ІІІ. Вивчення нового матеріалу. І. Організаційна частина.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

1. Привітання

Сядьте діти всі рівненько

Руки покладіть гарненько

Вище голову здійміть

Свої плечі розверніть

Діти, щиро посміхніться

І на нас ви подивіться.

2. Організація класу

- Діти, подивіться, чи все необхідне ви приготували до уроку?

3. Представлення

- Мене звати Вікторія Станіславівна і сьогодні урок математики буду проводити я.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Усний рахунок. Гра «Хто швидше»

1. Каліграфічна хвилинка та аналіз числа.

- Вирішіть віршовану задачу:

3 малі стоніжки

Одягали панчішки

Скільки всіх панчішок

У малих стоніжок?

- Відкриємо зошити, запишемо число та пропишемо рядок числа 300.

- Яке це число? (натуральне, трицифрове, кругле, парне)

1. Математичний диктант

7*30 20*8 4*30 60*6 10*20 9*40 50*6 7*60 8*70 7*40 30*5 8*60 50*5 40*8

1. Перевірка математичного диктанту

210 160 120 360 200 360 300 420 560 280 150 480 250 320

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Ознайомлення дітей з законами множення

- Подивіться на дошку.

3+3+3+3+3= 15

- Як по іншому можна записати цей вираз?

3*5=15

- Як називаються компоненти при множенні?

- Що таке 15? А 3*5? (це добутки)

А) ознайомлення з переставним законом

На дошці запис: 3*5=15 5*3=15

- Чим схожі ці вирази?

- Що у них відрізняється?

- Який робимо висновок?

- Можна сказати, що 3*5=5*3

- a*b = b*a – це переставний закон множення.

- Читаємо у книжці правило. Хто скаже своїми словами?

Б) ознайомлення з сполучним законом

На дошці запис: (3*5)*2=30 3*(5*2)=30

- Чим схожі ці вирази?

- Що у них відрізняється?

- Можемо записати: (3*5)*2=3*(5*2)

- (a*b)*с = а*(b*с) – це сполучний закон множення.

Читаємо у книжці правило. Хто скаже своїми словами?

- Дайте спробуємо розв’язати такі приклади зручним способом:
8*4*50 2*4*5*15

В) ознайомлення з сполучним законом

На дошці запис: (2+3+4)*5=2*5+3*5+4*5

(a+b)*с = а*с+b*с – це розподільний закон множення.

- Читаємо у книжці правило. Хто скаже своїми словами?

- Дайте спробуємо розв’язати такий приклад:
(500+20+6)*3 =

IV. Фізхвилинка

V. Закріплення матеріалу.

1. Робота з підручником (№423)

- Зараз два учні працюють біля дошки. Розв’язуємо приклади, а потім порівнюємо відповіді:

а) 225*47 __ 245*45

б) 468*25 __ 468*24

1. Розв’язування прикладів (№424)

207*4 36*23 1*0+4*1 200:100

288*8 922:32 8:1+6:6 230:10

1. Робота над задачею (425)

- За таблицею скласти і розв’язати задачу

Н-д: Велосипедист проїхав 30 км, рухаючись зі швидкістю 15 км/год. Скільки км проїхав вершник, якщо його швидкість 12 км/год, при чому час, затрачений на дорогу, однаковий.

1. Робота над текстом

- Про що задача?

- Яку відстань подолав велосипедист?

- З якою швидкістю він рухався?

- З якою швидкістю рухався вершник?

- Що сказано про час, який вони витратили на дорогу?

- Яке питання в задічі?

1. Аналіз задачі

- Знаючи відстань, яку проїхав велосипедист та його швидкість, що можемо знайти?

- Якою дією?

- Виходячи з вищезнайденого і знаючи швидкість вершника, чи можемо дати відповідь на питання задачі?

- Як знаходимо відстань?

- На скільки дій задача?

- Яка це задача? (складена)

1. Розв’язання задачі

30:15=2 (год) – був у дорозі велосипедист

12*2=24 (км)

Відповідь: 24 км проїхав вершник

1. Робота над задачею 426

Відстань між двома містами 72 км. Третину цієї відстані поїзд пройшов за 12 хв. З якою швидкістю рухався поїзд?

V - ?

t = 12 хв

S = 72 км

1. Робота над текстом

- Про що задача?

- Яка відстань між містами?

- Скільки пройшов поїзд?

- Скільки часу він витратив на подолання цього шляху?

- Яке питання в задачі?

1. Аналіз задачі

- знаючи час, за який поїзд подолав третину шляху, що можемо знайти? (За який час поїзд подолає усю відстань)

- якою дією?

- виходячи з вищезнайденого і знаючи відстань між містами, чи можемо дати відповідь на питання задачі?

- як знаходимо швидкість, коли відомі час та відстань?

- на скільки дій задача?

- яка це задача?

1. Розв’язання

1) 12*3=36 (хв) – час, за який поїзд подолає усю відстань

2) 72:36= 2 (км/хв)

Вираз: 72: (12*3) = 2 (км/год)

Відповідь: 2 км/год – швидкість поїзда

VI. Підсумок уроку

1. Підсумкова бесіда

- Яка була тема уроку? Що вивчали на уроці? Що нового ви для себе дізнались?

1. Оцінювання
2. Домашня робота ( №428, №429

Поиск по сайту: