Блок питань з предметів: «Геохімія»,, «Петрографія», «Літологія», «Мінералогія»

199. Ізотопні співвідношення якого з перелічених елементів не досліджує геохімія стабільних ізотопів?

Вона встановлює біогенне походження речовини та ідентифікує процеси контамінації та гібридизму г.п. Досліджує такі стабільні ізотопи:1H, (6,7)Li, (10,11)B, (12,13)C, (16-18)O, (28-30)Si, (32-36)S, (39,41)K, (40,42-48)Ca, (24,25,26)Mg, N

200. Які з перелічених ізотопних співвідношень не досліджує ізотопна геохронологія?

Досліджує: Rb/Sr, Sr/Sr, Sm/Nd, Lu/Gf, La/Ce, U238/U235, Pb207/Pb204, Ar40/Ar36, C14/C12, Cl.

201. Яке з перелічених ізотопних співвідношень найчастіше використовується для визначення мантійного або корового джерела магматичних розплавів?

Rb/Sr, Sr87/Sr86

202. Який стан елемента є найменш розсіяним?

203. Який критерій за визначенням є найбільш простим для застосування при визначенні концентрованого стану елементів в геологічних (перш за все магматичних) утвореннях зовнішніх геосфер Землі?

204. Чим переважно зумовлюється концентрований стан елементів в геосферах?

205. Який з перелічених „внутрішніх" факторів, тобто властивостей хімічних елементів, найменш впливає на їх поведінку в геохімічних процесах та розподіл в літосфері?

206. Який з перелічених факторів не є „зовнішнім" фактором контролю поведінки хімічних елементів та їх розподілу в геосферах?

207. Концентрація якого з перелічених елементів (груп елементів) в деплетованій мантії значно (в декілька разів) нижча ніж в примітивній мантії?

208. Як формулюється закон Кларка-Вернадського щодо повсюдної розповсюдженості хімічних елементів? Відповідно до закону Кларка-Вернадського, в будь-якому природному об'єкті є всі хімічні елементи, які відомі в земній корі.

209. Що характеризують сучасні кларки хімічних елементів?

Поняття про кларки довгий час не використовувалося при аналізі рудоутворення. Разом з тим воно необхідне при вивченні рудних родовищ, оскільки від величини кларка багато в чому залежать число мінералів і генетичних типів родовищ, їх запаси, вміст металів в рудах і т.д. Мінімальний вміст елементів в руді також знаходить зв'язок з кларками і хімічними властивостями.

Середній вміст у земній корі кожного з хімічних елементів О.Е.Ферсман запропонував називати кларками.

Геохімічні елементи визначаються як хім..властивостями земної кори так і величиною кларка. Кларк залежить від будови ядра і від хім.властивостей.

210. Яким чином визначені сучасні кларки хімічних елементів для континентальної земної кори?

211. Що характеризують коефіцієнти міжфазового розподілу елементів?

212. Що таке ефективний комбінований коефіцієнт розподілу елементів для магматичної системи?

213. Яке використання мають комбіновані коефіцієнти розподілу елементів для магматичних та інших ендогенних геохімічних систем?

214. Яке значення процес часткового плавлення має для формування сучасного складу земної кори та верхньої мантії?

215. Як змінюється концентрація несумісних мікроелементів в процесі часткового плавлення?

216. Як змінюється концентрація сумісних мікроелементів у процесі часткового плавлення?

217. Яке значення має процес кристалізації розплавів та кристалізаційної диференціації для формування сучасного складу земної кори?

218. Як змінюється концентрація несумісних мікроелементів в процесі кристалізації розплавів?

219. Як змінюється концентрація сумісних мікроелементів в процесі кристалізації розплавів?

220. На які головні групи підрозділяють метеорити?

Кам’яні(хондрити, ахондрити), залізо- кам’яні(сидероліти), залізні(сидерити).

221. Метеорити якого типу мають найменше значення для геохімії?

Може ахондрити.

222. При вирішенні яких з перелічених геохімічних задач не є доцільним використання даних щодо елементного складу вуглистих хондритів?

223. Чинниками нівального літогенезу не є: механічне вивітрювання?

Через низькі середньорічні температури всі хімічні і біологічні процеси в областях нівального літогенезу різко придушені. Переважає механічне вивітрювання, головним чином, у виді механічного роздроблення материнських порід.

