальних планів і програм підготовки спеціалістів; вирішення питань про присвоєння випускниками відповідної кваліфікації та видачу диплома (звичайного зразка чи з відзнакою); розробити пропозиції щодо подальшого поліпшення якості підготовки фахівців з певної спеціальності.

Державна атестація проводиться у формі державних екзаменів з окремих дисциплін або комплексної перевірки знань студентів з кількох дисциплін в обсязі діючих навчальних програм, або захисту дипломного проекту (роботи). Форма атестації обумовлюється навчальним планом.

Програма та метод проведення екзаменів (усно, письмово, тестування) визначається кафедрою

Державна комісія створюється щорічно у складі голови, його заступника (за потребою) та членів комісії для кожної спеціальності з усіх форм навчання і діє протягом календарного року. Персональний склад членів комісії та екзаменаторів затверджується наказом ректора (директора) вищого навчального закладу не пізніше як за місяць до початку роботи комісії.

Одна і та ж сама особа може бути головою державної комісії не більше трьох років підряд. Державні комісії працюють у строки, передбачені навчальними планами кожної спеціальності. Графік роботи комісії затверджується ректором (директором) вищого навчального закладу і доводиться до загалу не пізніше як за два місяці до початку складання державних екзаменів або захисту дипломних проектів (робіт).

Розклад роботи кожної державної комісії, узгоджений з головою комісії, затверджується проректором з навчальної роботи (заступником директора навчального закладу) не пізніше ніж за місяць до початку державних екзаменів або захисту дипломних проектів (робіт) інтервал між державними екзаменами в кожній групі повинен складати не менше п'яти календарних днів. При складанні державних екзаменів з окремих дисциплін або комплексного екзамену у державну комісію додатково подаються:

- навчальні програми з дисциплін, внесених на державні екзамени;

- комплект екзаменаційних білетів, варіанти комплексних завдань або письмових екзаменаційних робіт;

- перелік наочного приладдя, матеріалів довідкового характеру, передбачених для використання студентами під час підготовки та відповіді на питання державного екзамену, у т.ч. технічні та дидактичні засоби і лабораторне обладнання.

Структура кожного державного екзамену, послідовність і терміни проведення різних частин екзамену, порядок та форма перевірки знань студентів за різними видами атестації, встановлюються радою факультету (навчального закладу) і доводяться до загалу.

Тривалість усного державного екзамену з кожної дисципліни, а також захисту одного проекту (роботи), як правило, не повинна перевищувати 30 хвилин.

Результати складання державних оцінюються «відмінно», «добре», «задовільно» або «незадовільно».

Студентам, які позитивно склали державні екзамени, а також захистили дипломний проект (роботу), рішенням державної комісії присвоюється кваліфікація у відповідності до отриманої спеціальності і видається диплом встановленого зразка.

Студент, який отримав незадовільну оцінку при складанні державного екзамену відраховується з вищого навчального закладу. Йому видається академічна довідка встановленого зразка.

Якщо студент не з'явився на засідання державної комісії для складання екзаменів , то в протоколі комісії відзначається, що він є неатестованим у зв'язку з неявкою на засідання комісії.

Студенти, які неатестовані у затверджений для них термін і не склали державні екзамени або не захистили дипломний проект (роботу), мають право на повторну атестацію в наступний термін роботи державної комісії протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу на засадах, визначених цим закладом. Повторно складаються тільки ті державні екзамени, з яких була отримана незадовільна оцінка, з урахуванням змін, що відбулися у навчальних програмах цих дисциплін.

ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ

Цивільне право

1. Відносини, що регулюються цивільним правом та їх особливості. Класифікація правовідносин.
2. Об’єкти та суб’єкти цивільних правовідносин. Правосуб’єктність учасників цивільних правовідносин.
3. Поняття підстав (юридичних фактів) виникнення цивільних правовідносин. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права: правоздатність, дієздатність. Поняття, ознаки юридичної особи. Види юридичних осіб. Створення юридичної особи. Припинення юридичної особи.
4. Поняття, види об’єктів цивільних прав. Поняття і види речових прав.
5. Право власності: поняття, форми, види, зміст.
6. Представництво та його види і правове значення. Доручення і вимоги до нього. Строки і терміни, їх види та правове значення.
7. Позовна давність і її перебіг (перебіг строків позовної давності).
8. Зобов’язання і зобов’язальне право. Способи забезпечення виконання зобов’язання. Їх особливості і відмінність.
9. Зміна осіб при виконанні зобов’язання. Порядок та форми переведення боргу.
10. Спадкування і спадкове право: поняття, види, суб’єкти, порядок прийняття.
11. Правочин як важливий юридичний факт. Поняття та види правочинів. Умови дійсності правочинів.
12. Поняття недійсності правочинів. Види недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину.
13. Загальні положення про договори і договірне право: поняття, умови, принципи, види, способи укладення, зміни виконання.
14. Договори на передачу майна: у власність, у користування.
15. Договори на виконання робіт та договори на надання послуг: загальні положення, види, підвиди.
16. Договори у сфері банківської діяльності. Загальні положення, види, підвиди. Сторони та їх правове становище. Особливості оформлення та виконання, способи забезпечення, відповідальність сторін.
17. Право інтелектуальної власності: загальні положення, авторське право і суміжні права.
18. Право промислової власності і його об’єкти, умови їх охороноздатності, системи і порядок патентування, види охоронних документів, строки дії.
19. Реалізація патентних прав, вільне і примусове використання, охорона і захист патентних прав.
20. Охорона і захист авторського права та суміжних прав.

