М2 – є основним орієнтиром в грошово-кредитній політиці центрального банку, він відображає здатність банківської системи до акумулювання грошових коштів.
М3=М2+Кошти клієнтів з трастовими операціями (по управлінню активів та з цінними паперами, що переведені в гр.. кошти – трастові)
М3 – найменш ліквідний актив, відображає широкі гроші, тобто ті гроші які є наявними в грошовому обороті.
Грошові агрегати – це кошти, які є в розпорядженні або управлінні банківської системи. М0– кошти центрального банку, інші активи обліковуються на рахунку у комерційних банках. Саме тому управління грошовою масою відбувається через систему комерційних банків
Другим вимірювачем грошової маси виступають показники грошової бази
Грошова база (базові гроші, сильні гр., тому що вона характеризує емісійний потенціал банківської системи) включає в себе гроші, які обліковуються на балансі тільки центрального банку, який контролює та регулює їх.
Грошова база включає наступні елементи:
1) Готівка в обігу поза банківською системою
2) Готівка в касах комерційних банків
3) Обов’язкові резерви комерційних банків у центральному банку
4) Надлишкові резерви комерційних банків, що обліковуються на кореспондентському рахунку комерційного банку у центральному банку.
Грошова база = М0 + Готівка в касі комерційного банку + Облікові гроші + Надлишкові резерви.
Величину грош. бази визначають за формулою: , де – сума готівки, випущеної центральним банком і не поверненої в його фонди; – сума грошових коштів (резервів), які перебувають на кореспондентських рахунках банків у центральному банку.