224. Чинниками гумідного літогенезу не є: механічне вивітрювання

Гумідний літогенез панує на територіях, для яких характерні гумідні, тобто вологі, клімати: помірно вологі зони обох півкуль, вологі тропіки, екваторіальні області. Основною ознакою гумідності клімату є перевага середньорічної кількості атмосферних осадків, що випадають, над середньорічним випаром води з тієї ж території. Важлива риса гумідних кліматів - позитивна температура, при якій вода може існувати в рідкій формі в літні місяці. В цих умовах широко розвинуті процеси фізичного і хімічного вивітрювання за активної участі організмів.

225. Чинниками арідного літогенезу є: фізичне вивітрювання, механічне дроблення, вітер

226. При фізичному вивітрюванні відбувається: механічне руйнування, дезінтеграція (подрібнення, розпушування) гірських порід та перетворення їх в уламковий матеріал.

227. Головними процесами при хімічному вивітрюванні є: а) вилуговування; б) окислення; в) гідратація; а також гідроліз материнських мінералів під впливом води, карбонатизація тощо.

228. Діагенез відрізняється від седиментогенезу у відсутності:

229. В умовах метагенезу утворюються: Глибокі зміни осадочних порід які відбуваються в нижніх частинах стратисфери, що супроводжуються корінною структурно-текстурною і мінеральною перебудовою і за характером близькі до раннього метаморфізму називають метагенезом. відбувається повна переробка цементу уламкових порід (особливо глинястих цементів), і часткова – основної маси глинястих та карбонатних порід. Різко посилюються серицитизація і хлоритизація глинястої речовини.

230. Для високої катагенетичної стадії літогенезу уламкових порід не характерним типом цементації є: відбувається цементація шляхом заповнення пор кварцовим, польовошпатовим, серицитовим, хлоритовим, баритовим, кальцитовим, цеолітовим та інш. цементами.

231. При класифікації пісковиків за складом не враховується вміст: серед уламкових зерен пісковиків практично відсутні такі нестійкі в зоні осадкоутворення мінерали магматичних порід, як олівін, піроксени і рогові обманки, а також основні і середні плагіоклази.

три породотворних компонента: кварц, польові шпати й уламки порід

232. При класифікації осадових порід за структурою не враховуються : Головними і найінформативнішими структурними елементами осадових порід є розмір, внутрішня будова та ступінь окочення й орієнтація морфотворних компонентів, ступінь кристалічності та будова цементу або колоїного й соляного осадку. Класифікація за часом формування. Класифікація за абсолютним та відносним розміром. Класифікація структур перекристалізації та бластезу. Класифікація за формою та будовою морфотворних компонентів.

233. Для класифікації осадових порід за генезисом не враховуються:

За генезисом виділяють: три генетичні групи: кластогенні породи (грубоуламкові, піщані, алевритові); колоїдогенні породи (глинисті, алліти, фероліти, манганоліти); іоногенні з двома підгрупами – іонно-біогенних порід (фосфорити, кремнисті, карбонатні, каустобіоліти) та евапоритів (сульфатні, хлоридні, борати). Пірокластичні породи розглядаються окремо, як перехідна група між осадовими та магматичними породами.

234. Середньозерниста псамітова структура формується теригенними уламками розміром: 2-0,05мм

235. До петротипів залізистих порід не відноситься:Класифікація за складом. Виділяють:окисні (бурі залізняки);карбонатні (сидеритові породи);силікатні (шамозитові і лептохлоритові породи);сірчано-залізисті (колчеданні породи). Виділяються також гематито-кварцові породи (джеспіліти), які зустрічаються переважно серед докембрійських відкладів.

236. До петротипів марганцевих порід не відноситься: За мінеральним складом виділяються окисні та карбонатні манганоліти. В окисних манганолітах виділяються два головних типи порід.псиломелан-піролюзитові манганоліти,кременисто-піролюзитовіманганоліти

До петротипів глиноземистих порід не відносяться: Головні мінеральні типи глин: Каолінітові глини, Гідрослюдисті (іллітові) глини, Смектові (монтморилонітові) глини, Поліміктові глини.

