Ціна іноземної валюти встановлюється фінансовими органами шляхом котирування. Існує кілька видів котирування валют: пряме, непряме, спот-курс, крос-курс, форвард-курс (рис. 18).
Рис. 18. Види валютних курсів
Якщо одиниця іноземної валюти виражається у національній валюті, то йдеться про систему прямого котирування. Система прямого котирування валютних курсів застосовується в більшості країн.
При системі непрямого котирування, навпаки, одиниця національної валюти оцінюється певною кількістю іноземної валюти. Ця система котирування застосовується в Англії, де один фунт стерлінгів оцінюється в іноземних валютах.
Спот-курс — це ціна валюти однієї країни, виражена у валюті іншої країни, встановлена на момент укладення товарної угоди за умови оплати на наступний робочий день після дня укладення угоди.
Форвард-курс —так званий попереджувальний, тимчасовий курс валют, що показує, яку вартість матиме валюта через певний час після укладення угоди.
Крос-курс — це співвідношення між двома валютами, яке встановлюється, виходячи з їхнього курсу відносно третьої валюти.
Валютний курс встановлюється вільно, виходячи зі співвідношення попиту й пропозиції на певну валюту в умовах вільного грошового ринку — так званий плаваючий курс, або регламентується рішенням уряду чи його фінансовими органами (як правило, центральним банком) — так званий фіксований курс. На практиці часто встановлюється змішаний курс на основі взаємодій сил вільного ринку з певним регулюванням урядовими фінансовими органами з метою запобігання надмірному підвищенню або зниженню валютного курсу (так званий валютний коридор).
Зазвичай встановлюються валютні курси продавця — вищий і покупця — нижчий. Різниця між ними (маржа) становить дохід банків і комерсантів, які здійснюють валютні операції.
Що ж лежить в основі визначення валютних курсів? За золотого стандарту валютний курс визначався золотим паритетом, тобто співвідношенням золотого вмісту (масштабу цін) грошових одиниць відповідних країн і міг коливатися залежно від попиту й пропозиції, але лише в межах золотих точок.
Рис. 19. Функції котирування валют
Нині валютні курси встановлюють на основі співвідношення купівельної спроможності різних валют. Купівельна спроможність грошей — це кількість товарів і послуг, які можна придбати за одну грошову одиницю в певній країні. Найпростішим способом визначення паритету купівельної спроможності валют є зіставлення вартості стандартного набору (кошика) товарів і послуг у національних валютах різних країн за формулою
КС =
де КС — купівельна сила валют;
Р , Р - рівень цін у відповідних країнах за -й період.
З валютним курсом тісно пов'язана конвертованість валют.