Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Тема: ЦЕНТРАЛЬНІ БАНКИ



 

План:

1. Призначення, статус та основи організації центрального банку

2. Функції центрального банку

3. Становлення центрального банку в Україні

1. Центральний банк - це емісійний, розрахунковий і касовий центр, що здійснює нагляд за усією кредитною системою і використовується як

найважливіший інструмент кредитно-грошової політики держави.

Головне його призначення - управління грошовим оборотом для забезпечення стабільного функціонування національної грошової одиниці та не інфляційного розвитку економіки.

Емісія банкнот- найдавніша функція центрального банку, його монопольне право на організацію і регулювання готівкового грошового обігу.

Готівковий обіг у країнах з ринковою економікою становить лише 5-10% загальної грошової маси, але грошова одиниця посідає особливе місце в грошовій системі як єдиний законний платіжний засіб на території країни.

 

Функцію емісійного центру готівкового обігу в Україні виконує Національний банк України. З 1996 р. він емітує гривні у вигляді банкнот і розмінні монети-копійки.

У функції банку центральний банк забезпечує касове, розрахункове й кредитне обслуговування комерційних банків. Якщо у комерційних банків з'являється потреба у поповненні каси готівкою, то вони отримують її в обмін на безготівкові резерви, переважно векселі. Надлишки готівки комерційні банки здають до центрального банку для зарахування на їхні рахунки.

Центральний банк виконує роль кредитора двома способами:

1) прямого, якщо кредит він надає безпосередньо банкові, який звернувся з кредитною заявкою під фіксований процент;

2) тендерного (аукціонного) методу, коли на основі кредитних заявок комерційних банків організовуються торги. Тендери бувають кількісні, коли банки у заявці вказують лише кількісну суму кредиту, і умовні - у заявках вказується не тільки сума кредиту, а й процентна ставка.

Центральний банк уповноважений регулювати розумний доступ до банківської системи, регулярно отримувати від банків звітність, здійснювати інспекцію, застосовувати заходи примусового впливу, призупиняти діяльність банків, організовувати їх реорганізацію та ліквідацію. Для цього центральний банк використовує політику врахування векселів (дисконтну політику), операції на відкритому ринку, регулювання обов'язкових резервів і селективне регулювання кредиту.

У функції банкіра і фінансового агента уряду центральний банк тісно взаємодіє з фінансовими органами держави у вирішенні загальних проблем монетарної і фіскальної політики.

В умовах незбалансованості бюджету уряд може звертатися до фінансування дефіциту трьома методами:

1) податковим фінансуванням;

2) борговим фінансуванням;

3) емісією.

Податкове фінансування на грошову базу не впливає.

Боргове фінансування не справляє помітного впливу на грошову базу, за виключенням випадків купівлі державних боргових зобов'язань центральним банком.

Фінансування емісією грошей означає купівлю державних боргових

зобов'язань центральним банком, і стає емісією не отовареної маси грошей, що спричиняє зростання пропозиції грошей і здатне провокувати інфляційне зростання цін.

2.Реалізуючи свої функції, Національний банк України надає:

1. кредити комерційним банкам;

2. веде рахунки банків-кореспондентів;

3. здійснює розрахунково-касове обслуговування комерційних банків та інших кредитних закладів;

4. купує та продає цінні папери, що їх випускає держава;

5. надає кредити банкам під заставу векселів та інших видів цінних паперів;

6. виступає гарантом кредитів, які надаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності;

7. купує і продає іноземну валюту та платіжні документи в іноземній валюті;

8. проводить операції з резервними фондами грошових знаків;

9. організовує інкасування й перевезення грошових знаків та інших цінностей;

10. здійснює інші операції згідно зі своїми функціями.