238. Лідіти є різновидами:ЛИДИТЫ[по древнеримской пров. Лидии в М. Азии]— черные, плотные, непрозрачные кремнистые (в основном халцедоновые) п., с небольшой примесью глинистого материала и тонко рассеянного углистого вещества и битума. Обладают раковистым изломом. Орг. остатки представлены исключительно радиоляриями. Л. часто отождествляют с фтанитами. Подобно фтанитам Л. сложены на 92—93% кремнеземом, окрашены в черный цвет углистыми частицами или орг. веществом (битумом), в отличие от яшм, пигментированных преимущественно окислами Fe и Мn. Было высказано предположение (Fabre, 1959), что некоторые разновидности Л. являются пресноводными аналогами фтанитов (типично морских образований). Для Л. характерна смешанная структура, представляющая собой комбинацию из реликтовой органогенной, криптокристаллической и микрозернистой структур. Используется как лучший пробирный камень и точильные бруски.

239. Формація це:Геологічна формація — сукупність гірських порід, зв'язаних спільним походженням.

240. Фації осадових порід це: Зміна фацій осадових порід є свідченням трансгресій і регресій і найчастіше легко визначається, через особливі умови, необхідні для створення кожного типу відкладень.ФАЦИИ МИНЕРАЛЬНЫЕ ОСАДОЧНЫХ ПОРОД —фации, выделяемые в осад. п. по парагенетическим ассоциациям м-лов (парагенезам м-лов). Выделяются следующие разное.: а) терригенно-минералогические —выделяемые по парагенезам обломочных м-лов, сформированных в стадию седиментогенеза б) геохим. —выделяемые по парагенезам аутигенных м-лов, образовавшихся в стадию седиментогенеза и диагенеза в) минеральные фации измененных осад. п. —выделяемые по парагенезам аутигенных м-лов, образовавшихся после диагенеза и до метаморфизма или выветривания (в стадии катагенеза и метагенеза ). К минер. фации измененных осад. п. следует относить г. п. одинакового состава, измененные в определенном диапазоне температур и давлений с одинаковыми или близкими парагенезам и аутигенных м-лов, возникшими после диагенеза и до метаморфизма или выветривания, имеющие широкое региональное распространение

241. Розподіл фацій не контролюють:

242. Морські фації відрізняються таким набором ознак:

243. За законом перитектичної кристалізаії кристалізуються суміші: ряду фемічних мінералів. Як приклад систему форстерит–кремнезем (Mg₂SiO₄ – SiO₂) Перитектична кристалізація можлива тільки у випадках, коли в системі з декількох компонентів є сполуки з проміжним складом та прихованою точкою плавлення.

244. Нормальний тренд диференціації: Зміна порядку кристалізації значно впливає на напрямок еволюції розплаву. залишкові розплави еволюціонують у напрямку зростання їх лейкократовості та кислотності (нормальний хід диференціації).

245. Ліквація це: Диференціація в рідкому стані чи виникнення двох рідин, що не змішуються, називаються ліквацією

246. Поділ порід на магматичні, осадові та метаморфічні - це поділ на:( в залежності від умов утворення)генетичні групи

247. Найглибиннішими інтрузіями є:

248. Класифікаційний поділ магматичних порід на групи відбувається: за вмістом SiO2

249. Дати назву породі, яка має склад: Р1₂₀-50 - 55-95%, (}и - 5-20%, НЬІ - 0-30%, Ві -0,35%: кварцевий діорит

250. Дати назву породі, яка має склад: Р1₅о-7о- 35-60%, СРх- 35-65%, НЬІ - 0-5%,, ОРх -зрідка до 5%: Габро

251. Дати назву породі, яка має склад: К-Рзр - 25-35%, РІ|₅-2о- 25-35%, (}и - 25-40%, Ві, Ми, НЬІ, Рх-2-10%: Граніт

252. З підвищенням тиску та температури в метаморфічних породах відбуваються процеси:

253. Структури метаморфічних порід, які формуються голчастими формами кристалів силіманіту: Фібробластова

254. Мігматизація найхарактерніша для діапазону температур: 650–700^оС

255. Породи піроксен-роговикової фації утворюються при температурах:700-800-900

256. Асоціація критичних мінералів: (хлорит+тремоліт+тальк) - характерна для порід фацій: мусковіт-роговикової фації

257. Асоціація критичних мінералів: (біотит+силіманіт+кварц) - характерна для порід фацій:амфіболітової(силімоніт-біотитових гнейсів)

258. Асоціація мінералів (мусковіт+кварц) є забороненою для фацій:амфіболо-роговикова

259. Асоціація мінералів (дистен+КПШ) с забороненою для фацій:фація дистен-мусковітових сланців (глаукофан-альмандинова).

