Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ІІІ. Вивчення нового матеріалу. І. Організаційна частина.

Хід уроку

 

І. Організаційна частина.

1. Привітання

Сядьте діти всі рівненько

Руки покладіть гарненько

Вище голову здійміть

Свої плечі розверніть

Діти, щиро посміхніться

І на нас ви подивіться.

2. Організація класу

- Діти, подивіться, чи все необхідне ви приготували до уроку?

 

3. Представлення

- Мене звати Вікторія Станіславівна і сьогодні урок математики буду проводити я.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

  1. Усний рахунок. Гра «Хто швидше»

 

 


  1. Каліграфічна хвилинка та аналіз числа.

- Вирішіть віршовану задачу:

3 малі стоніжки

Одягали панчішки

Скільки всіх панчішок

У малих стоніжок?

- Відкриємо зошити, запишемо число та пропишемо рядок числа 300.

- Яке це число? (натуральне, трицифрове, кругле, парне)

 

  1. Математичний диктант

 

7*30 20*8 4*30 60*6 10*20 9*40 50*6 7*60 8*70 7*40 30*5 8*60 50*5 40*8

 

  1. Перевірка математичного диктанту

 

210 160 120 360 200 360 300 420 560 280 150 480 250 320

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

  1. Ознайомлення дітей з законами множення

- Подивіться на дошку.

3+3+3+3+3= 15

- Як по іншому можна записати цей вираз?

3*5=15

- Як називаються компоненти при множенні?

- Що таке 15? А 3*5? (це добутки)

А) ознайомлення з переставним законом

На дошці запис: 3*5=15 5*3=15

- Чим схожі ці вирази?

- Що у них відрізняється?

- Який робимо висновок?

- Можна сказати, що 3*5=5*3

- a*b = b*a – це переставний закон множення.

- Читаємо у книжці правило. Хто скаже своїми словами?

Б) ознайомлення з сполучним законом

На дошці запис: (3*5)*2=30 3*(5*2)=30

- Чим схожі ці вирази?

- Що у них відрізняється?

- Можемо записати: (3*5)*2=3*(5*2)

- (a*b)*с = а*(b*с) – це сполучний закон множення.

Читаємо у книжці правило. Хто скаже своїми словами?

- Дайте спробуємо розв’язати такі приклади зручним способом:
8*4*50 2*4*5*15

В) ознайомлення з сполучним законом

На дошці запис: (2+3+4)*5=2*5+3*5+4*5

(a+b)*с = а*с+b*с – це розподільний закон множення.

- Читаємо у книжці правило. Хто скаже своїми словами?

- Дайте спробуємо розв’язати такий приклад:
(500+20+6)*3 =

 

IV. Фізхвилинка

V. Закріплення матеріалу.

1. Робота з підручником (№423)

- Зараз два учні працюють біля дошки. Розв’язуємо приклади, а потім порівнюємо відповіді:

а) 225*47 __ 245*45

б) 468*25 __ 468*24

 

  1. Розв’язування прикладів (№424)

207*4 36*23 1*0+4*1 200:100

288*8 922:32 8:1+6:6 230:10

 

  1. Робота над задачею (425)

- За таблицею скласти і розв’язати задачу

 

Рухомий об’єкт Швидкість Час Відстань
Велосипедист 15 км/год однаковий 30 км
Вершник 12 км/год ? км

Н-д: Велосипедист проїхав 30 км, рухаючись зі швидкістю 15 км/год. Скільки км проїхав вершник, якщо його швидкість 12 км/год, при чому час, затрачений на дорогу, однаковий.

  1. Робота над текстом

- Про що задача?

- Яку відстань подолав велосипедист?

- З якою швидкістю він рухався?

- З якою швидкістю рухався вершник?

- Що сказано про час, який вони витратили на дорогу?

- Яке питання в задічі?

  1. Аналіз задачі

- Знаючи відстань, яку проїхав велосипедист та його швидкість, що можемо знайти?

- Якою дією?

- Виходячи з вищезнайденого і знаючи швидкість вершника, чи можемо дати відповідь на питання задачі?

- Як знаходимо відстань?

- На скільки дій задача?

- Яка це задача? (складена)

  1. Розв’язання задачі

30:15=2 (год) – був у дорозі велосипедист

12*2=24 (км)

Відповідь: 24 км проїхав вершник

 

  1. Робота над задачею 426

Відстань між двома містами 72 км. Третину цієї відстані поїзд пройшов за 12 хв. З якою швидкістю рухався поїзд?

V - ?

 
 


t = 12 хв

   
 
 
 

 


S = 72 км

  1. Робота над текстом

- Про що задача?

- Яка відстань між містами?

- Скільки пройшов поїзд?

- Скільки часу він витратив на подолання цього шляху?

- Яке питання в задачі?

  1. Аналіз задачі

- знаючи час, за який поїзд подолав третину шляху, що можемо знайти? (За який час поїзд подолає усю відстань)

- якою дією?

- виходячи з вищезнайденого і знаючи відстань між містами, чи можемо дати відповідь на питання задачі?

- як знаходимо швидкість, коли відомі час та відстань?

- на скільки дій задача?

- яка це задача?

  1. Розв’язання

1) 12*3=36 (хв) – час, за який поїзд подолає усю відстань

2) 72:36= 2 (км/хв)

Вираз: 72: (12*3) = 2 (км/год)

Відповідь: 2 км/год – швидкість поїзда

 

VI. Підсумок уроку

  1. Підсумкова бесіда

- Яка була тема уроку? Що вивчали на уроці? Що нового ви для себе дізнались?

  1. Оцінювання
  2. Домашня робота ( №428, №429



©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.