Цивільний процес

1. Джерела цивільного процесуального права. Поняття і значення принципів цивільного процесуального права. Система принципів.
2. Форми захисту цивільних прав і законних інтересів громадян та організацій. Судова форма захисту цивільних прав і законних інтересів громадян та організацій.
3. Поняття і значення підсудності. Види підсудності. Направлення справи за підсудністю.
4. Цивільні процесуальні права іноземних громадян та осіб без громадянства. Судові доручення та рішення іноземних судів.
5. Особи, які беруть участь у справі. Їх процесуальні права та обов’язки.
6. Суд як суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин. Склад суду. Підстави для відводу суддів.
7. Судові витрати. Судові штрафи.
8. Поняття підвідомчості. Загальні правила, критерії і види. Поняття та види підсудності.
9. Доказування і докази у цивільному процесі.
10. Підготовка цивільних справ до судового розгляду. Судовий розгляд. Постанови суду І інстанції: поняття і види.
11. Окреме провадження. Апеляційне провадження. Касаційне провадження.
12. Перегляд рішень, ухвал, що набрали законної сили у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами.
13. Виконання судових рішень.
14. Процесуальні строки. Строки судової діяльності та їх природа.
15. Провадження у справах, що виникають із адміністративно-правових відносин.

Трудове право

1. Міжнародні угоди, конвенції та рекомендації МОП в регулюванні трудових відносин.
2. Поняття і система правовідносин в сфері трудового права, їх суб’єкти та зміст.
3. Поняття і класифікація суб’єктів трудового права. Основні права та обов’язки суб’єктів трудових правовідносин.
4. Задачі та функції профспілок. Нормативно-правове регулювання їхньої діяльності.
5. Поняття колективного договору, його роль в правовому регулюванні взаємовідносин працівників і роботодавців. Сфера його дії.
6. Сторони колективного договору. Зміст колективного договору: нормативні та зобов’язальні умови, порядок їх розробки.
7. Поняття трудового договору, його значення і відмінність від цивільно-правових договорів, пов’язаних з працею.
8. Сторони і зміст трудового договору.
9. Види трудового договору за змістом, формою, строком.
10. Загальний порядок укладення трудового договору.
11. Випробування при прийнятті на роботу і його юридичне значення.
12. Поняття і види переведень на іншу роботу. Переміщення на інше робоче місце. Зміна істотних умов праці.
13. Припинення трудового договору.
14. Підстави і порядок звільнення. Вихідна допомога.
15. Поняття робочого часу по трудовому праву. Режим робочого часу і порядок його встановлення.
16. Правові нормативи робочого часу.
17. Поняття і види часу відпочинку.
18. Поняття, зміст і методи забезпечення дисципліни праці. Правове регулювання внутрішнього правового розпорядку.
19. Поняття і види дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарні стягнення, підстави, порядок та наслідки їх застосування.
20. Поняття заробітної плати по трудовому праву та її структура.
21. Методи правового регулювання заробітної плати.
22. Поняття і види трудових спорів. Загальна характеристика розгляду індивідуальних трудових спорів.
23. Комісії по трудових спорах, організація, компетенція, порядок роботи.
24. Судовий порядок розгляду трудових спорів, його особливості. Виконання рішень по трудовим спорам.
25. Поняття зайнятості. Напрямки державної політики в сфері зайнятості. Форми зайнятості.
26. Державні гарантії на вибір виду діяльності.
27. Підстави та умові настання матеріальної відповідальності працівників.
28. Матеріальна відповідальності власників або уповноважених ними органів перед працівниками.
29. Організаційно-правові форми забезпечення охорони праці. Основні напрямки державної політики в галузі охорони праці.
30. Трудові книжки і порядок їх ведення.

Кримінальне право

1. Кримінально-правові інститути.