260. Дати назву репональнометаморфічній породі, що складається із плагіоклазу - 67%. рогової обманки - 29%, біотиту - 2%, кварцу - 1 %, мікрокліну - 1 %:плагіогнейс

261. Дати назву репональнометаморфічній породі, що складається із кварцу - 55%, плагіоклазу - 20%, біотиту - 15%, мікрокліну - 10%:гнейс

262. Дати назву репональнометаморфічній породі, що складається із кальциту - 65%, кварцу - 33%, біотиту - 2%: - (кварцеві мармури)кальцефір

263. Вторинні кварцити, це породи: утворюються при зміненні вулканічних порід кислого та середнього складу, значно рідше інтрузивних та осадових порід під впливом кислотних поствулканічних розчинів фумарольно-сольфатарної діяльності вулканів.

264. Продуктами кислотного метасоматозу є наступні породи:Грейзени і грейзенізовані породи., Березити., Лиственіти.

265. До продуктів лужного метасоматозу відносяться породи: Фенітами(лужні екзоконтактові метасоматичні породи, які оточують масиви нефелінових лужних магматичних порід, що виникли внаслідок лужного натрієвого метасоматизму кварц-польовошпатових порід) калішпатити та гумбеїти, альбітитів, Ейситами

266. Березити утворюються при метасоматичній зміні: утворюються при дії гідротермальних розчинів на кислі породи – граніти, граніт-порфіри, кварцеві-порфіри., характерними є реакції заміщення.

267. Конституція мінералів - це: кристалічна будова, стан, склад.

268. Структурний мотив мінералів - це: атоми, іони, молекули.

269. Ізоморфізм елементів у мінералах - взаємне заміщення атомів (або їхніх груп) різних хімічних елементів:у вузлах кристалічної решітки без порушення їх будови

270. Класифікація мінералів - це розподіл мінералів: за хім.. ознакою залежно від кристалічної будови(координаційні, каркасні, острівні, ланцюжкові, шаруваті.)

271. Сучасна кристалохімічна класифікація - це класифікація: виділяють самородні(тип простих мінералів), сульфіди та їх аналоги, кисневий тип кисневих сполук, галоїди, органічних сполук.

272. Генезис мінералів (сучасна концепція) - це вчення про:Генезис мінералів– послідовна сукупність процесів, внаслідок яких утворюються окремі мінерали і мінеральні родовища.

273. Парагенезис мінералів - це: закономірне сумісне знаходження мінералів в одному геологічному тілі або геологічному процесі і проявляється в певній послідовності виділеня мінералів.

274. Фізичні властивості мінералів відображають їх: оптичні, механічні, електричні, термічні та радіоактивні властивості.

275. Оптичні властивості мінералів - це:колір, блиск, прозорість, явище двозаломлення, плеохроїзм, люмінесценція, колір риси.

276. Наукове та практичне значення фізичних властивостей мінералів: Вони мають велике значення для діагностики мінералів і розуміння їх практичного застосування: в техніці і виробництві – надтвердого алмаза, корунду, кристалічного кварцу, в ювелірній справі – дорогоцінних каменів і металів.

277. Типоморфний мінерал - це: мінерали поширені в породах даної фації

278. Типоморфні ознаки мінералів - це:Мінерали типоморфні– мінерали, характерні для певних умов мінералоутворення. Часто типоморфними бувають не самі мінерали, а деякі їхні ознаки: кристалографічні особливості (габітус, форма, двійники, штрихуватість та ін.), характер агрегатів, розміри окремих індивідів, деякі фіз. властивості (забарвлення, блиск, густина та ін.), деякі хім. властивості (домішки, ступінь гідратації та ін.). Типоморфність ознак визначається тим, що всі вони або деякі з них змінюються в залежності від умов утворення мінералів.

Типоморфні ознаки дозволяють нам до певної міри наближення встановити склад і температуру утворення мінералів, що часто відображається в змінах кольору мінералу, міняється в залежності від змін фізико-хімічних умов середовища.

279. Типоморфні мінерали та типоморфні ознаки мінералів - це:

Поиск по сайту: