 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Тема: ВАЛЮТНИЙ РИНОК І ВАЛЮТНІ СИСТЕМИ
План: 1. Поняття валютного ринку 2. Сучасні платіжні системи 3. Класифікація валютних систем за рівнями
1.Валюта- вартість, грошова одиниця, яка використовується у функціях світових грошей для виміру величини вартості товару у процесі здійснення міжнародних розрахунків. Категорія «валюта» вживається переважно у трьох значеннях: як грошова одиниця даної країни, а колись також і у значенні того чи іншого типу валюти - золота, срібла, паперових валют; грошові знаки іноземних держав, а також кредитні і платіжні засоби, що виражені у іноземних грошових одиницях і використовуються у міжнародних розрахунках, іноземна валюта; міжнародна (регіональна) грошова розрахункова одиниця і платіжний засіб (СПЗ (SDR) - валюта МВФ, євро - грошова одиниця Європейського співтовариства). Розрізняють категорії: а) міжнародна торгова валюта, тобто валюта, яка використовується для оцінки міжнародних торгівельних операцій; б) міжнародна резервна валюта - валюта, що використовується для покриття дефіциту платіжного балансу, надання позик, кредиту, фінансової допомоги тощо. Наприклад, американський долар є типовою резервною валютою. Нещодавно він обслуговував понад 65% операцій міжнародної торгівлі. До запровадження євро половину обсягів світової торгівлі обслуговували американські долари, 30% - всі валюти єврозони, 5% - японська єна, а решту 15% міжнародної торгівлі обслуговували інші вільно конвертовані валюти. Схема класифікації операцій валютного ринку в залежності від критеріїв має такий вигляд:
Операції валютного ринку можна класифікувати за: 1. терміном здійснення платежу: касові, строкові; 2. механізмом здійснення - спот, форвардні, ф´ючерсні, опціонні; 3. цільовим призначенням - з метою отримання валюти, страхування, отримання прибутку; 4. формою здійснення - безготівкові, готівкові; 5. масштабами - оптові, роздрібні. Валютний ринок має свою інфраструктуру. Залежно від механізму організації торгівлі валютний ринок поділяється на біржовий і позабіржовий.
Класифікація валютних ринків
Біржовому ринкувластива організована торгівля валютою на біржі, яка діє як майданчик зосередження пропозиції і попиту на валюту в один і той же час. Будучи посередником, валютна біржа є некомерційним підприємством, проте за свої послуги стягує вагому комісійну винагороду. Значно дешевшими стають прямі контакти між продавцями й покупцями валюти. А швидкість проведення небіржових валютних операцій стимулює прискорений розвиток позабіржової торгівлі. В Україні з початку 2000 р. Українська міжбанківська валютна біржа перестала здійснювати операції з валютою. Вся торгівля зосередилась у міжбанківському валютному ринку, на якому комерційні банки безпосередньо купують і продають валюту за свій рахунок чи за дорученням клієнтів, які є кінцевими покупцями та продавцями. А в секторі біржового ринку поступово зосереджуються переважно окремі ф´ючерсні й опціонні операції, що потребують централізованого механізму реалізації, яким є біржа. Класична валютна біржа- офіційно оформлений ринок, на якому відбувається торгівля валютами на основі попиту і пропозиції. Членами валютної біржі можуть бути лише банки, яким надана ліцензія на проведення валютних операцій, або фінансові установи, яким законодавчо надане право на ведення валютних операцій. Валютне регулювання- це сукупність заходів, що реалізуються міжнародними організаціями, державою у сфері валютних відносин. На міжнародному рівні функцію регулювання міжнародних валютних відносин здійснює МВФ, який у своїх діях керується статутом, ухвалами й домовленостями. Міжнародними органами валютних відносин є Міжнародний банк реконструкції й розвитку та інші міжнародні фінансово-кредитні організації. На державному рівні регулювання визначається законодавчими актами кожної країни. Центральний банк виконує функції нагромадження і управління валютними резервами та проводить операції їх розміщення, визначає сфери і порядок обігу іноземної валюти в країні, визначає курс національної грошової одиниці, встановлює правила і надає ліцензії комерційним банкам на право ведення операцій з валютними цінностями, організує механізм обліку валютних операцій та валютний контроль. Міністерству фінансів належать функції формування бюджетної політики щодо валютних цінностей, формування і використання валютного фонду, регулювання платіжного балансу. Інші національні органи валютного контролю (Державна податкова адміністрація, Державний митний комітет, Міністерство зв´язку) контролюють процес повноти сплати податків, переказу валюти, вивезення і ввезення золота, валюти тощо. Отже, в Україні механізм валютного регулювання охоплює сукупність заходів Національного банку, Міністерства фінансів, Державної податкової адміністрації, інших органів валютного контролю у сфері валютних відносин.
2. Валютна система- це договірно-правова форма організації валютних відносин між усіма чи переважною більшістю країн світу. Розрізняють три форми валютних систем: національна, світова і регіональна (міжнаціональна). Як правило, їх межі збігаються з певним економічним простором і валютними ринками, що забезпечує двосторонню внутрішню єдність валютної системи і валютного ринку. Національна валютна система- це державно-правова форма організації валютних відносин країни, яка регламентована національним законодавством і становить частину грошово-кредитної системи держави, що обслуговує переважно зовнішньоекономічний оборот товарів, послуг і капіталів. Основними системоутворюючими елементами національної валютної системи є: 1. Національна валюта- грошова одиниця країни, склад її купюр та характер емісії. В Україні національною валютою з 1996 р. стала гривня.
Поиск по сайту: |