2. Кримінальний закон та його дія в часі та просторі.

3. Кримінальна відповідальність як юридичний наслідок вчиненого злочину.

4. Поняття та ознаки злочину.

5. Склад злочину як підстава кримінальної відповідальності.

6. Об’єкт, предмет як елементи складу злочину.

7. Об’єктивна сторона, суб’єктивна сторона та суб’єкт як елементи складу злочину.

8. Незакінчений злочин та його стадії.

9. Співучасть у злочині, її види та форми.

10. Повторність, сукупність та рецидив як множинність злочинів.

11. Обставини, що виключають злочинність діяння.

12. Звільнення від кримінальної відповідальності.

13. Поняття та мета покарання. Види покарань.

14. Призначення покарання. Звільнення від покарання та його відбування.

15. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.

16. Особлива частина Кримінального кодексу.

17. Наукові засади кваліфікациії злочинів.

Кримінальний процес

1. Джерела кримінально-процесуального права. Кримінально-процесуальний кодекс України, зміст і структура. Законодавство України про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
2. Класифікація суб’єктів у кримінальному процесі України. Учасники процесу в кримінальному судочинстві України, процесуальний стан і процесуальні повноваження кожного з них.
3. Стадії кримінального процесу. Доказова інформація. Процесуальний порядок порушення кримінальної справи. Суб’єкти, які мають право порушити кримінальну справу.
4. Обставини, що виключають провадження у кримінальній справі. Процесуальний порядок відмови в порушенні кримінальної справи. Дізнання у справах про злочини, що не є тяжкими. Дізнання у справах про тяжкі злочини.
5. Строки провадження дізнання. Форми і процесуальний порядок закінчення дізнання. Обов’язковість провадження досудового слідства. Своєчасний початок досудового слідства.
6. Строки досудового слідства, умови і порядок їх продовження. Підслідність кримінальних справ, її поняття і види. Розв’язання спорів про підслідність. Форми і види взаємодії слідчого з органами дізнання.
7. Доручення слідчого органу дізнання про виконання оперативно-розшукових або слідчих дій, його зміст і форма. Поняття і види слідчих дій. Класифікація слідчих дій. Форми закінчення досудового слідства.
8. Підстави і умови закриття кримінальної справи, їх класифікація. Процесуальний порядок закриття кримінальної справи при наявності реабілітуючих підстав.
9. Процесуальний порядок закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку. Рішення, які приймаються в стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею. Здійснення принципів кримінального процесу у стадії судового розгляду.
10. Підготовча частина судового засідання. Значення і порядок провадження судового слідства. Дослідження доказів судом. Обмеження дослідження фактичних обставин справи судом.
11. Апеляційні суди. Порядок і строки подання апеляції. Особи, які мають право на подання апеляції. Рішення апеляційного суду по кримінальній справі як суду другої інстанції.
12. Порядок і строки касаційного оскарження і внесення касаційного подання. Порядок і наслідки розгляду справи судом касаційної інстанції.
13. Сутність і значення стадії виконання вироку, ухвали чи постанови суду. Набрання вироком законної сили. Обов’язковість вироку, ухвали та постанови суду.

ПРОГРАМА

ПП-07 (Цивільне право)

Здійснення цивільних прав та їхні межі. Відносини, що регулюються цивільним правом та їх особливості. Класифікація правовідносин. Об’єкти та суб’єкти цивільних правовідносин. Правосуб’єктність учасників цивільних правовідносин. Поняття підстав (юридичних фактів) виникнення цивільних правовідносин.

Фізичні особи як суб’єкти цивільного права: правоздатність, дієздатність. Поняття, ознаки юридичної особи. Види юридичних осіб. Створення юридичної особи. Припинення юридичної особи. Поняття, види об’єктів цивільних прав.

Поняття і види речових прав. Право власності: поняття, форми, види, зміст. Представництво та його види і правове значення. Доручення і вимоги до нього. Строки і терміни, їх види та правове значення. Позовна давність і її перебіг.

Зобов’язання і зобов’язальне право. Способи забезпечення виконання зобов’язання. Їх особливості і відмінність. Зміна осіб при виконанні зобов’язання. Порядок та форми переведення боргу.

Спадкування і спадкове право: поняття, види, суб’єкти, порядок прийняття.

Правочин як важливий юридичний факт. Поняття та види правочинів. Умови дійсності правочинів. Поняття недійсності правочинів. Види недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину.