 

У відповідності із законодавчо закріпленими функціями Національний

банк України:

1. приймає участь у розробці основних напрямів розвитку народного господарства України, прийнятті державного бюджету, прогнозує грошові доходи і видатки населення та забезпечує нормальний процес їх реалізації;

2. розробляє основні напрямки єдиної грошово-кредитної політики країни;

3. контролює кредитні ресурси, створені коштом статутного та інших фондів, державного бюджету, коштів на депозитних рахунках, а також переданих за плату Ощадним банком коштів, що виникають за рахунок вкладів населення;

4. продає і купує кредитні ресурси на договірних засадах;

5. утворює фонд регулювання кредитних ресурсів банківської системи за рахунок частини залучених банками ресурсів і депозитів, визначає розміри формування цього фонду;

6. організовує і здійснює касове виконання державного бюджету України;

7. зосереджує на рахунках своїх установ валютні кошти валютного фонду Кабінету Міністрів України, бере участь у розробці зведеного валютного плану, забезпечує проведення єдиної валютної політики, представляє інтереси України у відносинах з банками інших країн, у міжнародних банках, розробляє порядок і правила здійснення операцій в інвалюті, Із золотом і коштовними металами, встановлює офіційний курс іноземних валют до національної валюти, публікує їх у пресі, організовує роботу валютного ринку;

8. спільно з комерційними банками здійснює обслуговування державного боргу, виконує операції, пов'язані з розміщенням державних позик, їх погашенням і виплатою відсотків за ними;

9. реєструє новостворені комерційні банки;

10.дає дозвіл комерційним банкам на відкриття їх філій і представництв як на території України, так і за її межами;

11.визначає порядок видачі ліцензій на проведення операцій комерційними банками;

12.готує кадри для банківської системи у середніх спеціальних та вищих навчальних закладах, проводить перепідготовку банківських спеціалістів на договірних умовах.

3.Національний банк є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об'єктом державної власності та перебуває у його повному господарському віданні.

Статутний капітал банку є державною власністю і слугує для забезпечення зобов'язань банку. Згідно з чинним законодавством передбачена така система (структура) Національного банку: центральний апарат, територіальні управління в областях і Кримській автономній республіці, розрахункові палати, Банкнотно-монетний двір, Фабрика банкнотного паперу, Державна скарбниця, Центральне сховище грошей, спеціалізовані підприємства та установи, необхідні для забезпечення діяльності банку.

Закон передбачає дворівневу систему управління центральним банком - Рада НБУ і Правління НБУ, що загалом відповідає світовій банківській практиці.

Рада НБУ складається із 15 осіб, сім членів Ради призначаються Верховною Радою, а сім - Президентом України строком на 7 років. Голова НБУ входить до складу Ради за посадою. До компетенції Ради належить:

* розроблення Основних засад грошово-кредитної політики та здійснення контролю за їх виконанням;

* розроблення рекомендацій Правлінню банку щодо методів та інструментів грошово-кредитного регулювання;

* затвердження кошторису доходів і витрат банку;

* затвердження бухгалтерського балансу банку;

* право застосування відкладального вето щодо окремих рішень Правління банку;

* інші повноваження.

Правління НБУ - це другий керівний орган банку. До його компетенції належить забезпечення реалізації монетарної політики через відповідні монетарні інструменти, організація діяльності банку та інші повноваження, які випливають із функцій банку, передбачених у Законі. Кількісний та персональний склад Правління формується Головою НБУ і затверджується Радою НБУ.

Голову НБУ призначає Верховна Рада строком на п'ять років за поданням Президента України. Голова НБУ керує діяльністю банку й одноособове несе за неї відповідальність. Голова НБУ не є одночасно головою Ради НБУ, який обирається членами Ради строком на три роки. У країнах світу, де існує дворівнева система керівних органів центрального банку, голова (президент банку) очолює як орган, що визначає монетарну політику, так і виконавчий орган.

Основні принципи функціонування Національного банку, передбачені законом:

* принцип незалежності банку;

* принцип президентського та парламентського контролю за діяльністю банку;

* принцип економічної самостійності банку;

* принцип централізації системи банку;

* принцип єдності системи банку;

* принцип вертикальної структури управління банком.

Першочерговою проблемою банківського законодавства є визначення статусу центрального банку, рівня його залежності (чи незалежності) від органів державної влади. Згідно з законом "Про Національний банк України" органи законодавчої і виконавчої влади не мають права втручатись у виконання банком функцій, передбачених на законодавчому рівні. Крім того, НБУ надано право підтримувати економічну політику уряду доти, доки вона не суперечить забезпеченню стабільності національної грошової одиниці.

 

 

ЛЕКЦІЯ №11.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.