Загальні положення про договори і договірне право: поняття, умови, принципи, види, способи укладення, зміни виконання. Договори на передачу майна: у власність, у користування. Договори на виконання робіт та договори на надання послуг: загальні положення, види, підвиди. Сторони та їх правове становище. Особливості оформлення та виконання, способи забезпечення, відповідальність сторін. Договори у сфері банківської діяльності. Загальні положення, види, підвиди. Сторони та їх правове становище. Особливості оформлення та виконання, способи забезпечення, відповідальність сторін.

Право інтелектуальної власності: загальні положення, авторське право і суміжні права. Право промислової власності і його об’єкти, умови їх охороноздатності, системи і порядок патентування, види охоронних документів, строки дії. Реалізація патентних прав, вільне і примусове використання, охорона і захист патенних прав.

Охорона і захист авторського права та суміжних прав.

ПП-08 (Цивільний процес)

Джерела цивільного процесуального права. Поняття і значення принципів цивільного процесуального права. Система принципів. Форми захисту цивільних прав і законних інтересів громадян та організацій. Судова форма захисту цивільних прав і законних інтересів громадян та організацій.

Поняття і значення підсудності. Види підсудності. Направлення справи за підсудністю. Цивільні процесуальні права іноземних громадян та осіб без громадянства. Судові доручення та рішення іноземних судів.

Особи, які беруть участь у справі. Їх процесуальні права та обов’язки. Цивільні процесуальні правовідносини. Суд як суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин. Склад суду. Підстави для відводу суддів. Процесуальні строки. Строки судової діяльності та їх природа. Судові витрати. Судові штрафи.

Поняття підвідомчості. Загальні правила, критерії і види. Поняття та види підсудності. Доказування і докази у цивільному процесі. Поняття і суть позовного провадження. Пред’явлення позову.

Порушення цивільної справи. Матеріально-правові і процесуальні наслідки порушення цивільної справи. Підстави для відмови у прийнятті заяви. Підготовка цивільних справ до судового розгляду. Судовий розгляд. Постанови суду І інстанції: поняття і види.

Провадження у справах, що виникають із адміністративно-правових відносин. Окреме провадження. Апеляційне провадження. Касаційне провадження. Перегляд рішень, ухвал, що набрали законної сили у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами. Виконання судових рішень. Поворот виконання.

ПП-09 (Трудове право)

Закони, підзаконні акти, що регулюють соціальне забезпечення. Міжнародні угоди, конвенції та рекомендації МОП в регулюванні трудових відносин. Поняття і система правовідносин в сфері трудового права, їх суб’єкти та зміст. Поняття і класифікація суб’єктів трудового права. Основні права та обов’язки суб’єктів трудових правовідносин.

Задачі та функції профспілок. Нормативно-правове регулювання їхньої діяльності.

Поняття колективного договору, його роль в правовому регулюванні взаємовідносин працівників і роботодавців. Сфера його дії. Сторони колективного договору. Зміст колективного договору: нормативні та зобов’язальні умови, порядок їх розробки. Поняття трудового договору, його значення і відмінність від цивільно-правових договорів, пов’язаних з працею. Сторони і зміст трудового договору. Види трудового договору за змістом, формою, строком. Загальний порядок укладення трудового договору. Трудові книжки і порядок їх ведення.

Випробування при прийнятті на роботу і його юридичне значення. Поняття і види переведень на іншу роботу. Переміщення на інше робоче місце. Зміна істотних умов праці. Припинення трудового договору. Підстави і порядок звільнення. Вихідна допомога.

Поняття робочого часу по трудовому праву. Режим робочого часу і порядок його встановлення. Правові нормативи робочого часу. Поняття і види часу відпочинку. Поняття, зміст і методи забезпечення дисципліни праці. Правове регулювання внутрішнього правового розпорядку.

Поняття і види дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарні стягнення, підстави, порядок та наслідки їх застосування. Поняття заробітної плати по трудовому праву та її структура. Методи правового регулювання заробітної плати.

Тарифна система і її елементи.

Поняття і види пенсій. Визначення розміру пенсій. Поняття інвалідності та порядок встановлення груп інвалідності, її причини і час настання. Організація медико-соціальної експертизи.

Поняття і види трудових спорів. Загальна характеристика розгляду індивідуальних трудових спорів. Комісії по трудових спорах, організація, компетенція, порядок роботи. Судовий порядок розгляду трудових спорів, його особливості. Виконання рішень по трудовим спорам.

Поняття зайнятості. Напрямки державної політики в сфері зайнятості. Форми зайнятості. Державні гарантії на вибір виду діяльності.

Підстави та умові настання матеріальної відповідальності працівників. Матеріальна відповідальності власників або уповноважених ними органів перед працівниками.

Організаційно-правові форми забезпечення охорони праці. Основні напрямки державної політики в галузі охорони праці. Суб’єкти правовідносин з соціального забезпечення.

Поиск по сайту: